Державне управління

Степанов В. Ю.

Харківська державна академія культури, Україна

Інформаційно-аналітичне забезпечення:

державно-управлінський аспект

З появою нових інформаційних технологій, основою яких є впровадження засобів обчислювальної техніки, зв’язку, систем телекомунікації, інформація стає постійним і необхідним атрибутом забезпечення діяльності держави, юридичних осіб, громадських організації та громадян. Від її якості й достовірності, оперативності одержання залежать численні рішення, що приймаються на різних рівнях – від глави держави до громадянина.

Аналізуючи інституціональне забезпечення розвитку інформаційного суспільства, а також інформатизації державного управління як одного з його основних напрямів, слід зазначити, що вже зараз гостро відчувається необхідність детальної й у той же час масштабної наукової розробки теоретичних основ інформаційно-аналітичної діяльності. У науковому відношенні ця тема розроблена недостатньо повно. Аналітика як предмет наукового знання досліджена лише частково, а дослідження минулих років не можуть з’явитися достатньою основою для осмислення складних і багаторівневих інформаційних процесів, з якими нашій державі доводиться сьогодні стикатися.

У межах державного управління головною метою інформаційної політики повинно стати створення оптимальних умов інформатизації органів державної влади та органів місцевого самоврядування як для задоволення інформативних потреб, так і для реалізації конструктивних прав громадян, органів державної влади й місцевого самоврядування, організацій, суспільних об’єднань на основі формування та використання інформаційних ресурсів й найсучасніших інформаційних технологій. Тобто першочерговим завданням інформатизації є побудова системи інформаційно-аналітичного забезпечення інформаційної політики держави, яка являє собою складну, інтегровану, багаторівневу, ієрархічно організовану систему, призначену для підтримки ефективного управління життєдіяльності держави на основі комплексів організаційно-адміністративних і економіко-математичних методів, а також сучасних інформаційних технологій. Формування ефективної та адаптованої до сучасних реалій інформаційно-аналітичне забезпечення системи державного управління повинно спиратися на концепцію побудови інформаційно-інтелектуального суспільства та враховувати вимоги до якості вхідної й вихідної інформації.

Перед Україною стоїть найважливіше стратегічне завдання – виробити ефективну державну інформаційну політику, засновану на потужній державній ідеології. Для цього необхідні нові структури державної служби, зокрема, інформаційно-аналітичні підрозділи, які здійснюють діагностику, прогнозування та моделювання інформаційних подій і процесів різних типів і рівнів. Без знання основних методів діагностики, прогнозу та моделювання масових і спеціалізованих інформаційних подій і процесів вироблення та коригування основних принципів державної інформаційної політики є неможливим. Якість роботи цих підрозділів багато в чому визначається рівнем теоретичної підготовки їх співробітників у сфері аналітики. Інформаційна аналітика повинна сприяти державному політичному будівництву в Україні.

В умовах становлення демократичного суспільства питання підвищення якості інформаційно-аналітичного забезпечення та ефективності управлінських рішень у системі державного управління набувають особливої актуальності. Практика формування елементів інформаційно-аналітичного забезпечення органів управління на базі сучасних комп’ютерних і телекомунікаційних технологій стикається з рядом серйозних недоопрацювань, пов’язаних із загальною теоретичною складністю поставлених завдань, а також з недостатнім опрацюванням структур, форм, методів та механізмів управління на місцях.

У зв’язку з розглядом питання про співвідношення інформаційно-аналітичного забезпечення та діяльності державних органів влади на окрему увагу заслуговує вдосконалення методів інформаційного забезпечення процесу формування та реалізації державної інформаційної політики як механізму державного управління. Маються на увазі входи й виходи та внутрішній рух інформації в структурних підрозділах та між посадовцями органу, розподіл інформації між керівниками й виконавцями, доступ до інформації службовців різних категорій та інші моменти, пов’язані із забезпеченням управлінської діяльності.

Практика показує, що на вдосконалювання державної служби як інформаційно-комунікаційної системи впливають заходи організаційного порядку, тобто необхідно постійно вдосконалювати об’єднану систему державних, регіональних і місцевих інформаційно-аналітичних служб. Зокрема, інформацію в управлінській діяльності державного апарату варто розглядати як якусь сукупність різних повідомлень, відомостей, даних про відповідні предмети, явища, процеси, відносини і т. д. Ці відомості, будучи зібраними, систематизованими й перетвореними в придатну для використання форму, грають у державному управлінні виняткову роль. Все це деякою мірою характеризує інформаційну систему державного управління як відкриту для взаємодії з іншими інформаційними системами суспільства, що є немаловажним чинником розвитку інформаційно-аналітичного забезпечення системи державного управління.

Виходячи з аналізу основних форм організації суб’єктів інформаційно-аналітичної діяльності, та виявлення за допомогою порівняльного аналізу позитивних і негативних сторін, доречно зробити висновок про те, що кожна з полярних організаційних форм (централізована, децентралізована) не дає абсолютної переваги. При їх використанні забезпечуються приватні переваги, що супроводжуються погіршенням певних параметрів управління. Тому найбільш ефективною формою здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення у системі державного управління має бути система з підвищеними адаптаційними можливостями, основне завдання якої полягає в оперативному реагуванні на умови зовнішнього середовища. Це досягається за рахунок дещо надлишкової для суворої централізованої системи управління розвитку інформаційної інфраструктури та її приведення до мережевої форми.

Слід додати, що при здійсненні інформаційно-аналітичного забезпечення у системі державного управління доцільно вести роботу щодо встановлення єдиного категоріального апарату. Ця діяльність дозволить уникнути суперечностей під час проведення спільних «круглих столів», семінарів між органами інформаційно-аналітичного забезпечення різного рівня та підпорядкування, представниками преси, некомерційних організацій з актуальних проблем формування та реалізації ефективної державної інформаційної політики, інформаційного розвитку країни.

Література:

1. Постанова Верховної Ради України «Про прийняття за основу проекту Закону України про Концепцію державної інформаційної політики» від 11 січня 2011 року [Електронний ресурс]. ― Режим доступу: search.ligazakon.ua›l_doc2.nsf/link1/T113590.html

2. Бакуменко В. Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії методології, практики: [моногр.] / В. Д. Бакуменко. ― К. : Вид-во УАДУ, 2000. ― 328 с.

3. Дзюндзюк В. Б. Тенденції та перспективи європейської інтеграції України: державно-управлінські виміри: [монографія] / За заг. ред. В.В. Корженко, Н.М. Мельтюхової. ― Х.: ХарРі НАДУ, 2007. ― 268 с.

4. Почепцов Г. Г. Теория коммуникации / Георгий Поцепцов. — М. : Рефл-бук, 2003. — 651 с.