Підмогильний Олександр Олександрович
Начальник відділу контролю за ризиковими операціями та
державними закупівлями Державної фінансової інспекції в Запорізькій області
Типові порушення у сфері державних
закупівель та можливі напрями удосконалення протидії ним з боку контролюючих
органів
Відповідно до
норм статті 7 Закону України „Про здійснення державних закупівель” від
10.04.2014 № 1197-VII
(далі за текстом – Закон № 1197) органами державного регулювання та контролю за
сферою закупівель є: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України,
Державна казначейська служба України, Антимонопольний комітет України, Державна
фінансова інспекція України, Рахункова палата України, Державна служба
статистики України, тощо [1].
При цьому, аналіз
порушень вимог чинного законодавства у сфері державних закупівель, що
проведений на підставі матеріалів контрольних заходів вищезазначених органів щодо
здійснення фінансового контролю та моніторингу закупівель, розгляду скарг суб’єктів цієї сфери, дозволяє систематизувати окремі
групи основних типових (найпоширеніших) порушень, недоліків та зловживань при
проведенні державних тендерів [2, 3, 4].
1. При створенні та організації діяльності комітетів з
конкурсних торгів:
-
невідповідність положення про комітет з конкурсних торгів нормам чинного
законодавства;
-
не визначення відповідним розпорядчим актом замовника функціональних обов’язків кожного члена комітету з конкурсних торгів;
-
входження до складу комітету з конкурсних торгів депутатів міської,
районної у місті, районної, обласної ради.
2.
При плануванні державних закупівель:
- не затвердження замовником річного плану державних
закупівель;
- несвоєчасне внесення комітетом з конкурсних торгів
відповідних змін до річного плану державних закупівель;
- ненадіслання замовником торгів
до Державної казначейської служби України річного плану, змін до нього, у
терміни, встановлені законодавством;
- неоприлюднення замовником річного плану та
змін до нього (у разі їх наявності) на власному веб-сайті або, за його відсутності, на
веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів протягом п’яти робочих днів з
дня їх затвердження;
- неоприлюднення замовником річного плану та змін до
нього (у разі їх наявності) на веб-порталі
Уповноваженого органу (загальнодержавному веб-порталі „Державні закупівлі” за
адресою в мережі Інтернет - www.tender.me.gov.ua) у встановлені терміни.
-
відсутність протоколу комітету з конкурсних торгів щодо вибору процедури
закупівель;
- невідповідність інформації у протоколах
щодо вибору процедури закупівлі із даними річного плану державних закупівель
замовника;
- невірне обрання комітетом з конкурсних
торгів замовника процедури закупівлі у відповідності до вимог статті 12 Закону
№ 1197).
4. При оприлюдненні інформації у сфері державних
закупівель:
-
недотримання комітетом з конкурсних торгів замовника вимог
законодавства про державні закупівлі в частині прозорості здійснення державних
закупівель;
-
відсутність або
несвоєчасність оприлюднення замовником відповідних документів у сфері державних
закупівель, що перелічені у статті 10 Закону № 1197;
-
відсутність додаткового оприлюднення комітетом з
конкурсних торгів замовника відповідних документів на веб-порталі
Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі
перевищує суму, еквівалентну: для товарів - 200 тисячам євро; для послуг - 300
тисячам євро; для робіт - 500 тисячам євро.
5. При складанні та затвердженні документації конкурсних
торгів, запитів цінових пропозицій, кваліфікаційної документації:
-
невідповідність документації
конкурсних торгів, кваліфікаційної документації та запитів для участі у
процедурі цінових пропозицій вимогам чинного законодавства;
-
відсутність у вищезазначених документах всієї передбаченої
інформації та відомостей, передбачених нормами законодавства;
-
наявність в зазначених
документах вимог дискримінаційного характеру до учасників торгів та таких
вимог, що обмежують конкуренцію;
-
недотримання комітетом з
конкурсних торгів замовника порядку надання роз’яснень у зв’язку
із внесенням змін до документації конкурсних торгів.
6. При розкритті та оцінці
пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій) учасників процедури, акцепту
переможця торгів:
-
порушення норм чинного законодавства з боку комітету з конкурсних торгів замовника
під час розгляду конкурсних пропозицій (цінових пропозицій) щодо їх
відповідності вимогам документації конкурсних торгів (запитів для участі у
процедурі цінових пропозицій) та законодавству;
-
порушення передбачених
законодавством підстав щодо допущення зазначених пропозицій до оцінки;
-
відсутність правових
підстав у комітету з конкурсних торгів замовника щодо визначення переможця
торгів та акцепту його пропозиції;
-
недотримання замовником законодавства щодо своєчасності
акцепту переможця торгів;
-
недотримання замовником терміну надіслання переможцю та учасникам торгів
повідомлення про акцепт та про результати торгів;
-
встановлення фактів змови учасників процедури закупівлі, що призвело до
спотворення результатів державної закупівлі.
7. При складанні звітності у сфері державних
закупівель:
-
недотримання замовником
порядку складання звіту про результати процедури закупівлі;
-
недотримання замовником чинного законодавства при складанні звіту за формою державного
статистичного спостереження № 1 (квартальна) „Звіт про проведення закупівель товарів,
робіт і послуг за держані кошти”, несвоєчасність його складання [5].
8. При застосуванні
переговорної процедури:
-
невірне обрання та застосування комітетом з конкурсних
торгів замовника неконкурентної
переговорної процедури.
9. При укладанні та виконанні
договорів про закупівлю з контрагентами, що передбачають здійснення видатків
замовниками за рахунок державних коштів:
- здійснення замовником
поділу предмету закупівлі на частини з метою уникнення процедури відкритих торгів або застосування норм базового
Закону № 1197;
- укладання договорів з
контрагентами, які передбачають витрачання коштів до / без проведення процедур
закупівель, передбачених нормами Закону № 1197;
- недотримання
замовником норм законодавства при
укладанні договорів на закупівлю товарів, робіт і послуг;
- невідповідність умов укладених
договорів вимогам документації конкурсних торгів, умовам конкурсних пропозицій
учасників;
-
недотримання вимог
законодавства під час виконання замовником або переможцем торгів умов
укладеного договору;
-
відсутність належного
дієвого внутрішнього контролю за виконанням договорів на об’єкті контролю [6].
10. При аналізі
закупівельних цін, за якими замовниками проведено процедури торгів за рахунок
державних коштів:
-
наявність фактів придбання
замовниками торгів товарів, робіт і послуг за завищеними цінами (завищення цін
через закупівлю у посередницьких комерційних структур; здійснення закупівлі за завищеними
цінами у порівнянні з їх справедливими середньоринковими аналогами, тощо).
11. При оформленні
документів у сфері державних закупівель:
- невідповідність форми
документів вимогам, що встановлені щодо їх оформлення відповідними наказами
Уповноваженого органу;
- порушення терміну
зберігання документів у сфері державних закупівель [7].
Отже, непоодинокі факти порушень
та зловживань у сфері державних закупівель є підставами для внесення певних
коректив та реформування системи державного нагляду (контролю) за цією сферою,
адже не є таємницею той факт, що проблемні питання у взаємодії контролюючих
органів у сфері прок’юременту негативно впливають на загальну ефективність фінансового
контролю за цією сферою.
Водночас, до кризових явищ у сфері державних закупівель призводить саме
розпорошення регулюючих функцій держави щодо нагляду, контролю координації у
сфері закупівель між різними органами виконавчої законодавчої влади, а також
громадськими організаціями і суб’єктами
господарювання. Це створило неузгодженість, дублювання функцій різними органами
та не забезпечує єдиної державної політики у сфері закупівель.
Отже, першочерговим завданням у сфері прок’юремента
України є впорядкування на законодавчому функцій та повноважень контролюючих
органів. Насамперед, закріплення у нормах Закону № 1197 права органів
Держфінінспекції України на проведення моніторингу за державними закупівлями
шляхом запиту необхідних документів, що на даний час закріплено лише за
Міністерством економічного розвитку і торгівлі України [8].
Окрім цього, наразі є
необхідність формування спільної інформаційної автоматичної on-line бази даних контролюючих органів у сфері
державних закупівель, до якої повинна увійти наступна інформація:
- з боку органів
Держфінінспекції України – матеріали ревізій, перевірок державних закупівель,
державних фінансових аудитів, моніторинги ризикових державних закупівель, інші
аналітичні матеріали;
- з боку органів
Антимонопольного комітету України – рішення за результатами розгляду скарг
учасників торгів у відповідності до вимог статті 18 Закону № 1197, інформація
щодо розгляду справ відносно антиконкурентних узгоджених дій учасників
процедур, що направлені на спотворення результатів державних закупівель;
- з боку органів Державної
казначейської служби України – інформація щодо відмов замовникам торгів у
реєстрації їх зобов’язань за результатами проведених процедур державних закупівель;
- з боку Міністерства
економічного розвитку і торгівлі України – висновки за результатами моніторингу
процедур державних закупівель, а також інші відомості Уповноваженого органу.
Крім того, потрібно розширити перелік функцій
контролюючих органів в сфері державних закупівель через надання повноважень
щодо здійснення контролю (моніторингу) за цінами, за якими укладені договори
про закупівлю товарів, робіт і послуг у відповідності до норм Закону № 1197.
Разом з тим, з метою формування
дієвого та ефективного підходу до здійснення контролюючих функцій у сфері
державних закупівель, є доцільним упорядкувати та систематизувати порушення у цій
сфері, розробити Єдиний Класифікатор порушень законодавства при здійсненні
закупівель, норми якого враховувати всім суб’єктам сфери прок’юременту України.
Також, враховуючи наявність суттєвих порушень під час дослідження питання
дотримання законодавства у сфері державних закупівель, назріла необхідність
затвердження Методики щодо визначення збитків у сфері державних закупівель,
якщо такі порушення призвели до неправомірного вибору переможців або
неправомірного відхилення пропозицій конкурсних торгів учасників; внаслідок
порушення вимог щодо виконання договору про закупівлю, а саме зміни істотних
умов (крім зменшення обсягів закупівлі в залежності від реального фінансування
видатків); внаслідок порушення процедур, якщо такі порушення призвели до
застосування неконкурентної переговорної процедури, а також до здійснення
закупівлі за завищеннями цінами.
Література:
1. Закон України „Про здійснення
державних закупівель”: від 10.04.2014, № 1197-VII // Офіційний вісник України. –
2014. - № 34. – Ст. 900.
5. Наказ Державної служби
статистики України від 12.11.2014 № 334 „Про затвердження форми державного
статистичного спостереження № 1-торги „Звіт про здійснення державних
закупівель” [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.ua-tenders.com/legislation/orders/246798/.
6. Організація
та здійснення контролю органами Державної фінансової інспекції України за
сферою державних закупівель: практичний посібник / Олександр Підмогильний. –
Донецьк: ЛАНДОН-ХХІ, 2013. – 255 с.
8. Наказ
Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.10.2011 № 155 „Про
здійснення моніторингу державних закупівель” [Електронний
ресурс] – Режим доступу: www.me.gov.ua/LegislativeActs/Detail?lang=uk-UA&id=5ee204bb-accf-41cd-9545-f29b927d4619.