Дмитрієв І.А., доктор економічних наук

Харківський національний автомобільно-дорожній університет,

Харків, Україна

Левченко Я.С., аспірант

Харківський національний автомобільно-дорожній університет,

Харків, Україна

 

Розвиток транспортної галузі Польщі та України: спільне та відмінне

Анотація. В статті здійснено порівняльний аналіз програм розвитку транспортної галузі Польщі та України. Визначено основний шлях розвитку галузі – інвестиції. Проведено дослідження показників інвестиційних вливань за період 2010 – 2014 років як в держави вцілому, так і в транспортну галузь зокрема. Визначено напрями вдосконалення державної політики в Україні з позиції позитивного польського досвіду.

Ключові слова: інвестиційні вливання, програма розвитку, транспортна галузь.

Вступ. Транспорт відноситься до основних факторів, що визначають економічний розвиток держави [1] та є важливою складовою транспортної системи, що має вплив на економіку та суспільство [2]. Наявність розвиненої автотранспортної інфраструктури дозволить досягти економічного зростання від сильних регіонів до тих, що розвиваються повільніше [1].

Постановка задачі. Оскільки за останнє десятиріччя Польща демонструє найкращу динаміку серед усіх країн ЄС та має схожу з Україною структуру та тісні економічні зв’язки, тому вважаємо за доцільне звернутися до оцінки й аналізу тенденцій її розвитку, транспортної галузі зокрема, з позиції позитивного польського досвіду.

Результати. Відповідно до Стратегічних планів розвитку Польщі та України [1], [2], можна виділити основні переваги та проблеми транспортної галузі обох держав. Представимо їх наглядно в табл. 1

Таблиця 1

Недоліки та переваги в транспортній галузі Польщі та України

Польща

Україна

Недоліки

Переваги

Недоліки

Переваги

Великий ступінь зносу елементів інфраструктури

Вигідне територіальне розташування

Непрозорість ведення бізнесу

Вигідне територіальне розташування

Нерівномірність регіонального розташування і доступності

Швидкість пересування пасажирів та вантажів

Тіньовий ринок праці

Швидкість пересування пасажирів та вантажів

Відсутність сітки з урахуванням високої швидкості сполучення

Доступність відкриття бізнесу

Незадовільна безпечність та низька енергоефективність транспортних процесів

Доступність відкриття бізнесу

Високий рівень аварійності

Прозорість та простота провадження бізнесу

Недостатність власних інвестиційних ресурсів

Забезпечення перевезень «від дверей до дверей»

Забруднення довкілля

Забезпечення перевезень «від дверей до дверей»

Неузгодженість законодавства з міжнародним

 

 

 Отже, як видно з табл. 1 і для України, і для Польщі існує певна схожість серед наявних недоліків в транспортній галузі. Що до переваг, то тут спостерігаємо абсолютну схожість, що засвідчує подібність між галузями обох держав. На основі Стратегічних планів розвитку Польщі та України [1], [2], розглянемо далі які цілі є пріоритетними, щодо вирішення вищезазначених недоліків. Наглядно представимо в табл. 2.

Таблиця 2

Цілі розвитку автотранспортної галузі Польщі та України до 2020 року

Польща

Україна

Підвищення пропускної спроможності транспортної сітки

Інноваційний розвиток галузі

Покращення територіальної доступності

Підвищення ефективності процесів перевезень

Підвищення ефективності управління в транспортному секторі

Запобігання можливості корупційних проявів

Модернізація та розширення транспортних зв’язків

Відкритий доступ до ринку та добросовісна конкуренція

 

Створення умов для привабливості України як транзитної держави

 

Забезпечення суспільних потреб щодо перевезень вантажів та пасажирів, у тому числі осіб з обмеженими можливостями

 

Убезпечення транспортних процесів

 

Енергоощадження та захист довкілля

 

Відповідно до наведених цілей можна простежити також деяку схожість, а саме - підвищення ефективності управління, модернізація та розширення транспортних зв’язків.

Відповідно до встановлених цілей розвитку галузі, пріоритетів розвитку суспільства та економіки, передбачаються такі стратегічні напрями розвитку автомобільного транспорту на період до 2020 року. Простежимо зв’язок між шляхами досягнення поставлених цілей та представимо наглядно в табл. 3

 Таблиця 3

Стратегічні напрями розвитку автомобільного транспорту

на період до 2020 року

Польща

Україна

Стратегія

Шлях

досягнення

Стратегія

Шлях досягнення

Покращення ефективності управління інвестиційними процесами

Спрощення процесів підготовки та реалізації інвестицій.

Реформування системи державного управління галуззю, підвищення ефективності державного контролю на автомобільному транспорті

Впорядкувати повноваження органів, що формують, реалізують політику на автомобільному транспорті, здійснюють державний контроль

Прийняття рішення на основі показників, досліджень, аналізу

Визначити функції органів влади для забезпечення нових норм законодавства, імплементованих відповідно до Угоди про асоціацію

Підготовка моделі фінансування транспортної галузі

Впровадження механізму державно-приватного партнерства

Удосконалення системи допуску та роботи на ринку автотранспортних послуг. Створення системи підтвердження професійної компетентності керівників (менеджерів), з питань автотранспортних перевезень

Запровадити нові вимоги до ліцензування на автомобільному транспорті відповідно до Угоди про асоціацію, усунути застарілі норми законодавства, що не узгоджуються з її вимогами

Впровадження інтелектуальної системи управління транспортом

Вдосконалення обладнання для отримання даних про використання галузі

Створити систему спеціального навчання керівників (менеджерів, спеціалістів) перевезень

Створити систему спеціального навчання керівників (менеджерів, спеціалістів) перевезень

Створення інтегрованої транспортної сітки

Модернізація інфраструктурних зв’язків

Підвищення безпеки транспортних процесів, зменшення ризиків життю та здоров'ю під час перевезень пасажирів та вантажів, створення системи підтвердження професійної компетентності водіїв транспортних засобів, що беруть участь у наданні послуг автомобільного транспорту

Забезпечити функціонування Укртрансбезпеки відповідно до законодавства та практики ЄС з наданням пріоритету виконання функцій контролю

Будівництво основної сітки автомагістралей та швидкісних доріг

Реалізація за рахунок фінансових можливостей держбюджету а також альтернативних засобів інвестувань

Запровадити систему періодичних перевірок придатності транспортних засобів до експлуатації за вимогами Директиви 2014/45

Модернізація доріг

Створити систему спеціального навчання водіїв транспортних засобів, що беруть участь у наданні послуг автомобільного транспорту

Реалізація програми будівництва обходів крупних населених пунктів

Запровадження енергоефективних та екологічно-сприятливих технологій

Запровадити міжнародні екологічні норми "ЄВРО-5" - "ЄВРО-6" для транспортних засобів і моторних палив, забезпечити можливості ідентифікації транспортних засобів щодо їх відповідності екологічним нормам для надання переваг на ринку перевізникам, що застосовують більш досконалі за конструкцією транспортні засоби

Реалізація програми безпеки користувачів транспортної галузі

 

Запровадити ефективні механізми зменшення негативного впливу автомобільного транспорту на екологічну ситуацію у містах

Впровадити технології випробувань транспортних засобів на відповідність міжнародним екологічним нормам "ЄВРО-5" - "ЄВРО-6"

 

Проаналізувавши Стратегічний план розвитку автотранспортної галузі Польщі та України можна зробити висновок про те, що програма Польщі є більш чіткою та основна увага приділяється  розвитку за рахунок інвестиційних вливань в галузь та незначна увага приділена нормативно-правовим актам та документам. Отже вона є досить конкретно-спрямованою та практичною. Що до Програми України, то в ній простежуємо навпаки значну увагу нормативно правовим актам та механізмам. Це свідчить про те, що вона є більш теоретичною ніж практичною.

Оскільки Програма Польщі значну увагу приділяє інвестиціям тому є за доцільне дослідити інвестиційний стан Польщі та порівняти отримані результати з показниками по Україні. На основі отриманих даних уможливлюється проведення вертикалі для знаходження спільних та відмінних ознак між Польщею та Україною.

Стан прямих іноземних інвестицій в Польщу на кінець 2014 року склав 171,7 млрд. ЄВРО. Згідно з даними [4,5], можливо представити їх та провести аналіз в табл. 4.

Таблиця 4

Прямі іноземні інвестиції в Польщу станом на 2010-2014 роки, млрд. євро

Країна - інвестор

Обсяги прямих інвестицій

% до підсумку

2010

2011

2012

2013

2014

2010

2011

2012

2013

2014

Інвестиції всього

161,4

157,2

178,3

168,5

171,7

100

100

100

100

100

Нідерланди

29,2

23,9

26,3

27,2

29,6

18,09

15,20

14,75

16,14

17,24

Німеччина

21,2

21,5

26,9

28,1

28,0

13,14

13,68

15,09

16,68

16,31

Люксембург

13,4

17,7

18,2

17,7

20,4

8,30

11,26

10,21

10,50

11,88

Франція

19,4

18,7

21,9

20,3

19,9

12,02

11,90

12,28

12,05

11,59

Іспанія

5,4

8,8

9,7

11,1

10,8

3,35

5,60

5,44

6,59

6,29

Італія

10,6

8,2

10,0

9,4

9,3

6,57

5,22

5,61

5,58

5,42

Кіпр

3,6

4,2

5,9

6,3

7,0

2,23

2,67

3,31

3,74

4,08

Австрія

5,1

5,3

6,1

6,7

6,4

3,16

3,37

3,42

3,98

3,73

США

9,8

7,8

8,4

7,4

6,2

6,07

4,96

4,71

4,39

3,61

Велика Британія

6,2

6,0

7,5

7,2

5,9

3,84

3,82

4,21

4,27

3,44

Швеція

6,2

9,2

8,4

5,6

4,7

3,84

5,85

4,71

3,32

2,74

Бельгія

3,8

4,4

4,9

3,5

4,4

2,35

2,80

2,75

2,08

2,56

Швейцарія

6,9

4,1

4,8

4,4

4,0

4,28

2,61

2,69

2,61

2,33

Данія

3,2

3,3

3,7

2,9

3,0

1,98

2,10

2,08

1,72

1,75

Португалія

1,4

1,2

1,3

1,8

2,0

0,87

0,76

0,73

1,07

1,16

Ірландія

3,9

1,0

1,1

1,3

1,9

2,42

0,64

0,62

0,77

1,11

Фінляндія

1,3

1,4

1,7

1,6

1,5

0,81

0,89

0,95

0,95

0,87

Норвегія

0,6

0,7

0,8

1,0

1,0

0,37

0,45

0,45

0,59

0,58

Японія

1,3

1,1

1,1

1,0

0,9

0,81

0,70

0,62

0,59

0,52

Корея

0,6

0,6

0,6

0,8

0,8

0,37

0,38

0,34

0,47

0,47

Інші країни

8,3

8,1

9

3,2

4

5,14

5,15

5,05

1,90

2,33

 

Дослідження обсягів інвестування свідчить про незначне коливання, але має тенденцію до збільшення. Порівнюючи дані 2010 року та 2014 року можна визначити збільшення інвестиційних вливань обсягом на 10,3 млрд. євро, що складає 6,38% приросту. Представимо наглядно основних інвесторів Польщі та України станом на 2014 рік на рис. 1 та рис. 2 відповідно.

http://www.paiz.gov.pl/_img/_pictures/25770.png

Рисунок 1 – Країни-інвестори  Польщі станом на 2014 рік

 

Рисунок 2 – Країни-інвестори  України станом на 2014 рік

Проаналізувавши вище представлені показники бачимо, що основними іноземними інвесторами, станом на кінець 2014 року були наступні інвестори: Нідерланди, з обсягом інвестування 29,6 млрд. ЄВРО, Німеччина - 28,0 млрд. ЄВРО, Люксембург - 20,4 млрд. ЄВРО та Франція – 19,9 млрд. ЄВРО, що склало 17,24%, 16,31%, 11,88% та 11,59% від загального обсягу відповідно.

Проводячи аналогію з інвесторами України, можна говорити про те, що для обох держав основними інвесторами є Німеччина та Нідерланди. Така ситуація свідчить про схожість в економіках між Україною та Польщею.

Проводячи дослідження, також необхідно звернути увагу на приплив та відплив інвестицій за країнами. Проаналізуємо та представимо інформацію наглядно на рис. 3.

http://www.paiz.gov.pl/_img/_pictures/25771.png

Рисунок 3 - Приплив та відплив інвестицій за країнами-інвесторами в порівнянні 2014 року до 2013 року [4].

Найбільший приплив інвестицій зафіксовано зафіксовано з Люксембургу -  3,8 млрд. ЄВРО, Нідерландів - 3,5 млрд. ЄВРО, Франції - 1,2 млрд ЄВРО.

Найбільші відтік інвестицій (відхід інвесторів) спостерігаємо з Австрії -0,90 млрд. ЄВРО, Швеції -0,86 млрд. ЄВРО, Великобританія -0,68 ЄВРО.

Наступним етапом, на думку автора, є необхідним дослідити розміри грошових вливань за галузями. Представимо дані в табл. 4.

 

 

Таблиця 4

Прямі іноземні інвестиції за галузями в Польщу станом на 2010-2014 роки, млрд. євро

Галузь

Обсяги прямих інвестицій

% до попереднього року

2010

2011

2012

2013

2014

2010

2011

2012

2013

2014

Всього

в т.ч.

161,4

157,2

178,3

168,5

171,7

100

100

100

100

100

Промисловість

50,4

49,6

56,4

49,6

50,5

31,23

31,55

31,63

29,44

29,41

Сільське господарство, лісництво, рибальство

0,6

0,6

0,7

0,7

0,7

0,37

0,38

0,39

0,42

0,41

Фінансова та страхова діяльність

37,9

34,3

43,3

41,1

39,6

23,48

21,82

24,28

24,39

23,06

Будівництво

7,4

8,9

9,1

7,2

7,9

4,58

5,66

5,10

4,27

4,60

Транспорт

2,2

1,7

2,3

2,7

2,5

1,36

1,08

1,29

1,60

1,46

Наукова, професійна, технічна діяльність

9,8

13,7

9,9

9,5

10,7

6,07

8,72

5,55

5,64

6,23

Інші галузі

53,1

48,4

56,6

57,7

59,8

32,90

30,79

31,74

34,24

34,83

Найбільші суми інвестиційних вливань надходять в:

-                   промисловість - 50,5 млрд. ЄВРО;

-                   фінансову діяльності та страхування - 39,7 млрд. ЄВРО;

За даними дослідження Центрального Статистичного Управління в 2014 році кількість суб'єктів за участю іноземного капіталу нсклала 26464 одиниць. У 2014 році виникло 1369 суб'єктів з іноземним капіталом по відношенню до 1489 суб’єктів у 2013 році.

В кінці 2014 року в суб'єктах, за участю іноземного капіталу, працювало 1748,7 тис. осіб, що на 7,3% більше, у порівнянні  2013 роком. Найбільше людей працювало в компаніях, що займаються промисловою переробкою та в торгівлі - 45,8% від загального числа працюючих в компаніях з іноземним капіталом.

Майже 70% від загального числа працюючих в компаніях з іноземним капіталом, було зайнято на суб'єктах, які мають штаб-квартиру в чотирьох воєводствах: Мазовецькому (34,9%), Великопольському (14,2%), Сілезькому (10,7%) і Нижньосілезьому (9,2%).

Таким чином можна виділити найбільш привабливу для інвестування групу воєводств Польщі – Мазовецьке, Великопольське, Сілезьке та Нижньоселезьке.

Така ж ситуація, з чітким виокремленням найбільш привабливих для інвестування регіонів, спостерігається і в Україні. Тут виділяємо Одеську область, Донецьку область та місто Київ (рис. 4).

Рисунок 4 - Прямі іноземні інвестиції в транспортну галузь України

Висновки. Попри існуючі проблеми, дієвість заходів політики Польщі підтверджена позитивними тенденціями та змінами. Хоча Державна стратегія розвитку до 2020 року є суттєвим та значним кроком, проте вона потребує значних уточнень та доповнень. Саме тому польський досвід представляє практичний інтерес для України – для органів державної влади, для подальшої інтеграції до європейського простору.

Література

1.        Strategia Rozwoju Kraju 2020 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://stat.gov.pl/statystyka-regionalna/polityka-regionalna/

2.        Про заходи щодо розвитку автомобільного транспорту та дорожнього господарства на період до 2020 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://document.ua/pro-zahodi-shodo-rozvitku-avtomobilnogo-transportu-ta-dorozh-doc254798.html

3.        Inwestycje zagraniczne [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.paiz.gov.pl/polska_w_liczbach/inwestycje_zagraniczne

4.        Bezpośrednie Inwestycje Zagraniczne w Polsce  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbp.pl/home.aspx?f=/publikacje/pib/pib.html

5.        Тищенко О.П. Регіональний розвиток національних економік Польщі та України: спільне та відмінне / О.П. Тищенко // Актуальні проблеми економіки: наук. журнал. №4 (166) Київ, 2015 С. 251-260