Сичікова Я.О.

Бердянський державний педагогічний університет

 

Основні фактори, що впливають на ефективність

інновацій

 

Вивчення ефективності інноваційних проектів, запланованих до реалізації або тих, що знаходяться в процесі здійснення, є одним з найактуальніших завдань для підприємств, в той час як стратегічною метою для економіки є формування сприятливого інноваційного середовища.

При роботі з інноваційними проектами дуже важливо визначити, за якими критеріями слід відбирати проекти для реалізації: досягнення стратегічних цілей для держави, максимум прибутку для певного господарюючого суб'єкта чи інші цілі. Від цього залежить вибір однієї з методик оцінки інноваційного проекту [1].

Проблема формування методики визначення ефективності інноваційної діяльності пов'язана з низкою труднощів, основними з яких є:

1. Відсутність загальноприйнятих рекомендацій щодо оцінки.

2. Невизначеність в структурі ефективності інноваційної діяльності.

3. Закритість інформації, на якій може будуватися яка-небудь зовнішня економічна оцінка для стороннього інвестора.

Головними обмеженнями для розвитку інноваційної діяльності можна виділити наступні: застарілі фонди та технології, що істотно позначається і на самій ефективності. Є різні відпрацьовані способи і прийоми оцінки ефективності інноваційної діяльності. Одним з найпопулярніших був і залишається у менеджерів показник окупності. Однак такий варіант не є математично обґрунтованим. Слід також вказати, що деякі бухгалтерські показники, що застосовуються іноді в проектному аналізі, настільки ж не безперечні [2].

Невідповідність більшості методів і моделей оцінки ефективності інвестування інноваційної діяльності критерієм оптимальності, пропонують розглядати проект в його лінійному розвитку. Крім того, при аналізі ефективності проекту, облік зворотного принципу приймається в як другорядний або часто уникає. Все це створює труднощі в оцінці ефективності.

При детальному розгляді методів і моделей стає методично неясно, як проводити облік різних за економічним змістом величин, як саме одержуваний результат може охарактеризувати ефективності інноваційної діяльності, здатної вплинути на думку потенційного інвестора.

 Якщо розглядати підприємство як відкриту систему, що складається з безлічі взаємозалежних елементів, то можна виділити кілька груп факторів, що впливають на ефективність НДДКР (рис.1).

D:\Яна\докторская\докторская\раздел 7\фактори 7.5.jpg

Рис. 1. Групи факторів, що впливають на ефективність інноваційного проекту

 

Одним з найважливіших факторів ефективності результатів НДДКР є період часу для розробки та реалізації ідеї. Основними результатами скорочення часу розробки є: більш ранній вихід підприємства на ринок, велика частка ринку, можливість встановити більш високі ціни, більш висока швидкість оборотності капіталу, менші витрати на розробки [3].

Економічний ефект в результаті скорочення часу на реалізацію інноваційного проекту і прискорення оборотності капіталу виражається у відносному вивільненні коштів з обороту і в збільшенні суми прибутку [4].

Сума вивільнених коштів з обороту в зв'язку з прискоренням оборотності капіталу визначається наступним чином [5]:

Е = В / Д * ΔПоб,

де Е - сума вивільнених коштів;

В - виручка за період реалізації проекту;

Д - тривалість періоду реалізації проекту в днях;

ΔПоб - зміна тривалості обороту капіталу.

Збільшення суми прибутку за рахунок скорочення часу на розробку проекту, прискорення оборотності капіталу можна представити так:

Δ П = ΔКоб * П / В * К,

де Δ П - приріст прибутку;

ΔКоб - коефіцієнт оборотності капіталу, рівний відношенню виручки до середньорічної вартості капіталу;

П - прибуток від реалізації проекту;

В - виручка від реалізації за аналізований період;

П / В - рентабельність продажів;

К- середньорічна сума капіталу.

Для скорочення часу на дослідження і розробки для підприємства доцільно проаналізувати свою діяльність і провести наступні заходи: планування продукту, швидке виведення його на ринок, безперервне вдосконалення продукції, тісний зв'язок стратегії маркетингу та НДДКР, паралельне здійснення декількох напрямків НДДКР, розвиток дослідного виробництва, підвищення кваліфікації співробітників і т.д. Тільки комплексна взаємодія всіх сфер діяльності підприємства, у тому числі й інноваційної здатне принести результат.

Література

1. Антонец В.А., Нечаев Н.В.. Хомкин К.А., Шведова В.В. Инновационный бизнес: формирование моделей коммерциализации перспективных разработок: Учеб. пособие / Под ред. К.А. Хомкина. – М.: Издательство «Дело» АНХ, 2009. – С. 49.

 2. Инвестирование инноваций: Монография / Ю.Н. Лапыгин, А.В. Колесников, С.А. Кузнецов, Д.В. Чайковский. – Муром: Изд. - полиграфический центр МИ ВлГУ, 2005. – С.149.

3. Индикаторы инновационной деятельности: 2009. Статистический сборник. – М.: ГУ-ВШЭ, 2009. – С. 284.

4. Инновационный менеджмент: Концепции, многоуровневые стратегии и механизмы инновационного развития: Учеб. пособие / Под ред. В.М. Аньшина, А.А. Дагаева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Дело, 2007. – С. 333.

 5. Экономические и информационно-аналитические основы управления инновационными проектами: Монография / Под ред. К.В. Балдина. – М.: Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 2004. – С. 60.