Історія/1

Історія/1. Вітчизняна історія

Семененко М.Г.

Черкаський державний технологічний університет, Україна

Протруювання зерна та його вплив на здоров’я сільського населення

Ведення сучасного високоефективного сілкого господарства не можливо уявити без широкого використання мінеральних добрив та пестицидів. Не дивлячись на забруднення природного середовища і продуктів харчування на сьогоднішній день не існує іншого шляху забезпечення потреб населення в продуктах харчування. В той же час ми мусимо констатувати, що використання пестицидів завдало серйозного удару по навколишньому середовищу та стану здоров’я населення нашої країни. Така ситуація є наслідком реалізації програми широкої хімізації сільського господарства ще у кінці 1950-х – 1960-х роках, саме цим і визначена актуальність даної теми. Метою даної роботи є дослідження впливу пестицидів під час протруювання насіннєвого матеріалу на стан здоров’я колгоспників та жителів сільської місцевості. В кінці 50-х – 60-х роках минулого століття серйозною проблемою сільського господарства країни залишались втрати сільськогосподарської продукції через шкідників та хвороби культурних рослин. Вони завдавали великої економічної шкоди державі, знижуючи врожайність сільськогосподарських культур в середньому до 20%. Так, внаслідок ураження пшениці лише однією сажкою врожайність падала на 30–50%. Вважають, що одні тільки хвороби рослин зменшували продуктивність сільськогосподарських культур приблизно на 15–20% [1, 15]. У зв’язку з цим ще в 1929 р. було прийнято закон про обов'язкове протруювання насіння для знезараження його від збудників хвороб. Як наслідок – на середину ХХ століття в СРСР були повністю знищені марокканська і азіатська сарана і луговий метелик. Майже зникла хвороба злаків – ріжки [2, 21]. В той же час слід відмітити, що через недостатні обсяги виробництва відповідних отрутохімікатів та малий їх асортимент протруювання зерна, як і інші агрохімічні операції в першій половині ХХ століття не відігравали провідної ролі в сільському господарстві країни. Ситуація суттєво змінилася лише в кінці 50-х років коли радянське керівництво з метою інтенсифікації сільського господарства з метою подолання зернової проблеми взяло курс на широку хімізацію сільського господарства. З цього часу в країні з року в рік почало збільшуватись виробництво пестицид них препаратів і відповідно зросло їх застосування, в тому числі почало проводитися масове протруювання зерна. Проте слід усвідомлювати, що наслідками хімізації сільського господарства стали не лише підвищення урожайності основних сільськогосподарських культур, а й забруднення навколишнього середовища, та негативний вплив отрутохімікатів добрив на здоров’я сільського населення. Це стосувалося і протруювання зерна. В кінці 50-х – 60-х роках минулого століття протруювання посівного матеріалу проводилося централізованим або де централізованим способом. У першому випадку роботи з пестицидами проводилися на насіннєвих калібрувальних заводах, де для цього використовують спеціальну техніку. Якщо апаратура була негерметична, це призводило до виділення в повітря робочих приміщень пилу ТМТД, що могло створити загрозу для здоров’я робітників які обслуговували апаратуру. Проте це траплялося вкрай рідко. Однак в досліджуваний період великий обсяг робіт, пов'язаний з протруюванням насіння, ще виконувався безпосередньо в колгоспах і радгоспах (децентралізовано) [3, 70]. Для протруювання насіння в колгоспах і радгоспах виділяли колгоспників і робітників радгоспів – членів рільничих бригад. Кожна бригада протруювала таку кількість насіння, яка була необхідна для виконання плану сівби на закріплених за бригадою полях [4, 5]. Протруювання насіння проводилося за кілька днів до сівби, а іноді і в день сівби. Залежно від числа бригад і розмірів посівних площ на протруюванні насіння в кожному колгоспі було зайнято від 5 до 30 працівників. [4, 12]. Децентралізоване протруювання посівного матеріалу проводилось за рахунок ручної праці колгоспників, чи за допомогою примітивних пристроїв, що сприяло негативному впливу отрутохімікатів на здоров’я колгоспників. Звісно при роботі з отрутохімікатами передбачалось забезпечення робітників засобами індивідуального захисту. Однак в реальності їх завжди не вистачало, не говорячи вже про те, що через свою низьку якість вони просто не могли в повній мірі убезпечити робітників від контакту з отрутохімікатами. Це в свою чергу створювало загрозу для життя та здоров’я колгоспників. Для підтвердження цієї тези наведемо кілька прикладів. Для кращого усвідомлення які наслідки мало широке використання цих препаратів в сільському господарстві слід навести кілька прикладів. Так, в радгоспі ім. Фрунзе Цюрупинського району Херсонської області бригада робітників (18 чоловік) 28 – 30 березня 1964 р. проводила протруювання насіння гороху сумішшю гексахлорану і гранозану всередині зернового складу без припливно-витяжної вентиляції. Ручний спосіб протруювання насіння сприяв збільшенню контакту робітників з отрутохімікатами. Заходи безпеки під час роботи не дотримувалися (робітники були без спецодягу і засобів індивідуального захисту, їжу приймали на місці роботи). Протруєне насіння робочі зсипали в засіки і періодично опускалися в них для розрівнювання. Робочий день тривав 5 годин (замість 4 годин, встановлених санітарними нормами). Суміш для протруювання готувалася на місці з розрахунку 3 частини гексахлорану на одну частину гранозану. Вже з 2-го дня у 15 чоловік виникли головний біль, запаморочення, загальна слабкість, нудота, у 3 чоловік була блювота. Через кілька днів у більшості загальний стан покращився, і вони продовжували виконувати сільськогосподарські роботи. Одна з працівниць цієї бригади 6 квітня 1964 року була доставлена в районну лікарню у важкому стані. У хворої 30 березня з'явився біль у горлі і в правому вусі, загальна слабкість, болі в животі, блювота. Через кілька днів підвищилася температура. При надходженні до лікарні вона була загальмована, в’яла. Пульс 98, гіперемія зіву, розлита болючість по всьому животі, рідкий кал, температура 39,1, позитивний симптом Пастернацького з обох сторін. Було зроблено промивання шлунка, підшкірно введена камфора і кофеїн [5, 41]. 8 квітня хвора була доставлена в обласну лікарню зі скаргами на слабкість в руках, слинотечу, спрагу і ниючі болі в животі. Спершу існувала підозра на отруєння гранозаном. Лише пізніше було встановлено остаточний діагноз: гостре отруєння гексахлораном важкого ступеня. Парез лівого променевого нерва. Двостороння плексалгія плечових сплетінь. Токсична міокардіодистрофія. Двостороння нижньодольова пневмонія. Ексудативний плеврит справа. Хвора була виписана 25 квітня 1964 року. Рішенням ЛТЕК їй була надана третя група інвалідності професійної категорії [5, 43]. Окрім прямої небезпеки, яка існувала під час протруювання зерна загрозу становило і саме оброблене зерно. Архівні дані свідчать про непоодинокі випадки коли таке зерно чи продукти його переробки ставали причиною масових отруєнь серед населення. Слід відмітити, що в УРСР лише в 1966 р. 308 осіб-колгоспників отруїлось від споживання муки виготовленої з протруєного зерна [6, 67]. Так 7 липня 1966 року в колгоспі ім. Кірова Новоодеського району Миколаївської області було зареєстровано харчове отруєння 29 осіб. Причина отруєння – кукурудзяна мука, отримана з складу колгоспу. Лабораторно в хлібі з цієї муки виявили миш’як. Всі ви здоровіли [6, 68]. З 20 червня по 9 липня 1965 р. в колгоспі ім. Дзержинського Любечцького району, Чернігівської області від споживання хлібу, випеченого з муки, отриманої на колгоспному складі, забрудненої залишками отрутохімікатів, сталось отруєння 28 колгоспників, з яких один помер [7, 98]. Із спеціального повідомлення санітарного інспектора УРСР М. Барана завідуйочому адміністративному відділу ЦК КП(б)У Г. Г. Дроздову стає відомо про ще один випадок. Державна санітарна інспекція УРСР повідомляла, що 28 квітня 1967 року серед колгоспників ім. Молотова с. Плахтієвка, Саратського району Ізмаїльської області було зареєстровано харчове отруєння з числом постраждалих – 16 осіб. Всіх їх було госпіталізовано. Після надання медичної допомоги всі хворі виздоровіли. Розслідування з’ясувало, що з відому голови колгоспу ім. Молотова колгоспникам була видана мука із зерна протруєного препаратом «АВ». Отруєння почалось після через 5 годин після прийому їжі. Клінічна картина постраждалих – тошнота та блювота [8, 60]. Таким чином протруювання насіннєвого матеріалу, яке стало доволі поширеною операцією в наслідок широкої хімізації сільського господарства УРСР в кінці 50-х – 60-х роках ХХ століття пори всі вироблені санітарно-гігієнічні норми, правила техніки безпеки часто ставало причиною погіршення самопочуття колгоспників, приводило до їх інвалідизації, а в окремих випадках ставало і причиною летальних випадків. Причини цього криються в цілому ряді факторів: порушення правил користування хімічними речовинами під час протруювання зерна самими робітниками, неспроможність індивідуальних засобів захисту та спецодягу повністю ліквідувати всі негативні дії хімічних речовин, злочинні розпорядження адміністрації колгоспів.

Література

1. Ядохимикаты, применяемые в сельском хозяйстве. – М.: Медицина, 1967. – 192 с.

2. Прянишников Д. Н. О химизации земледелия и правильных севооборотах / Д. Н. Прянишников. – М.: Знание, 1965. – 45 с.

3. Каляганов П. И. О заболеваниях сельскохозяйственных рабочих при нарушении условий протравливания зерна ядохимикатами / Каляганов П. И., Роговая Т. Г., Лащенко Н. С. // Казанский медицинский журнал. – 1967. – № 1. – С. 69–72.

4. Медведь Л. И. Гигиена труда при протравливании семян сельскохозяйственніх культур / Л. И. Медведь. – М.: Медгиз, 1961. – 71 с.

5. Центральний державний архів громадських організацій (далі ЦДАГО) України. – Ф.1. Центральний комітет Комуністичної партії України. – Оп. 24. – Спр.4967 Вопросы здравоохранения. – 09.01-28.09.1964. – 336 арк.

6. Центральний державний архів вищих органів управління (далі ЦДАВОУ) України. – Ф. 342 Министерство здравоозранения УССР. – Оп. 15. – Спр. 7311 Сведения и переписка с облздравотделами по организации медицинского обслуживания населения в период сельскохозяйственных работ на Украине за 1967 год. – 08.03–01.07.1967 гг. – 120 арк.

7. ЦДАВОУ України. – Ф. 342 Министерство здравоозранения УССР. – Оп. 15. – Спр. 7235 Сведения и переписка с облздравотделами по организации медицинского обслуживания населения в период сельскохозяйственных работ на Украине за 1965 год. – 10.03–26.06.1965 гг. – 100 арк.

8. ЦДАГО України. – Ф.1. Центральний комітет Комуністичної партії України. – Оп. 24. – Спр.6164 Копии исходящего письма в ЦК КПСС, справки отделов ЦК КП Украины, письма Министерства здравоохранения УССР, СМ УССР и других организаций о случаях острах кишечных заболеваний, отравлениям и другим вопросам. – 04.03-02.04.1967. – 153 арк.