Ряшенцева Євгенія Олександрівна

Магістрант, Запорізька державна інженерна академія, Україна

Ряшенцев Олег Денисович

Учень ЗОШ № 30 м. Запоріжжя, Україна

Міжнародна співпраця ВНЗ, як шлях до якісної освіти

Освіта є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту громадян, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету України в Європі і світі. З одного боку сучасна освіта виступає як потужна продуктивна сила, без якої розвиток країни є неможливим, з іншого вона відіграє значну соціальну роль, виконує велику стабілізуючу силу, дає можливість кожній людині зайняти достойне місце в суспільстві. Існуюча в державі модель управління освітою, стан справ в галузі не завжди відповідають сучасним потребам особистості, суспільства і держави. Професія викладача стає непопулярною, а багато молоді втратили інтерес до навчання. Європейський і світовий рівень якості і доступності освіти є державним пріоритетом, дотримання міжнародних норм і вимог національного законодавства щодо конституційних прав громадян України на здобуття освіти. 

З метою розвитку українського суспільства мають збігатися завдання освіти і науки: підвищення економічного рівня держави і добробуту громадян завдяки створенню умов для експансії освітніх товарів та послуг на світові ринки.

Для досягнення цього потрібно реалізувати такі завдання державної політики щодо освіти і науки:

-         створити в Україні ринки освітніх та інтелектуальних послуг;

-                     забезпечити доступність якісної освіти для всіх прошарків населення України, умови для роботи у конкурентному середовищі, а також можливість використання при цьому найсучасніших досягнень науки і техніки;

-                     забезпечити фінансову незалежність українських наукових та освітніх організацій, створити умови для власного розвитку, стимулювати їх інтеграцію до глобальних мереж інформації і знань, ринків інтелектуальних та освітніх послуг.

Приєднання України до Болонського процесу надає можливість здійснити структурні перетворення вищої освіти за узгодженою системою критеріїв, стандартів і характеристик, що дозволить нашій країні стати визнаною частиною європейського освітнього і наукового простору. Звичайно, ці перетворювання є не лише необхідними, а й об’єктивно назрілими для системи вищої освіти України.

Виділяють два напрями здійснення структурних реформ вищої освіти.

Перший полягає в копіюванні, як за формою, так і за кількісними характеристиками, вже здійснених подібних реформ у країнах Центральної і Східної Європи.

Інший напрям передбачає генерацію нових знань, виробництво нових видів техніки та високих технологій; вихід з цією продукцією на зовнішні ринки.

Серед шляхів євроінтеграції української вищої освіти особливу увагу необхідно приділити міжнародній співпраці ВНЗ, принципам інтернаціоналізації, а саме:

-                     здійснення і постійний розвиток академічної мобільності. Найвідоміша форма інтернаціоналізації вищої освіти – це мобільність студентів (участь в проектній діяльності, проведення досліджень, організація різноманітних заходів, активне вивчення закордонного досвіду, виїзд студентів за кордон на навчання, стажування);

-                     обмін професорсько-викладацьким складом, ученими, співробітниками, аспірантами з  метою читання лекцій, участі у наукових конференціях та семінарах, академічних зустрічах;

-                     інтернаціоналізація навчальних планів, розробка спільних навчальних програм;

-                     реалізація системи кредитів і міжнародне визнання освітніх документів та  кваліфікацій, створення єдиної системи оцінювання;

-                     проведення спільних конференцій і семінарів за участю як українських, так і провідних зарубіжних ВНЗ;

-                     обмін науковою інформацією через оприлюднення  результатів науково-дослідницької роботи в університетських журналах і наукових виданнях;

-                     організація спільних наукових проектів також і в рамках реалізації здобутих міжнародних грантів;

-                     співробітництво в організації студентської та докторантської дослідницької роботи і мовної практики;

-                     створення   програм подвійних дипломів в країнах Європейського Союзу.

Прикладом такої співпраці є участь у  міжнародних освітніх і наукових проектах. Серед них програма «Горизонт 2020», спрямована на підтримку навчання, мобільності та розвитку кар’єри науковців, як з країн Європейського Союзу, так і  інших країн світу,  програма обміну для студентів вищих навчальних закладів (Global UGRAD), стипендіальна програма «GAUDE POLONIA», стипендія та дотація ім. Кшиштофа Скубішевського, проект «Навчальні візити до Гдині» та багато інших.

Необхідно також зосередити увагу на внутрішніх проблемах функціонування української освіти, які виникають або загострюються у зв'язку з процесами євроінтеграції.

Серед цілей Болонського процесу підвищення якості освіти займає основне місце. Входження України в Європейський простір вищої освіти є важливим чинником у реалізації стратегічного напряму інтеграції України до ЄС, а також підвищення ефективності та якості освіти та, відповідно, конкурентоздатності українських ВНЗ та їх випускників на європейському та світовому ринку праці.

Література:

1.    Клименюк М.М., Кочарян І.С. Стратегія Управління вищим навчальним закладом в сучасних умовах. -  Київ: Освіта України, 2011. – 190 с.

2.        Ніколаєнко С.М. Якісна освіта – шлях до справедливого суспільства знань. – Київ: МП Леся, 2013. – 107 с.