Філологічні науки/ 3. Теоретические и методологические

проблемы  исследования языка

Категорія емотивності в текстах науково-технічної літератури

К.п.н., Бондар Л.В.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Вивчення комунікативних категорій речення французької мови в текстах науково-технічної літератури завжди знаходилось в центрі уваги лінгвістичних досліджень. Поєднання експресивності та спрямованості мовлення з вимогами до науково-технічних текстів завжди викликало серед учених велику полеміку щодо доцільності вживання експресивних прийомів в даних текстах. Таким чином, постає необхідність аналізу результатів полеміки та визначення відповідності вживання комунікативних категорій речення до чітко окреслених вимог науково-технічних текстів [1].

Емотивність є однією з комунікативних (синтаксичних) категорій речення, особливим аспектом змісту речення, а її вираження складає особливу граматичну категорію. Емотивність відображає афективний стан мовця, його емоції, що виникають під впливом зовнішніх факторів. Вона відображає психологічний стан продуцієнта, має на меті посилення впливу на реципієнта та його переконання [3].

Загальною ознакою емотивних речень є просодичні засоби, специфічна інтонація, що на письмі, зазвичай, виражається знаком оклику. Засобами вираження емотивності можуть виступати і лексичні одиниці, такі як вигуки, звуконаслідування, просодичні елементи, певні граматичні конструкції, інвертований порядок слів. Емотивні розповідні речення виражають різні почуття і реакції, а також високу ступінь оцінки (захоплення, обурення), високий рівень якості або кількості. Емотивні спонукальні і питальні речення висловлюють наполегливість, енергійний заклик, непогодження з певним явищем чи фактом, слугувати додатковим засобом для доведення істинності певного судження і ін. [1].

Характерним засобом вираження емотивності є переосмислення питальних конструкцій. Майже всі питальні слова можуть формувати емотивні речення: Comment calculer selon cette formule? (питальне неемотивне); Comment pouvons-nous faire ici une faute en calcul! (емотивне непитальне) [2].

Слід зазначити, що типовою ознакою емотивних речень є невідповідність їх прямого значення до даної ситуації чи контексту. Емотивність не притаманна науково-технічному стилю мовлення, але існують і виключення: Au début, il est certain que les conducteurs incommodaient certaines personnes du voisinage avec leurs machines bruyantes : la mécanique de ce temps n'était pas assez avancée pour inventer des moteurs silencieux, c'était des moteurs grinçants, fumants et vibrants – Спочатку, звісно водії заважали тим, хто їхав поруч з ними в гучних автомобілях: механіка того часу не була досить розвинутою, щоб винайти беззвучні мотори, вони скрипіли, диміли та утворювали вібрації. Емотивність може виражатися за допомогою видільних зворотів c’est...que, c'est ce que....c'est, значення яких в українському перекладі можуть відтворюватися за допомогою вживання лексичних засобів, зокрема підсилюючих часток, фонетичних – інтонацією або граматичних – зміною порядку слів, ставлячи слово чи словосполучення, що виділяється, наприкінці речення, оскільки вони виступають ремою повідомлення: Lorsque les données reçues par le récepteur ne peuvent être exploitées aussi rapidement qu’elles sont émises, cette procédure s’impose. С'est le récepteur qui dispose alors d’une mémoire tampon permettant le stockage au rythme de l’émission avant traitement.

Інвертований порядок слів у реченні також може слугувати вираженню експресивності повідомлення. Головним чином, цю функцію виконує іменна частина присудку, що ставиться на початку речення, антиципація прямого чи непрямого додатку: Pour produire de l'essence sans plomb, les raffineurs ayant risqué d'augmenter la teneur en composés aromatiques et notamment en benzène, l’essence est restée assez pure. Nombreux sont les cas de l'élimination progressive du plomb dans l'essence ce qui a entraîné une augmentation des émissions de benzène et d'autres composés aromatiques, la situation s’est aggravée. Aucune mesure n'ayant été prise pour l'empêcher, la qualité de l’essence a baissé. D'autres méthodes, on les avait introduites, bien sûr, et l'indice d'octane, l'utilisation d'oxygénats, qui ont pour effet secondaire de diminuer les émissions de CO et de HC, ont augmenté. Le problème de freinage, on l'a analysé sous deux aspects différents, le premier semble être résolu: s’opposer à l’accélération que prendrait un véhicule qui se déplace sur une forte pente.

Антиципація та реприза також слугують засобами виділення інформації у тексті. Це стосується антиципації підмета: Elles ne sont pas nombreuses, ces méthodes d'utilisation….. Comme c'est facile, cette approche; репризи підмета, додатків чи іменної частини присудка: Une perceuse miniature, elle est alimentée par un générateur fournissant une tension d’environ 6 V ou 12 V. Donc, un voltmètre et un ampèremètre permettent de mesurer la tension U entre les bornes du moteur et l’intensité du courant qui le traverse.

Отже, в науково-технічних текстах можна також виявити речення, які не є типовими для цього стилю мовлення. Але такі випадки є нешироко розповсюдженими. Цей факт також підтверджується тим, що комунікативна категорія емотивності є суб’єктивною, а науково-технічні тексти є об’єктивними, забезпечуючи логічний, аргументований виклад фактів, позбавлений емоційного забарвлення.

Література:

1. Гак В. Г. Теоретическая граматика французского языка / Владимир Григорьевич Гак. – М. : Добросвет, 2000. – 832 с.

2. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / Илья Романович Гальперин. – М. : КомКнига, 2007. – 144 c.

3. Charaudeau P. Dictionnaire d’analyse du discours / P. Charaudeau, D. Maingueneau. – P. : Editions du Seuil, 2002. – 668 p.