Медицина/9. Гигиена и эпидемиология
Рублевська Н.І., Іващенко Н.М., Карасик Ж.Є., Рудовська Ю.І.,
Костюк С.М., Онасенко Т.М., Пономаренко В.В.,
Рублевська Т.Д., Рублевський В.Д.
ДЗ “Дніпропетровська медична академія МОЗ України”
ДУ “Дніпропетровський ОЛЦ ДСЕСУ”
ДВП ДУ “ЛЦ ЗТ ДСЕСУ”
ОКЗ
“Дніпропетровське медичне училище”
Прогнозування ризику зниження адаптаційних можливостей у
зв’язку з аерогенним впливом ксенобіотиків
Проблема забруднення
об’єктів навколишнього середовища, у тому числі атмосферного повітря,
збереження здоров’я у зв’язку з впливом факторів довкілля має глобальний
характер, що обумовлює актуальність розробки підходів до зниження ризику
порушень адаптаційних можливостей, насамперед, у найбільш чутливої групи
населення - дітей [1].
Аналіз результатів проведених
досліджень свідчить про постійне забруднення атмосферного повітря промислових
міст пилом, оксидом вуглецю, діоксидом азоту, діоксидом сірки, сірководнем,
формальдегідом, фенолом, бенз(а)піреном. Перше місце за пріоритетністю (з
урахуванням кратності перевищення ГДК с.д. та класу небезпечності [2]) серед
забруднюючих речовин атмосферного повітря посідають бенз(а)пірен
(Дніпропетровськ) і формальдегід (Дніпродзержинськ). Встановлено, що до
організму дітей-мешканців промислових міст Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ,
надходить більша, ніж в інших регіонах України (Київ, Запоріжжя, Дружківка) в
2,8 раза добова доза вуглецю оксиду, в 3,3 раза більша доза фенолу, в 2,2 раза
– формальдегіду, в 2-3,5 раза – бенз(а)пірену.
За результатами спостережень
встановлено, що з підвищенням аерогенного навантаження ксенобіотиками
адаптаційні можливості дитячого організму знижуються (r=0,28÷0,36; р<0,05-0,001). В промислових районах достовірно (р<0,05) більша питома
вага дітей з напруженням (18,9±1,2)%–(20,0±1,4)%,
незадовільним рівнем адаптаційних можливостей (2,7±0,7)%–(6,7±0,9)% та зривом
адаптації (2,5±0,6)%– (3,3±0,8)%.
Отримані результати досліджень
дозволили обґрунтувати доцільність розробки, розробити та впровадити заходи для
підвищення ефективності первинної профілактики порушень у стані здоров’я дітей,
які зазнають аерогенного впливу ксенобіотиків. З метою оцінки ризику зниження адаптації у дітей дошкільного віку запропоновано порівняння фактичного аерогенного
середньодобового дозового надходження (АН доз.) хімічної речовини до організму
дитини, розрахованого в реальних умовах, з
величиною АН доз. за критеріальною шкалою [3], під впливом якої достовірно
(р<0,05-0,001) знижуються адаптаційні можливості дитячого організму.
Для прогнозування імовірності зниження
адаптаційних можливостей дітей в залежності від аерогенного дозового
надходження ксенобіотиків були визначені найбільш
значущі чинники і побудовані рівняння логістичної регресії [4]. Для побудування
регресійних моделей в якості потенційних факторів формування ризику зниження
адаптації у дітей були відібрані лише ті ксенобіотики, які мали
вірогідні зв’язки з величиною адаптаційного потенціалу. Критерієм відношення дитини до групи високого ризику
зниження адаптації вважали значення
обчисленої імовірності (р) більше 0,5. При р ≤ 0,5 - прогнозується низький ризик.
З метою виявлення
донозологічних змін у стані здоров’я дітей, формування груп ризику та
застосування, насамперед, заходів первинної
профілактики доцільно під час проведення медичних оглядів визначення
рівня адаптаційних можливостей дитини, яке повинно проводитися шляхом
порівняння з нормативними значеннями [5].
Висновки. 1. На підставі
гігієнічної оцінки вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі
промислових міст, аерогенного їх надходження до організму розроблені та
впроваджені заходи для підвищення ефективності первинної профілактики порушень
у стані здоров’я дітей, які зазнають аерогенного впливу ксенобіотиків. 2. При
встановленні першочерговості впровадження заходів з метою зниження ризику
виникнення донозологічних станів необхідно враховувати величину аерогенного
дозового навантаження ксенобіотиками, вікові та статеві особливості
експонованої популяції, можливі шкідливі ефекти. 3. Впровадження
результатів проведених досліджень дозволяє підвищити ефективність заходів
первинної профілактики.
Література:
1. Бердник
О.І. Вплив несприятливих екологічних чинників на формування здоров’я здорових
підлітків / О.І. Бердник, Т.П. Сидоренко // Науковий вісник Національного
медичного університету ім. О.О. Богомольця. – К., 2010. - № 27. – С. 161 - 162.
2. ДСП – 201
- 97. Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць
(від забруднення хімічними і біологічними речовинами). – К., 1997. - 57 с.
3. Рублевська
Н.І. Оцінка ризику зниження адаптації дітей під впливом аерогенного дозового
навантаження полютантами: інформаційний лист / Н.І. Рублевська. – К.:
Укрмедпатентінформ, 2010. - № 51. - 4 с.
4. Пат. 49113
Україна, МПК А 61В 10/00 G 01 N 33/50. Спосіб прогнозування адаптаційних можливостей
дітей / Н.І. Рублевська; заявник і власник Рублевська Н.І. – u 201002335; заявл. 02.03.2010; опубл. 12.04.2010, Бюл. № 7.
5. Рублевська Н.І. Нормативні значення
адаптаційного потенціалу для оцінки рівня адаптації дітей дошкільного віку до
екологічно несприятливих умов: інформаційний лист / Н.І. Рублевська. – К.: Укрмедпатентінформ, 2010. - № 19. - 3 с.
Рублевська
Н.І.
Дом. адреса:
49066, м.
Дніпропетровськ, вул. Екскаваторна, буд. 27/2.
Тел. роб.:
(056) 713 - 53 - 53
Місце роботи,
посада: ДЗ “Дніпропетровська медична академія МОЗ Украъни”, кафедра гігієни та
екології, д.м.н., професор