Экономические науки/2. Финансы и банковское дело

К.е.н, доцент Борисюк О.В.

Студент інституту економіки та менеджменту Верещук С.В.

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Україна

ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ЛІЗИНГУ ДЛЯ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ

В Україні розвиток лізингу за своїми темпами значно поступається Заходу, де лізинг — фінансовий інструмент, який сприяє мобілізації коштів для інвестицій та забезпечує реконструкцію та розвиток виробництва через використання інвестиційних ресурсів. В свою чергу і держава через лізинг отримує мобілізацію фінансових коштів під інвестиційні проекти, пожвавлення інвестиційної активності тощо [3, с. 43].

Іноземні експерти оцінюють щорічний обсяг лізингових послуг в Україні в 300 млн дол. США. Аналіз нинішнього стану лізингового ринку показує, що в більшості випадків предметом лізингу є: транспортні засоби; сільгосптехніка; офісне та банківське обладнання; обладнання для харчової промисловості, яке досить швидко окупається [4, с. 76].

Переваги лізингу в порівнянні з іншими засобами інвестування складаються в тому, що підприємствам даються не кошти, контроль за обґрунтованою витратою яких не завжди можливий, а безпосередньо засоби виробництва, необхідні для відновлення і розширення виробничого апарату. Зацікавленість у лізингу виявляють представники малого бізнесу, що, не маючи достатніх засобів і не прибігаючи до притягнення кредитів, можуть в цьому випадку використовувати у виробництві нове прогресивне устаткування і технології. У розвитку лізингу зацікавлені не тільки лізингоотримувачі, як споживачі устаткування, але і виробники, оскільки за рахунок лізингу розширюється ринок збуту виробленого ними устаткування. Для інвесторів лізинг забезпечує, необхідний прибуток на вкладений капітал при більш низькому ризику (у порівнянні зі звичайним кредитуванням) за рахунок діючого захисту від неплатоспроможності клієнта.

Разом з позитивними моментами, існують також негативні сторони лізингу, а саме:

- лізинг з коротким терміном користування може виявитися економічно невиправданим для лізингоотримувача;

- після закінчення терміну лізингу залишкова вартість устаткування повертається власнику;

- лізинг може виявитися дорожчим, ніж отримання позикових коштів на купівлю устаткування;

- НТП призводить до того, що устаткування, машини, техніка швидко стають застарілими в силу виникнення та розвитку нових технологій, а орендні платежі не припиняються до кінця лізингового контракту.

Доречно зауважити, що проблеми фінансового характеру справляють найбільший вплив на формування ефективного ринку лізингових послуг. Більшість лізингових угод передбачає авансовий платіж, середня величина якого становить 20% від вартості предмета лізингу. Відсоткова ставка по лізингу вища за банківський кредит, до того ж вимагається додаткове забезпечення, крім самого предмета лізингу [5, с.153].

Крім того, при кредитуванні банками лізингодавців виникає низка проблем, зокрема:

– короткостроковий характер банківських кредитів;

– недостатня кількість платоспроможних лізингоодержувачів;

– значні ризики несвоєчасної плати за користування майном;

– високі ставки за кредитні ресурси комерційних банків.

Нині для ефективного функціонування ринку лізингових послуг в Україні необхідно проаналізувати ситуацію, що склалась сьогодні, визначити проблеми, які характерні для ринку лізингових послуг, та запропонувати можливі заходи щодо їх вирішення. Нині розвиток ринку лізингових послуг стримується, в першу чергу, через відсутність державних програм стимулювання використання лізингу як джерела оновлення основних фондів та не сформованість на загальнодержавному рівні політики щодо перспектив розвитку лізингу.

Аналізуючи існуючі переваги і недоліки лізингових операцій, можна дійти висновку, що позитивних моментів, притаманних лізингу, набагато більше. В умовах економічної нестабільності в Україні, коли значно знизилося фінансування капітальних вкладень в оновлення основних засобів у зв'язку з недостатністю прибутку підприємств і значним зменшенням виробництва, цей метод фінансування інвестицій є найбільш доцільним і може сприяти збереженню ліквідності більшості підприємств.

ЛІітература:

1. Брус С. І. Лізинг як фінансовий інструмент / С. І. Брус // Фінанси України – №11. – 2008. – С.75-79.

2. Закон України «Про фінансовий лізинг» від 16 січня 2004 р. №723-97-В.Р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/723/97.

3. Овчаренко Т. Фінансовий лізинг як форма залучення інвестиційних ресурсів на підприємствах / Т. Овчаренко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. - 2011. - № 123.- С.41-44.

4. Куцель Н.В. Переваги та недоліки розвитку лізингу в Україні / Н.В. Куцель // Сучасні проблеми і перспективи розвитку обліку, аналізу та контролю в умовах глобалізації економіки: збірник наукових праць молодих науковців, аспірантів, здобувачів і студентів / відп. ред. З.В.Герасимчук. - Луцьк: РВВ Луцького національного технічного університету, 2010. - С. 73-77.

5. Кущик А.П., Гергель Є.І. Сучасний стан та проблеми розвитку лізингу в Україні / А.П. Кущик, Є.І. Гергель // Вісник Запорізького національного університету. - 2010. - №1(5). - С. 153-158.