Філологічні науки/ 6.Актуальні проблеми перекладу

доцент Полюк І. С.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Особливості вербалізації концептів

EAU / ВОДА в лексикографічних описах

До концептуального поля французького концепту EAU та українського концепту ВОДА входять: лексеми головних концептуальних слів; набір словосполучень (насамперед, сталих); синонімічні ряди, антонімічні пари з будь-якою лексемою слів eau / вода; слова, пов’язані з концептами EAU / ВОДА відношеннями концептуального узгодження (асоціативно-конотативні ряди); лексичні деривати. Розглянемо, як перелічені класи представлені у сучасних словниках, окресливши тим самим контури концептуальних полів двох порівнюваних концептів.

Невід’ємною частиною аналізу концепту EAU / ВОДА є дослідження лексем-імен концептів за даними лексикографічних джерел.

Аналіз тлумачних словників допомагає виявити ядерні ознаки концепту.

Етимологічні словники дають можливість простежити розвиток лексичного значення слова, вказують на шляхи формування концепту, «відтіняючи» матеріал, отриманий за даними сучасних словників[1].

Вивчення матеріалів синонімічних і антонімічних словників допомагає виявити актуальні на даному етапі розвитку мови характеристики концепту. Словники сполучуваності та епітетів дають фрагмент сполучуваності слів; словотвірний словник допомагає простежити словотворчі зв'язки слова, репрезентує концепт.

Для отримання периферійних компонентів залучаються матеріали асоціативних словників. Всі зазначені словники дають можливість провести лексикографічний аналіз концепту, що репрезентується словом eau у французькій мові та словом вода – в українській, і виявити структуру описуваного концепту, його ознаки, його ядерні та периферійні компоненти. Саме цим і обумовлений вибір даних словників для лексикографічного дослідження.

Якщо порівняти лексикографічні дефініції лексем eau та вода у зазначених вище словниках, доходимо висновку, що ядерні компоненти в межах поняттєвих полів архетипових концептів EAU та ВОДА співпадають, ними можна вважати такі: вода – рідина, вода – водна маса річок, вода – мінеральні джерела, вода – навколоплідна рідина. Щоправда, ці дефініції далеко не вичерпують того смислу, який репрезентовано в індивідуальній творчості, де концепт, окрім предметно-поняттєвої віднесеності, обростає асоціативним та образним шаром, активізує свою архетипову семантику. Французька лексема eau має більше значень, ніж українська eau, які виникли на основі асоціативних та / метафоричних зв’язків, і зокрема, «рідина, яка має певну схожість із водою» (рідкий секрет тіла людини чи тварин (сльози, слюна, рідина пухлин, піт, сеча); «сік деяких фруктів чи овочів» та «прозорість діамантів, блиск перлів або дорогоцінного каміння». Ці значення вважатимемо периферійними. Логічно припустити, що оптимальними засобами відтворення ядерних елементів концепту EAU в українському перекладі потребуватимуть від перекладача використання абсолютних чи контекстних еквівалентів, кальок, ситуаційних відповідників, або вживання деяких лексичних трансформацій (конкретизації/генералізації, диференціації значення) тощо. Переклад периферійних значень здійснюється, як правило із використанням аналогів. Труднощі перекладу будуть виникати, на наш погляд, і через ступінь лексикографічного опрацювання лексеми eau в українській мові.

Слово eau має небагато синонімів, до того ж синоніми, які наводяться у французьких словниках, не є рівнозначними. У французькій картині світу гіперонім eau включає ряд синонімів , що відрізняються як стилістично (flotte, pisse), так і ідеографічно (boisson, larme, onde, orient, parfum, pluie, suc, sueur). Номінативна щільність концепту EAU за даними французької мови виявляється вище, ніж за даними української. Виділяється також досить велика кількість контекстуальних синонімів (alcool, bain, lavure, lotion).

Хоча слово eau має досить багато синонімів, антонімів воно не має. Хоча в наївній картині світу існує, щонайменше два – feu, sécheresse.У українського слова вода синонімів, які наводяться лексикографічними джерелами значно менше, а антонімів так само, як і у французькій не зафіксовано.

Отже, лексичний і комбінаторний потенціал двох мов, що беруть участь у вербалізації концепту EAU / ВОДИ дуже багатий, і можливості мов багато в чому збігаються Насамперед, у своєму основному значенні рідини, неорганічної речовини, яка існує у природі, вода може характеризуватися хімічними та фізичними властивостями (температурними, агрегатними, смаковими, зміни форми / стану, переміщення в просторі, масою), використанням людиною, може виступати як сила, яка змінює навколишнє природу, предмети дійсності, іншими словами, керує сама без участі людини і т. ін., що вербалізується мовними засобами як у французькій, так і українській мові. Можна відзначити наявність як ад'єктивних, так і дієслівних лексем [2].

Таким чином, лексикографічне дослідження концептів EAU та ВОДА дало можливість виявити не тільки особливості функціонування лексем eau та вода у відповідних мовах, але і дозволило сформувати уявлення про базові сутності концептів EAU та ВОДА в національних картинах світу, оскільки саме лексикографічний матеріал найбільш точно відображає відповідний фрагмент національної мовної картини світу.

Література:

1. Фролова Л.В. Концепты первостихий (вода, воздух, земля, огонь) в романе М.М. Пришвина «Кащеева цепь» : автореф. дис... канд. филол. наук : 10.02.01 «Русский язык» / Любовь Васильевна Фролова; Липецкий государственный педагогический университет — Орел, 2012. — 20 с.

2. Maingueneau D. Le discours idéologique / Dominique Maingueneau. – P. : L’Harmattan, 2008. – 274 p.