ПРОБЛЕМИ АНТИКРИЗОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ

Антикризове регулювання – це система, за допомогою якої держава впливає на економіку з метою скорочення строків і зменшення глибини кризи, а також пом'якшення негативних соціально-економічних наслідків. Державне антикризове регулювання виконує такі функції: запровадження заходів стабілізації економіки під час кризових сплесків; захист ключових підприємств, що перебувають у стратегічно важливих галузях, від кризових процесів, що відбуваються в економіці [1].

Головною метою антикризового управління – це забезпечити стабільний розвиток виробництва, стійкого положення на ринку та стабільного фінансового стану за будь-яких економічних, політичних, соціальних ситуацій у країні.

Основними завданнями антикризового регулювання в Україні є пом'якшення кризових процесів та раннє розпізнавання ознак кризових ситуацій [2, 3, 4]. До функцій антикризового регулювання належать:

- розумне регулювання економікою в умовах кризи;

- запровадження процесів виходу із кризи;

- стабілізація нестійких ситуацій (забезпечення керованості);

- мінімізація витрат та втрачених можливостей;

- своєчасне прийняття рішень.

Кожна із перелічених функцій має свої особливості, але в цілому вони характеризують антикризове регулювання як безперервний процес, що потребує наукового підходу до формування всіх його етапів з огляду на властивості економічної системи.

Шляхи подолання кризових ситуацій:

1. Ведення прогресивних змін у життя населення;

2. Правове забезпечення діяльності органів державної влади і управління, встановлення демократичної процедури законотворчості, дія всіх державних органів у рамках і на основі закону, дотримання правових процедур вирішення спорів;

3. Упорядкування правового статусу державних органів, інших інститутів політичної системи (партій, громадських організацій і рухів, місцевого самоврядування); конкретизація повноважень різних учасників суспільної діяльності;

4. Значну роль грають правила відносин, що не мають юридичного характеру (усні і письмові домовленості між політиками). Всі учасники політичного процесу і управлінського впливу повинні дотримуватися визначених правил гри.

З початку 2000-х років економіка України характеризувалася стійкою позитивною динамікою, середньорічні темпи економічного зростання впродовж 2001-2007 рр. перевищували 7%, тоді Україна а належала до складу висхідних країн, і, хоча й помалу, проте ставала помітнішою в системі світової економіки. Криза ж 2008-2009 рр. відкинула українську економіку на кілька кроків назад, а кризові процеси 2013-2014 рр. дедалі більше погіршують позиції України у світовій економіці. Слід визнати, що в посткризовий період 2010-2013 рр., коли світовій економіці вдалося відновити відносно стійке зростання, а висхідні економіки навіть прискорили темпи економічного відновлення, українська економіка занурилась у довгострокову рецесію (бурхливі події 2014 р. лише акцентували кризовий стан, оскільки впродовж 2012-2013 рр. темпи зростання вітчизняної економіки фактично були нульовими). Відтак, нинішня динаміка української економіки все більше відстає від світових тенденцій [5, c. 23].

Українська нація зазнала величезних втрат від криз. Важливо, щоб ці втрати не перетворилися на суцільні розтрати, а стали інвестиціями в нову, кращу економіку та суспільство [6, С. 90-92].

Література:

1. Антикризисное управление [Текст] / под ред. Э. М. Короткова. – М.: ИНФРА–М, 2005. – 620 с

2. Когда повышение налогов – не выход из кризиса [Электронный ресурс]. – Режим доступу : http:// www.svobodanews.ru/content/transcript/ 1839975.html.

3. Пирожков, С.І. Моделі і сценарії структурно-інноваційної перебудови економіки України //Інвестиційно-інноваційна стратегія розвитку національної економіки: Зб. наук. пр. / С.І. Пирожков; НАН України; Відп. ред. А.І. Сухоруков. – К., 2012. – С. 7.

4. Досвід країн світу щодо подолання наслідків світової фінансової кризи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://www.me.gov.ua/file/link/ 146035/file/krisis_p.doc

5. Юрчишин В. Україна від кризи до кризи / В. Юрчишин, К. Маркевич // Україна-2014: соціально-економічна криза та пошук шляхів реформування. Експерти про стан і перспективи економіки. Громадяни про ситуацію у країні, про владу, її підтримку і відповідальність. – Центр Разумкова. – К., 2014. – 60 с. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.razumkov.org.ua/upload/2014 _Ekonomika_101114_NNN.pdf

6. Баринов В.А. Антикризове управління. – М.: – ВД ФБК – ПРЕС, 2007. – 364 с.