Гресь Н.Л., Калиста Л.В.
Державний ВНЗ «Національний гірничий університет»
ЩОДО Визначення економічних термінів «доБАВЛЕНА
вартість»
та «податок на доБАВЛЕНУ Вартість»
Податок на додану вартість (франц. Taxe sur la Valeur Ajoutée / TVA) в
податкову практику вперше був запроваджений у Франції в 1954 р. Майже 14 років пошук оптимального механізму
утримання та обліку цього податку французи здійснювали у залежній від Франції
Кот-д´Івуар. ПДВ в сучасному вигляді у Франції введено з 01.01.1968
р. (Закон П'ятої Республіки № 66-10) [1].
Цей податок було інтегровано до податкових систем країн
учасниць Європейського економічного співтовариства.
З 06.01.1991 р. податок на додану вартість став
невід´ємною частиною української податкової системи (табл. 1).
Таблиця 1.
Правові
підстави існування в Україні ПДВ
|
Нормативно-правовий акт |
Термін дії |
Про податок на добавлену вартість: Закон України № 2007-XII [2] |
20.12.1991 р. – 06.01.1993 р. |
|
Про податок на добавлену вартість: Декрет Кабінету Міністрів
України № 14-92 [3] |
06.01.1993 р. – 01.07.1997 р. |
|
Про податок на додану вартість: Закон України № 168/97-ВР [4] |
01.07.1997 р. – 01.01.2011 р. |
|
Податковий кодекс України № 2755-VI [5] |
01.01.2011 р. – до
тепер |
З табл. 1 видно, що
упродовж свого існування в Україні змінювалася сама назва податку. Спочатку
(20.1201991 р. – 01.07.1997 р.) цей непрямий податок
називався податком на добавлену вартість. Потім ( 01.07.1997 р. – 01.01.2011 р.) його було перейменовано у
податок на додану вартість. А вже з набранням чинності ПКУ (з 01.01.2011 р.) й
дотепер він знову називається податком
на добавлену вартість. Й хоча слова «додана» та «добавлена» є синонімами, у тлумачному
словнику сучасної української мови, як приклад наводиться «податок на добавлену
вартість» [6, с. 306].
В Законі України № 2007-XII [2] та Декреті КМУ № 14-92 [3] визначалося, що «податок на добавлену вартість є частиною новоствореної вартості на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг, що надходить до бюджету після їх реалізації» [2, ст. 1; 3, ст. 1].
В Законі України № 168/97-ВР [4] відсутнє визначення
поняття «податок на додану вартість».
У чинному Податковому кодексі України податок на добавлену вартість
визначено як «непрямий податок, який нараховується та сплачується
відповідно до норм розділу V цього Кодексу» [5, ст. 14.1.178]. Тобто, наразі ПКУ
чітко не визначає зміст економічних термінів «податок на добавлену вартість» та
«добавлена вартість».
В табл. 2 наведені
визначення доданої вартості та ПДВ у довідниковій літературі.
Таблиця 2.
Визначення економічних термінів «додана вартість» та «податок на додану
вартість» у довідниковій літературі
|
Джерело |
Тлумачення терміну |
|
|
додана вартість |
податок на додану
вартість (ПДВ) |
|
|
1 |
2 |
3 |
|
Це – бізнес: Тлумачний словник економічних термінів /
В. Коноплицький, Г. Філіна. –
К.: МСП «Альтерпрес», 1996. – 448 с. |
– |
… форма непрямого податку на товари і
послуги. Обкладається додана вартість (вартість додана обробкою) яка склада-ється
з оплати праці на виготовлення товару (послуги) і одержуваного чисто-го
доходу. У вартість додану обробкою включаються також відрахування на
соціальне страхування та амортизацію основних фондів. Податок входить в ціну
товару на всіх стадіях виробництва [c. 180-181] (переклад авт.) |
|
Фінансово-економічний словник / А. Г. Загородній,
Г. Л. Вознюк. – К. :
Знання, 2007. – 1072 с. |
… різниця між вартіс-тю вироблених
товарів, виконаних робіт чи наданих послуг та вартістю матеріальних ресурсів,
використаних |
… частина новоствореної вартості, що
сплачується до державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів,
виконання робіт, надання послуг. Справляючи податок, додану вартість
визначають шляхом вилучення з обсягу |
Продовження
табл. 2.
|
1 |
2 |
3 |
|
|
у процесі їх виробниц-тва (виконання,
надання); – різниця між вартістю декларованої
продукції, яку вивозять з країни, та вартістю використа-них для її
виробництва імпортних сировини та матеріалів [c. 118] |
реалізації продукції (у грошовому
обчисленні) вартості використаних на її виробництво сировини, матеріалів,
напівфабрикатів, одержаних із сторони. Тим часом, додана (новостворена)
вартість включає: заробітну плату, відрахування на соціальне страхування,
амортизаційні відрахування, деякі інші витрати і прибуток. ПДВ є непрямим
податком, одним з різновидів універсальних акцизів [c. 665] |
|
Банківська енциклопедія (Під ред. Мороза А.М.) – К.:
Ельтон, 1993. – 333с.) |
– |
… непрямий податок на товари і послу-ги,
який застосовується в розвинутих країнах. Податкова база – вартість,
добавлена на кожній стадії виробництва і реалізації товару. Додаткова
вартість (приріст вартості) включає: заробітну плату з нарахуваннями,
амортизаційні відрахування, проценти за кредит, прибуток, витрати на
електроенергію, рекламу, транспорт. Сума податку на додаткову вартість,
сплачена на всіх стадіях проходження товару до споживача, входить в ціну. [c.
216] |
|
Універсальний словник економічних термінів:
інвестування, конкуренція, менеджмент, маркетинг, підприємництво : Навч.
посіб. / В. Е. Коломойцев. – К. : Молодь, 2000. – 382 c. |
– |
…непрямий податок (універсальний
акциз) на товари і послуги. Існує більш ніж у 50 країнах світу, зокрема в
краї-нах ЄС, Латинської Америки, Туреч-чини, Індонезії та ін. Податкова база
– частина вартості, додана на стадії виробництва або реалізації товару. Із
суми податку, визначеної на кожній наступній стадії, виключається податок,
сплачений на попередній стадії. Всі обороти оподатковуються певними
податковими ставками. [c. 233-234] |
|
Кривцов О. С. Ринкові відносини: сучасна термінологія:
словник-довідник / О. С. Кривцов, В. М. Бережний. – Факт, 2002. – 263 с. |
– |
– непрямий податок на приріст
вартості товарів (робіт, послуг) у процесі їх виробництва та реалізації
(додана вартість). Має важливе значення в податковій системі. Додана вартість
являє собою різницю між виручкою від реалізації продукції і сумою матеріа-льних
витрат підприємства (витрати на сировину і матеріали, паливо та енергію,
покупні напівфабрикати, тару і тарні матеріали, запасні частини для ремонту
обладнання та ін.) [c. 140] (переклад авт.) |
З табл. 2 видно, що основними дефініціями поняття «податок
на додану вартість» автори словників називають: непрямий податок, обкладається додана (добавлена) вартість.
Єдиного й чіткого визначення важливого економічного терміну «добавлена
вартість» наразі немає ні в нормативно-правових актах, ні в довідниковій
літературі. Окремі автори ототожнюють поняття «добавленої (доданої) вартості» і
«додаткової вартості» (див. стр. 3 табл. 2).
Таким чином, наразі існує нагальна потреба доповнення ст.
14 розд. І чинного ПКУ [5] визначенням поняття «добавлена вартість» та уточнення поняття
«податок на добавлену вартість».
Література
1.
Вронська Г. ПДВ:
історія розвитку та міжнародна практика / Ганна Вронська // Податкова правда. –
2012. – № 5. http://www.vvplawfirm.com/ru/publicationsall/55-pubcat/226-2012-03-15-14-24-52
2.Про податок на добавлену вартість: Закон України від 20.12.1991 р. № 2007-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2007-12
3. Про податок на добавлену вартість: Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. № 14-92 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/14-92
4.Про податок на додану вартість: Закон України від 03.04.1997 № 168/97-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/168/97-%D0%B2%D1%80
5.
Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/go/2755-17
6.
Великий тлумачний словник сучасної
української мови (з дод. і допов.) / Уклад і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.;
Ірпінь: ВТФ « Перун», 2005. – 1728 с.