Скуратова О.Є., Белікова В.В.

Українська інженерно-педагогічна академія

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА МЕТОДИ

НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

Нова економічна, політична ситуація та інтеграція України в Європейський простір передбачає реформування вищої освіти, яка повинна готувати майбутніх фахівців до успішної реалізації особистісного росту української нації. У новостворених соціально-політичних умовах ефективною у цій галузі є втілення особистісно-орієнтованого підходу до виховання, який направляється на повагу до унікальності та гідності індивіда, розвиток та саморозвиток природних задатків та здібностей, створення атмосфери захищеності та підтримки.

Метод інноваційних технологій значно активізував пошуки вітчизняних та зарубіжних учених у галузі підготовки майбутніх педагогів. Зокрема, всебічно досліджується проблема підготовки вчителя до використання інноваційних технологій в вищій школі (І. Бех, С. Подмазін, Г. Селевко, І. Якиманська інші), формування творчої особистості педагога як необхідної умови їх використання у вищій школі (В. Кан-Калик, М. Поташнік, С. Сисова) тощо.

Новизна, яка була внесена інформаційними технологіями у навчальний процес – інтерактивність, яка дозволяє впроваджувати активні форми навчання. Саме ця якість дозволяє сподіватися на ефективне та корисне розповсюдження самостійної навчальної роботи студентів.

Одним із головних завдань освіти на сьогодні є створення системи прозорої освіти, яка б забезпечила загальнонаціональний доступ до освітніх ресурсів на базі технологій дистанційного навчання.

Застосування інноваційних технологій надає можливість створити якісно нове освітнє середовище без перешкод та з можливістю організації глобальної системи інноваційних технологій.

Принцип поєднання аудиторних та електронних форм викладання тобто впровадження змішаного навчання, дозволяє поєднати в навчальному процесі кращих якостей урізноманітнених форм навчання. Аудиторне навчання – реалізує соціальну взаємодію від якого вони отримують задоволення, спілкуючись безпосередньо (студент – викладач – студент). Такий різновид навчання пропонує звичні для студентів методи: створюється інтерактивний освітній простір, в якому кожен студент може перевірити свій рівень знань. Електронне навчання (e-learning) – дозволяє змінювати час,місце та темп навчання та пропонує максимальну гнучкість та зручність для навчання студентів.

Із появою електронних посібників і віртуальних навчальних лабораторій у практичних заняттях з’явилась можливість швидше отримувати інформацію, а це вже надає можливість розвивати форми індивідуальної самостійної роботи студентів.

Сьогодні ж більшість вищих навчальних закладів має на меті модернізувати систему освіти на основі використання інформаційних і комунікативних технологій, які на сьогоднішній день відкривають нові перспективи та неймовірні можливості для навчання. Інформатизація освіти асоціюється із пірамідою, основу якої становлять нові електронні освітні видання.

Навчальні електронні ресурси забезпечують запрограмований навчальний процес. Електронні навчальні посібники це систематизований матеріал у межах програми навчальної дисципліни, мета яких – вивчення предмета з самого початку до межі предметної сфери, визначеної програмою навчання, та націлені на підітримку роботи й розширення можливостей викладача і самостійну роботу студента.

На сьогоднішній день ринок професійних електронних освітніх ресурсів у вищих навчальних закладах створюється лише силами викладачів ВНЗ. Кожен ВНЗ при розробці видань керується не лише стандартами, а ще й своїми внутрішніми потребами, наявністю лабораторної бази та висококваліфікованих спеціалистів як у предметній галузі, так і в сфері, яка пов’язана із розробкою електронного освітнього ресурсу в цілому.

Отже, результатом впровадження комп’ютерних технологій в навчання є широке розширенння сектору самостійної навчальної роботи, яка в свою чергу дозволить розвивати дієві форми навчання. Інноваційні технології забезпечують підвищення якості освіти а це призводить до конкурентоспроможності вузу на ринку освітніх послуг.

Література

1. Кораблёв А. А. Информационно-телекоммуникационные технологии в образовательном процессе / А. А. Кораблёв // Школа. – 2006. – № 2. – С. 37–39.

2. Кораблёв А. А. Непрерывное образование / А. А. Кораблёв // Школа. – 2006. – № 2. – С. 34–36.

3. Селевко Г. К. Альтернативные педагогические технологии / Г. К. Селевко. – М. : НИИ школьных технологий, 2005. – 224 с.

Титова С. В. Виды электронной связи и их дидактические возможности / С. В. Титова // Вестник Московского университета. Серия Лингвистика и межкультурная коммуникация. – 2010. – № 3.