Економічні науки/4.Інвестиційна діяльність та фондові ринки.

К.е.н. Крайнік О.М., уч. гимнізії Крайнік В.М.

Запорізька державна інженерна академія, Україна

Інвестиційна діяльність в Україні: проблеми та перспективи

Виробнича і комерційна діяльність підприємств і корпорацій пов'язана з об'ємами і формами здійснюваних інвестицій. Термін інвестиції походить від латинського слова «invest», що означає «вкладати», а в більш широкому трактуванні вони виражають вкладення капіталу з метою його подальшого збільшення.

Інвестиційна діяльність - вкладення інвестицій і здійснення практичних дій для отримання прибутку або іншого корисного ефекту. Основу інвестування складає вкладення коштів у реальний сектор економіки, тобто в основний і оборотний капітал підприємств і корпорацій. Головними етапами інвестування є:

1. Перетворення ресурсів в капітальні витрати, тобто процес трансформації інвестицій в конкретні об'єкти інвестиційної діяльності (власне інвестування);

2. Перетворення вкладених коштів у приріст капітальної вартості, що характеризує кінцеве споживання інвестицій і отримання нової споживчої вартості (будівель, споруд тощо);

3. Приріст капітальної вартості у формі прибутку, тобто реалізується кінцева мета інвестування.

Таким чином, початкова та кінцева ланцюжка замикаються, утворюючи новий взаємозв'язок: прибуток - ресурси - кінцевий результат (ефект), тобто процес накопичення повторюється.

Держава за допомогою фінансової та грошово-кредитної політики може впливати на зміну співвідношень між інвестиційним попитом і пропозицією, а отже, на величину норми доходу, отримуваного від різних капітальних і фінансових активів.

Держава визначає стратегію поведінки інвесторів на ринку інвестиційних товарів, а також структуру інвестицій. Виходячи зі стану економіки (рівня інфляції, дефіциту бюджетної системи, структури виробництва, платоспроможного попиту населення на товари, послуги і інших чинників) застосовуються ті чи інші концепції регулювання ринку інвестиційних товарів.

Інвестиції в реальні проекти - тривалий за часом процес. Тому при їх оцінці необхідно враховувати:

1. Ризикованість проектів - чим довший термін окупності витрат, тим вище інвестиційний ризик;

2. Тимчасову вартість грошей, так як з часом гроші втрачають свою цінність внаслідок інфляції;

3. Привабливість проекту в порівнянні з альтернативними варіантами вкладення капіталу з точки зору максимізації доходу і зростання курсової вартості акцій компанії при мінімальному рівні ризику, так як ця мета для інвестора є визначною.

В Україні обсяги капіталовкладень в економіку залишається одними з найнижчих в Європі.

В Україні відзначено значне відставання рівня інвестицій на душу населення: в період з 2010 року в економіку було інвестовано в 11 разів менше, ніж в країни ЄС, в 2,5 рази менше, ніж у Китаї і навіть втричі менше, ніж у Росії. Згідно за результатами опитування «Європейською бізнес асоціацією» (ЄБА) в 2013 році, перешкодою інвестиційному процесу 24% підприємців вважають посилення фіскального тиску, 15% - посилення валютного регулювання і 5% респондентів - торговельні війни з Росією.

Фактори, які перешкоджають довгостроковим капіталовкладенням в Україні:

• середньоринкова вартість кредитного ресурсу більше 20% річних при нульовій інфляції;

• корупція;

• зарегульованість ринку;

• зовнішній борг країни (на рубежі 2013-2014 років прямий державний борг перевищує 60 мільярдів доларів, в структурі якого на гривню доводиться 43,8%, на долар США - 32,4%, на СДР (валюта МВФ) - 19,7% );

• залежність від зовнішніх ринків ціноутворення на імпортований товар;

• низький рівень довіри у фінансовому секторі.

Євроінтеграційні процеси однозначно поліпшили б інвестиційний клімат в Україні в довгостроковій перспективі. Обсяг щорічних прямих інвестицій в економіку може збільшитися на 15% - 25% від існуючих на сьогодні, але значних змін в економіці не слід очікувати.

За останніми даними, в Україні працюють понад 2 тис. польських компаній, а польські інвестиції в українську економіку перевищили $ 1 млрд.

За вісім місяців 2013 Польща займає четверте місце за обсягом імпорту та експорту в Україну. Товарообіг між нашими державами склав $ 4,1 млрд. Частка польських товарів в українському імпорті становить більше 5%, а експорту до Польщі українських товарів - близько 4%. Український уряд зацікавлений, щоб ці показники збільшувалися.

На думку експертів, існують три найбільш перспективних сфери інвестування в Україні в найближчі кілька років:

• медицина (приріст 50% -100%);

• видобувна галузь;

• сільське господарство.

Перспективні сфери капіталовкладень:

• IT;

• імпортозаміщуючі галузі.

У короткостроковій перспективі приплив інвестицій слід очікувати в наступні сфери:

• роздрібна торгівля;

• соціальний сектор;

• сільське господарство.

Не очікується масових капіталовкладень в Україну в такі сфери:

• Банківський сегмент;

• Машинобудування.

Рівень відносин між Україною та Польщею сьогодні чи не найвищий за всю історію незалежності нашої держави. Такий високий рівень відносин дає можливість розвивати активну співпрацю у сфері культури, освіти і науки.

Література:

1. Погасій С.О. Інвестиційний менеджмент (в прикладах і завданнях): навч. посібник / С. О. Погасій, О. В. Познякова, Ю. В. Краснокутська; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. – Х.: ХНАМГ, 2009. – 337 с.

2. Бочаров В.В. Инвестиционный менеджмент: учебное пособие / В.В. Бочаров. – СПб: Питер, 2000. – 160 с.

3. Лахметкина Н.П. Ивестиционная стратегия предприятия : учеб. пособие / Н.П. Лахметкина. - М.: КноРус, 2006. - 184 с.

4. Инвестиционный климат Украины 2014-2015 годов и ассоциация с ЕС: прогнозы экспертов [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.prostobiz.ua