Недощак В.С.

Національний університет Державної податкової служби України

Вплив занять східними єдиноборствами на формування морально-вольових якостей студентів

Постановка проблеми. Морально-вольова підготовка має серйозне значення для будь – якої людини. Вона повинна бути нерозривно пов'язана з іншими видами підготовки - технічною, тактичною та фізичною. Всі вольові якості мають позитивні і негативні полюси прояву: сміливість - страх, впевненість – коливання, тощо. Це вказує на конкретні шляхи та засоби, які необхідно вибрати для виховання морально-вольових якостей у студента.

Основними вольовими якостями є: цілеспрямованість, наполегливість і завзятість, рішучість і сміливість, ініціативність і самостійність, витримка і самовладання, дисциплінованість.

Цілеспрямованість – це ясне усвідомлення поставлених цілей та завдань, активне і неухильне прагнення до підвищення своєї майстерності, працьовитість.

Наполегливість і завзятість - неухильне, тривале й активне досягнення наміченої мети, подолання багатьох, в тому числі й несподіваних труднощів, позитивна установка на зміст труднощів.

Рішучість і сміливість - здатність своєчасно знаходити та приймати обґрунтоване рішення у відповідальні моменти та без коливань приводити їх у виконання, активно діяти.

Ініціативність і самостійність - здатність вносити в свою діяльність винахідливість й творчість, самостійно приймати рішення та нести відповідальність за свої дії, протистояти впливу ситуацій, інших людей та їх дій, займати лідерську позицію.

Витримка та самовладання - збереження ясності розуму, здатність постійно контролювати свою поведінку, керувати своїми почуттями, бажаннями, думками, діями при несподіваних труднощах та невдачах.

Дисциплінованість - здатність підпорядковувати свої дії завданням колективу й нормам поведінки.

Проблема волі перебувала в центрі уваги багатьох психологів і педагогів. Зокрема, вона розглядалася в контексті психічної саморегуляції особистості ( А.В.Алексєєв, Г.О.Балл, І.Д.Бех, М.Й, Боришевський, Т.Л.Бортник, О.В.Дашкевич, В.А.Іванникова, В.К.Котирло, К.І.Мировський, А.С. Ролин, М.В.Савчин, А.Т,Філатов, О.А.Шевчук)

Мета дослідження: теоретичне обґрунтування й експериментальна перевірка педагогічних умов, що забезпечують формування морально-вольових якостей студентів у процесі занять східними єдиноборствами.

Обєктом дослідження визначено морально-вольову підготовку студентів.

Предметом дослідження є педагогічні умови формування морально-вольових якостей студентів у процесі занять східними єдиноборствами.

Гіпотеза дослідження – виховання морально-вольових якостей студентів у процесі занять східними єдиноборствами буде ефективним, якщо:

- У спортивно – тренувальній діяльності регулярно створюватимуться ситуації, що вимагатимуть подолання внутрішніх і зовнішніх перешкод, напруження морально-вольових зусиль;

- Забезпечуватиметься органічний взаємозв’язок розвитку морально-вольових якостей з формуванням моральної свідомості та емоційної стійкості;

- Виховна робота спрямовуватиметься на вдосконалення компонентів у структурі морально-вольових якостей;

- Педагогічне керівництво орієнтуватиметься на розвиток у студентів потреби та практичної готовності до морально – вольового самовдосконалення

Розвиток морально-вольових якостей у студентів вимагає відповідальної організації усього навчально-виховного процесу в вищому навчальному закладі освіти. Найсприятливіші для цього можливості забезпечуються в тих видах активності, які найбільшою мірою наближені до складних ситуацій. Значний виховний потенціал у цьому контексті мають заняття східними єдиноборствами, які ставлять особливі вимоги до здатності студентів свідомо організовувати та регулювати власну діяльність, мобілізувати морально-вольові зусилля на подолання внутрішніх і зовнішніх перешкод, концентрувати увагу на діях, керувати емоційним станом, долати несприятливі психічні стани і думки тощо[5 с. 10].

Як нетрадиційні засоби виховного впливу східні єдиноборства являють собою комплекс вправ пов’язаних з формуванням світогляду, моральних основ особистості, її активного самовдосконалення, морально-вольової саморегуляції, що значною мірою збігається з тими педагогічними умовами, які сприяють розвитку морально-вольових якостей студентів.

До педагогічних умов ефективного формування у студентів морально-вольових якостей у процесі занять східними єдиноборствами можна віднести:

- створення у спортивно-тренувальній діяльності ситуацій, що вимагають регулярного подолання внутрішніх і зовнішніх перешкод, напруження морально-вольових зусиль;

- забезпечення органічного взаємозв’язку розвитку морально-вольових якостей з формуванням моральної свідомості та емоційної стійкості студентів;

- спрямування виховної роботи на вдосконалення інтелектуального, емоційного і виконавчого компонентів у структурі морально-вольових якостей;

- орієнтація педагогічного керівництва на розвиток у студенті потреби та практичної готовності до морально-вольового самовдосконалення.

На основі аналізу наукових джерел та експертних оцінок було визначено структуру основних морально-вольових якостей студента, які мають найбільш важливе значення в контексті його професійної діяльності: цілеспрямованість, наполегливість, завзятість, рішучість, сміливість, ініціативність, самостійність, витримка і самовладання[2].
Психологічна структура кожної з цих якостей містить три обов'язкові компоненти: інтелектуальний, мотиваційний і виконавчий.
Інтелектуальний компонент виявляється в прийнятті адекватних конкретним умовам рішень про цілі, шляхи та способи діяльності. У процесі реалізації прийнятих рішень розумова активність спрямовується на контроль виконуваних дій, уточнення намічених цілей і планів згідно обстановки, що складається, непередбачених утруднень тощо. Гностичні компоненти волі виявляються в інтелектуальній активності, спрямованій на пізнання психологічних і тактичних особливостей студентів, структури професійних якостей і умінь, їхніх взаємозв'язків, на орієнтування в конкретних ситуаціях, у власному стані та самопочутті, на спостереження за ходом власних дій, на їх аналіз і самооцінку, на з'ясування допущених помилок і їхніх причин, на формулювання завдань подальшого технічного, фізичного і емоційно-морально-вольового_самовдосконалення.
Мотиваційний компонент пов'язаний з активізацією значущих для будь-якого студента мотивів, серед яких можна виділити результативні та процесуальні. Перші – загальні для всіх морально-вольових якостей. Їхня спонукальна сила зумовлюється цінністю для особистості результатів діяльності, значущістю поставлених цілей. Такими є моральні почуття, процесуальні мотиви, мотиви самовдосконалення, обов'язку і відповідальності перед товаришами і т.д.
Виконавчий компонент виявляється у свідомій мобілізації та спрямуванні активності на виконання прийнятих рішень, у спеціальних уміннях долати труднощі і переборювати перешкоди, концентрувати увагу на майбутніх діях, відключатися від гнітючих думок, забезпечувати перехід від думок і почуттів до дій, спрямовувати у потрібне русло психічні процеси та рухову активність[5 c.46].

Аналіз особливостей функціонування морально-вольової сфери студентів дозволив виділити два загальні параметри морально-вольових якостей, які характеризують їх рівень розвитку: сила (вираженість, активність) і широта (генералізованість).

Сила морально-вольової якості визначається інтенсивністю, рівнем вияву морально-вольового зусилля, спрямованого на подолання труднощів. Широта чи вузькість морально-вольової якості визначається через кількість діяльностей, різноманітних ситуацій, в яких вона чітко виявляється. Виділені параметри морально-вольових якостей є відносно автономними та ортогональними – змістовно незалежними. Кожен із них відображає особливий аспект морально-вольової поведінки і може використовуватись в якості показника оцінювання морально-вольової сфери студентів.

На основі зазначених параметрів нами виділено чотири типи морально-вольової активності, які одночасно характеризують рівень розвитку морально-вольової сфери студентів: генералізовано-активний, ситуаційно-активний, генералізовано-пасивний, ситуаційно-пасивний.
Генералізовано-активний рівень розвитку морально-вольової сфери характеризується високою силою морально-вольових якостей, які стабільно виявляються в різноманітних сферах життєдіяльності студентів: в навчальній, службовій, спортивно-тренувальній, міжособистісних стосунках і т.д. Студенті з таким типом морально-вольової активності демонструють високий рівень самоорганізації та саморегуляції діяльності, здатні до інтенсивних морально-вольових зусиль, спрямованих на подолання різнопланових труднощів і перешкод, характеризуються добре структурованою мотиваційною сферою, в якій домінують моральні мотиви обов'язку, відповідальності та самоствердження.

Ситуаційно-активний рівень розвитку морально-вольової сфери теж характеризується високою силою морально-вольових якостей, які, проте, виявляються лише в окремих специфічних ситуаціях чи видах діяльності.

Студент , наприклад, може демонструвати високий рівень цілеспрямованості, самостійності та наполегливості у спортивних заняттях, але не у навчанні, або ж демонструвати витримку та самовладання в міжособистісних конфліктах і нетерпеливість та неорганізованість у напружених ситуаціях професійно-службової діяльності. Така ситуаційна специфічність вияву морально-вольових якостей часто зумовлюється диспропорціями у розвитку мотиваційно-ціннісної сфери студентів, однобічним домінуванням певних потреб, інтересів і ціннісних орієнтацій.
Генералізовано-пасивний рівень розвитку морально-вольової сфери студентів характеризується слабкістю морально-вольових якостей, які, проте, виявляються в різних видах діяльності та ситуаціях. Таким студентам не вистачає головним чином енергійності, наполегливості та рішучості у прийнятті і реалізації рішень, у боротьбі з перешкодами на шляху до мети. Вони здатні лише на короткочасне напруження морально-вольових зусиль, але як тільки зустрічаються з перешкодами, пасують і послаблюють активність[1].
Для ситуаційно-пасивного рівня розвитку морально-вольової сфери студентів характерна слабкість морально-вольових якостей, які, до того ж, виявляються лише в окремих ситуаціях і видах діяльності. Такі студенти не здатні до ініціативності, самостійної постановки та планомірної реалізації скільки-небудь складних завдань, тривалого підтримання активності в боротьбі за досягнення мети і подолання перешкод.

Величезне значення у вихованні надається вимогливості викладача, тренера. Тому його прохання, вказівки, повинні виконуватися студентами беззастережно. Одне з головних місць у вихованні займає самостійне рішення поставлених завдань: вміння приймати рішення на місці, без коливання.

Будь-який метод, будь-який засіб виховання волі та характеру повинні використовуватися неодноразово. Тільки повторний вплив (метод вправи) сприяє утворенню умовно-рефлекторних зв'язків у корі головного мозку, формуванню певного стереотипу нервових процесів, створює те, що називають навичкою, звичкою.

Вихованню наполегливості, завзятості допомагає прагнення до певної мети. Інтерес до занять та віра в свої сили повинні підкріплюватися працьовитістю[3].

Вихованню наполегливості та працьовитості добре допомагають заняття саме східними єдиноборствами. Немає жодної людини, яка, беручи участь у змаганнях, примирилася б з невдачами, програшем, останнім місцем. В душі кожен буде прагнути успішніше виступити в наступний раз, а для цього краще підготуватися. Виховання наполегливості, завзятості і працьовитості тісно пов'язане з вихованням волі до подолання труднощів.

В значній мірі важливим є вміння концентрувати свою увагу, зосередитися на майбутній вправі. Вміння концентрувати та виявляти вольові зусилля, створювати «вибухову» силу найкраще виховується, коли перед тими, що займаються, ставлять ясну стимулюючу мету.

Вольова підготовка - це тривалий та цілеспрямований психолого-педагогічний процес, спрямований на розвиток та виховання свідомої саморегуляції, певних якостей розумової діяльності та моральних почуттів, необхідних для вольового зусилля при подоланні перешкод і труднощів. Виховання та розвиток здатності до вольових якостей завжди проходить на основі деяких загальних закономірностей:

1.   Дотримуючись принципу поступовості, починають підготовку з подолання незначних труднощів, поступово підвищуючи їх інтенсивність. Це сприяє формуванню впевненості у своїх силах.

2.   Необхідно давати установку на обов'язкове виконання поставленого завдання; створювати впевненість у тому, що пропоноване завдання здійснимо.

3.   Створювати умови для прояву енергійних вольових напружень.

4.   Обов'язково розвивати здатність до тривалих вольових зусиль, в тому числі й при монотонній діяльності.

5.   Слід постійно домагатися результативності вправ на вольові зусилля та забезпечувати надходження студентові інформації про його дії для усвідомлення. Зусилля волі, що витрачаються марно, руйнують здатність до вольових зусиль.

Висновок: якщо зустрічаються в двобої на змаганні рівні за силою, технікою і спортивною майстерністю спортсмени, то переможе той з них, у кого сильніше воля, хто не боїться труднощів, хто наполегливіше, ініціативнішим і сміливіше. Недарма у підготовці спортсмена вихованню вольових якостей: сміливості, наполегливості, впевненості, винахідливості - надається не менше, якщо не більше значення, ніж розвитку фізичних якостей і тактико-технічній підготовці.

Список використаних джерел

1. Шахов Ш. К. Программирование физической подготовки единоборца / Пі. К. Шахов. Махачкала, 1997. - 260 с.

2. Пирогова Т. А., Иващенко Л. Я., Страпко Н. П. Влияние физических упражнений на работоспособность и здоровье человека. – Киев: Здоровье, 1986. – 252с.

3. Доброміль Є. І. та ін. Фізична культура і спорт як фактор підвищення успішності та зміцнення здоров'я студентів. / Теорія та практика фізичного виховання та спорту. Респміжвідом. збірник. – К., 1975. – Вип. 5 – с. 12-14.

4.Товт В. А. Фізичне виховання та активність як фактор адаптації молоді до вищої школи // Педагогіка. Соціальна робота. – Ужгород, 2000. – №3. – С. 72-75.

5. Фігура Олег Володимирович. Формування морально-вольових якостей майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі занять східними єдиноборствами : Дис... канд. пед. наук: 20.02.02 / Національна академія Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького. — Хмельницький, 2002. — 200арк. — Бібліогр.: арк. 165-185.