Проблеми фізичного виховання студентів Дніпропетровського національного університету

Чернигіна Т.О.

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара

Анотація: доклад містить інформацію про проблеми фізичного виховання студентів Дніпропетровського національного університету ім. О.Гончара, причини покращення та погіршення фізичних здібностей студентів університету, статистику зменшення та підвищення фізичних можливостей студентів.

Загальні свідчення: активність людини є важливим методом профілактики хвороб та найважливішими факторами вдосконалення, зміцнення здоров'я, що в кінцевому підсумку підвищує творчу активність людини, її працездатність. (Чуйко Г. Гуманізація освіти і проблеми фізичного виховання і спорту).

Більше двох третин населення країни, до них відносяться і студенти не займається фізкультурою систематично. За результатом опитування студентів Дніпропетровського національного університету було виявлено, що в основі вибору видів рухової активності студентів лежить задоволення їх потреб. Серед причин, що знижують інтерес і активність на заняттях з фізичного виховання, 20 % опитаних студентів виділили причини методичного характеру – невідповідність запропонованих навантажень фізичним можливостям. Серед особистісних причин 37% опитаних називають низький рівень власної фізичної підготовленості. Однією з основних причин організаційного характеру студенти назвали відсутність занять за інтересами (43 %).

Актуальність: фізична культура є частиною нашого життя. Ціль фізичного виховання у внз – формування фізичної культури особистості.

(Эдуард Сакун. Построение учебного процесса по физическому воспитанию студентов в вузе. Дашков и К, 2008).

Контрольні засоби навчання, особливо оперативного контролю спроможні до дієвого вирішення актуальних задач фізичного виховання, домогтися суттєвої результативності в вихованні фізичної культури особистості за умов їх постійного застосування в заняттях.(Эдуард Сакун. Построение учебного процесса по физическому воспитанию студентов в вузе. Дашков и К, 2008).

Організація дослідження. Для оцінювання впливу чинника постійного оперативного контролю проводився порівняльний експеримент в якому брали участь 200 студентів 1-2 курсів Дніпропетровського національного університету. При проведенні практичних занять впродовж 9 тижнів за змістовим модулем «Фізичне вдосконалення засобами легкої атлетики та гімнастики» були сформовані контрольна та експериментальна групи. Заняття в групах проводилися за розробленою програмою. Єдиною відзнакою занять в контрольній групі була реєстрація результатів виконання навчальних завдань на кожному занятті для кожного студента. Результати реєструвались в журналі. Отримані дані свідчать, що абсолютна більшість досліджуваних студентів університету має середній рівень витривалості за показниками підйому переворотом в упор та бігу на 1000 м – 63,0 %, бігу на 500 м – 61 %, майже половина студентів показала достатній рівень розвитку при вимірюванні статичної витривалості (вис на зігнутих руках) та за показниками силової динамічної витривалості (згинання і розгинання рук в упорі лежачи). Позитивна динаміка простежується у студентів з середнім рівнем розвитку витривалості при виконанні тесту – підтягування на поперечині. Майже не змінилися за досліджуваний період показники студентів у тестах: підйом переворотом в упор і утримання ніг у положенні лежачи. Але, на жаль за останні три роки у першокурсників дещо зменшилися показники швидкісної витривалості: біг на 500 м (23,5 %), підйом тулуба в сід за 30 с (13,5 %) та біг на 1000 м (10,0 %). Аналіз індивідуальних показників показав, що близько третини досліджуваних студентів Дніпропетровського національного університету мають високий рівень розвитку статичної витривалості за показниками утримання ніг у положенні лежачи. Між тим простежується позитивна динаміка при тестуванні силової динамічної витривалості: підйом тулуба в сід (2012 рік – 26, %, 2013 рік – 32 %, 2014 рік – 42 %).

Однак, разом з тим за даними статичної витривалості (вис на зігнутих руках та утримання ніг у положенні лежачи) та швидкісної витривалості (біг на 1000 м) на протязі 2012—20014 років кількість студентів, що мають високий рівень розвитку силової витривалості, не змінюється але поступово знижується у середньому на 19 % (підтягування на поперечині). Слід відзначити, що за результатами дослідження, майже третина студентів Дніпропетровського національного університету має низький рівень прояву у показниках силової динамічної і статичної витривалості (вис на зігнутих руках, підтягування на перекладині та підйом тулуба в сід). Стосовно низького рівня прояву витривалості, можна відмітити збільшення кількості студентів у 2014 році порівняно з 2012 роком при вимірюванні силової динамічної витривалості (підйом переворотом в упор) і швидкісної витривалості (біг на 500 м і 1000 м) у середньому на 9-12 %. Однак чітко простежується позитивна динаміка у показниках підтягування на поперечині. Не виявлено суттєвих змін у показниках статичної витривалості (вис на зігнутих руках та утримання ніг у положенні лежачи).

Отримані дані свідчать, що з кожним роком у тестах: біг на 500 м та згинання і розгинання рук в упорі лежачи спостерігається чітка тенденція до зменшення числа студентів з низьким і середнім рівнем витривалості, а з високим рівнем прояву – до збільшення. Так само, кількість студентів з високим рівнем розвитку силової динамічної витривалості (підйом тулуба в сід за 30 с) за останні шість років стабільно зростає.

Таким чином можна зробити висновок, що на протязі 2012—2014 років у Дніпропетровському національному університеті у деяких показниках силової динамічної витривалості простежується позитивна динаміка, показники в тестах на статичну витривалість майже залишилися без змін, а результати тестування швидкісної витривалості в середньому поступово погіршуються.

Причини можуть бути різними. Але одними з них, як я вважаю, є недостатність та нерегулярність проведення занять фізичною культурою для поступового розвитку і удосконалення загальної витривалості, відсутності у студентів бажання покращити стан особистого фізичного здоров’я. (Сб. научных трудов под ред. Ермакова С.С.- Харьков: ХХПИ, 2000.- №-21.- 27-32.)

Отже, одним з головних завдань фізичного виховання студентської молоді є розробка і впровадження в навчальний процес оздоровчих засобів і методів для розвитку та удосконалення витривалості як основи прояву широкого діапазону рухових здібностей, необхідних для майбутньої ефективної трудової діяльності зі збереженням високої розумової і фізичної працездатності.

Подальші дослідження: я вважаю, що подальші дослідження необхідно cпрямувати на визначення вікової динаміки розвитку інших рухових здібностей студентів. Потрібно шукати можливість зацікавлювати студентів у заняттях фізичною культурою, бо здоров’я молоді – це майбутнє нашої країни, а не тільки самопочуття особисте.

Висновки: із опитувань можна зробити висновок, що основною проблемою фізичного виховання серед молоді є лінь, а також брак вільного часу, і віддаленість спортивних баз від місця мешкання, фінансові проблеми, з якими стикаються спортивні комплекси та і шкільна підготовка бажала б кращого, і деякі психологічні моменти, такі, приміром, як відсутність звички до занять, почуття скутості.

Використані джерела

1. Чуйко Г. Гуманізація освіти і проблеми фізичного виховання і спорту / Г. Чуйко, М. Комісарик, Б. Леко // Молода спортивна наука України : Зб. наук. праць з галузі фізичної культури і спорту. Вип. 9 : У 4-х т. – Львів : НВФ «Українські технології», 2005. – Т. 3. – С. 216 – 220.

2. http://librar.org.ua/sections_load.php?s=culture_science_education&id=3588

3. http://uk.wikipedia.org/wiki/

4. Лахманюк Т. В., Зеленюк О. В., Кравченко Л. С., Макареня В. В. Соматичне здоров’я в контексті формування флеш-іміджу студента засобами фізичної культури // Наукові записки. Національний університет “Києво-Могилянська академія”. — Т. 59: Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота. — К.: Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”, 2006. — С. 26–30.

5. Эдуард Сакун. Построение учебного процесса по физическому воспитанию студентов в вузе.Дашков и К, 2008

6. Сутула В.А., Ян Цзинь Т. Основные тенденции исторического развития воспитательного направления в физической культуре в период Нового времени // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. научных трудов под ред. Ермакова С.С.- Харьков: ХХПИ, 2000.- №-21.- 27-32.

7. Холодов Ж.К., Кузнецов B.C. Теория и методика физического воспитания и спорта: учебное пособие для студентов высших учебных заведений физической культуры. М.: Академия, 2000.- 480 с.

8. Физическая культура студента. Под ред. проф. докт. пед. наук В.И. Ильинича.- М.: «Гардарики», 2001. -447 с.