Філологічні науки/ 3.Теоретичні та методологічні проблеми дослідження мови

Шумченко Т.І.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Комунікативна категорія інформативності

Речення французької мови є найменшою комунікативною одиницею мовлення. Воно, як і будь-яка інша граматична одиниця мовлення, має свою класифікацію. Існує велика кількість класифікацій речення, які базуються на різноманітних критеріях. Головними серед них є: комунікативна мета речення та їх граматична структура.

Важливою ознакою вираження комунікативної мети речення є комунікативні категорії, яких у французькій мові налічують сім. Кожне речення є носієм інформації. Однак нова інформація може бути зрозуміла адресату, тільки якщо вона спирається на його попередні знання предмета. Тому повна інформативна структура речення бінарна: вона включає відому частину, що називається темою (Т), і ядро інформації, що називається ремою (R). Тема і рема є комунікативними членами речення (КЧ ). Оскільки думка слідує від відомого до невідомого, зазвичай рема слідує за темою. Це − нейтральний порядок КЧ. Якщо рема передує темі, утворюється емфатичний (емотивний) порядок КЧ [1].

Співрозмовники черпають інформацію, необхідну для розуміння даного речення, в ситуації або в контексті. Зазвичай речення спирається на попередній контекст. На початку розповіді воно пов'язане з подальшим і тільки у виняткових випадках сприймається поза контекстом (наприклад, гасла, оголошення). В цьому випадку речення співвідноситься з ситуацією.

Елементи актуального членування − тема і рема − у простому двоскладовому реченні зазвичай збігаються з синтаксичними головними членами, причому тема по своїй глибинній природі субстантивна, тоді як рема - дієслівна, предикативна [1; 2].

Розглянемо комунікативні типи речення.

Основний засіб розрізнення КЧ – постановка питання. Тема міститься в питанні. Рема дається тільки у відповіді. Quelles sont les parties principales d’une automobile ? Dans un ensemble appelé châssi-carrosserie, on trouve trois parties principales : système de motorisation, habitacle, compartiment à bagages.

За своїм комунікативним складом висловлювання діляться на диреми і монореми. Дирема − основний, повний тип двоскладового речення, яке складається з теми і реми.

Монорема складається з одного члена, зазвичай реми (тема при цьому не виражається). Розрізняються два типи монорем: повноскладова, яка включає загальноінформативне висловлювання, що відповідає на питання: «Що відбувається?», і неповноскладова, яка включає частково інформативне висловлювання при опущенні теми.

Значно рідше монорема містить одну тему, наприклад, в незакінчених висловлюваннях: La réaction ... les gazs ... les métaux ... c'est de la chimie !

Тема і рема не завжди збігаються з відомим і новим (невідомим). У фразі Pendant cette réaction nous avons aperçu le nouveau résidus рема позначає реакцію, відому суб'єкту, і новим тут є ставлення − те, що зазначена реакція виділяє нові елементи.

Комунікативна трансформація − зміна актуального членування речення. Вихідна комунікативна структура речення: S (T) + V (R) − підмет (іменник) = тема + присудок (дієслово) = рема. Вона може мати наступні перетворення. Але слід зазначити, що у всіх випадках найважливішу роль відіграє інтонація:

1. Предикативне протиставлення S і V; S (T) + V (R). Здійснюється інтонацією з розчленуванням: Le moteur est cassé → Le moteur, il est cassé;

2 . Комунікативна інверсія: рема передує темі: V (R) + S (Т). Утворюється емфатичний порядок комунікативних членів. Він здійснюється порядком слів: Rares (R) sont les produits dont nous avons vraiment besoin (Т), або порядком слів з розчленуванням : Il est cassé (R), le moteur (T);

3. Комунікативна транспозиція: дієслово виражає тему, недієслівний елемент − рему: V (T) + S (R). Celui qui est cassé (T), c'est ce moteur (R). Перехідне дієслово може входити до складу або теми, або реми. Якщо фраза Nou savons noté nos premiers résultats відповідає на питання Qu' avons-nous fait?, то дієслово входить до реми (Nous / avons noté nos premiers résultats). Якщо ж вона відповідає на питання Qu’avons-nous noté ?, то дієслово входить в тему висловлювання (Nous avons noté / nos premiers résultats);

4 . Комунікативна інверсія з транспозицією: S (R) + V (Т). Зазвичай з цією метою використовується проста емфатична конструкція: C'est nous (R) qui avons terminé cette expérience (T); комунікативне стягнення – перетворення диреми в повноскладову монорему S (T) + V (R) → (S + V) R. Французьке речення часто виступає як монорема при прямому порядку слів або при підметі з означеним або з неозначеним артиклем, якщо він вказує на унікальний предмет (le ciel, le soleil, etc.),і відповідає на питання «Що відбувається?».Часто монореми виявляються підрядними реченнями. Інверсія підмета підкреслює моноремний характер речення: Et puis recevons le liquide [1; 3].

Література:

1. Гак В. Г. Теоретическая грамматика французского языка / Владимир Григорьевич Гак. – М. : Добросвет, 2000. – 832 с.

2. Реферовская Е. А. Философия языка и грамматические теории во Франции (история лингвистики) / Елезавета Артуровна Реферовская. – С. : «Петербург – ХХІ век», 1996. – 176 с.

3. Чарыкова О. Н. Скрытые категории как факт языкового сознания. / Ольга Николаевна Чарыкова // Культура общения и ее формирование / отв. за вып. Иосифа Абрамовича Стернина. — Воронеж : «Истоки», 2005. — Вып. 14. — С. 43– 45.