К.п.н. Духаніна Н.М.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Розвиток критичного мислення студентів у процесі вивчення іноземної мови

В інформаційному суспільстві роль засобів масової комунікації полягає не тільки в наданні інформації, а й у виконанні навчальної, освітньої, розвиваючої та виховної функцій. Медіа є своєрідною «паралельною освітою», «самоосвітою» для кожної людини впродовж життя і діє як фільтр, що відбирає, інтерпретує і компонує інформацію. Загалом інформація матиме цінність лише при умові, що людина вміє швидко орієнтуватися у стрімко зростаючому потоці інформації, грамотно сприймати її, розуміти, аналізувати і вибирати все, що сприятиме всебічному розвиткові індивіда. Ю.М. Лотман вважає, що медіатекст здатний «видавати різним читачам різну інформацію – кожному в міру його розуміння…..саме ту, в якій він має потребу і до сприйняття якої підготовлений» [2, с.32].

Таким чином, вищесказане дає підстави зробити висновок, що важливого значення набуває застосування технології розвитку критичного мислення у навчально-виховному процесі, у тому числі на заняттях іноземної мови. У процесі іншомовної підготовки студента потрібно враховувати специфіку його майбутньої діяльності, а також приділяти увагу формуванню та розвитку умінь і навичок, необхідних для здійснення інформаційно-аналітичної діяльності. О.І. Федотовська вважає, що розвиток умінь критичного мислення, тобто формування відповідних інтелектуальних умінь роботи з іншомовною інформацією, необхідно розглядати як основу формування комунікативної компетенції на всіх етапах роботи з інформацією (друкованою, звуковою, графічною, у тому числі і на електронних носіях) [5].

Мислити критично не означає критикувати. Критичне мислення – це тип мислення, якому характерні такі риси та ознаки як допитливість, аналітичність, логічність, самостійність, припущення різних трактувань інформації, обґрунтована класифікація фактів та явищ, здібність розробляти нові, підкріплені аргументи, приймати незалежні зважені рішення, уміння контролювати емоції тощо.

Д. Клустер застерігає від спроби деяких викладачів ототожнювати критичне мислення з такими розумовими процесами, як запам'ятовування, розуміння, творче, інтуїтивне мислення. Дослідник виділяє п'ять аспектів, що відрізняють критичне мислення від інших його типів: 1. Критичне мислення є мислення самостійне. 2. Інформація є відправною, а зовсім не кінцевим пунктом критичного мислення. Знання створює мотивування, без якого людина не може мислити критично. 3. Критичне мислення починається з постановки питань і з'ясування проблем, які потрібно вирішити. 4. Критичне мислення прагне до переконливої аргументації. 5. Критичне мислення є мислення соціальне [1, с. 11].

О.І. Пометун визначає наступні особливості навчального процесу, побудованого на засадах критичного мислення: – у навчання включаються завдання, розв'язання яких потребує мислення вищого рівня; – навчальний процес організовується як дослідження студентами певної теми за допомогою інтерактивної взаємодії між ними; – результатом навчання є вироблення власних суджень на основі застосування певних прийомів мислення для роботи з інформацією; – викладання передбачає постійне оцінювання результатів з використанням зворотнього зв'язку «студенти-викладач» на основі дослідницької активності аудиторії; – навчання передбачає володіння студентами і виявлення навичок оперування доказами, формулювання умовиводів; – студенти повинні бути вмотивовані до обговорення проблеми, а не намагатися уникнути її розв’язання [4].

Найбільш ефективними для розвитку критичного мислення студентів є методи проблемного і дослідницького навчання, інтерактивні технології навчання. Для підвищення якості навчання англійської мови і розвитку критичного мислення студентів, викладачами активно використовуються наступні методичні прийоми та технології:

1. Технологія критичного мислення “What's Your Rating?” (базується на оцінюванні запропонованої ситуації шляхом порівняння зі стандартом, прийнятим у суспільстві).

2. Технологія критичного мислення “Priority Ladder” (використовується для зіставлення об'єктів чи явищ з метою визначення пріоритетів).

3. Технологія критичного мислення “Human Bias Graph”(спрямована на виявлення можливого упередженого ставлення до запропонованих тверджень та оцінювання власних позицій).

4. Технологія критичного мислення “Milestones”(полягає у визначенні послідовності дій у процесі вирішення певної проблемної ситуації).

5. “Мозковий штурм” (студентам пропонується проблема і вони висловлюють різноманітні ідеї щодо її розв′язання без втручання викладача) [3].

Подаємо зразок завдань, що сприяють розвитку критичного мислення студентів під час роботи з ішомовними медіаджерелами, контекстне наповнення яких повинно здійснюватись відповідно до теми, що вивчається. Зазначимо, що подані завдання є варіативними, інтерактивними, творчими:

– підберіть схеми, таблиці, рисунки, діаграми, слайди, відео супровід для ілюстрації матеріалу, що вивчається;

– під час аналізу тексту (відеосюжету, он-лайн передачі) виділіть факти, сцени або епізоди, деталі, ключові фрази, цитати, що підкреслюють основний задум твору;

– зіставте матеріали різних засобів масової комунікації на одну й ту саму подію, виявіть схожі та відмінні риси;

– на прикладі конкретного тексту виділіть головне в інформаційному повідомленні та подайте дані у формі таблиці, діаграм, слайдів;

– проаналізуйте ключові заголовки на перших шпальтах різних газет і зробіть висновки про політичну, аудиторну, жанрову спрямованість цих видань;

– ознайомтеся з текстом, співвіднесіть його з дійсністю, своїми знаннями, уявленнями, досвідом, асоціаціями та декодуйте прихований/глибинний зміст твору;

– складіть словник невідомих термінів, понять; визначте, що наштовхнуло автора на написання твору; розподіліть текст на абзаци (параграфи, розділи) акцентуючи увагу на виділенні головного та додаткового, явного та прихованого, розширювального або уточнювального; прокоментуйте основні методи та прийоми, до яких вдавався автор;

– продивіться відеосюжет і перекажіть побачене, починаючи із кульмінації, змінюючи композицію твору;

– продивіться комікси та напишіть оповідання, міні-сценарій, що передають їх зміст;

– прочитайте текст і створіть ілюстративний матеріал, що передає його зміст, сюжет, задум автора;

– ознайомтеся з інформацією, визначте, із якими твердженнями автора Ви згодні/не згодні. Поміркуйте, в яких ситуаціях, за яких умов Ви могли б погодитися з ними, і навпаки. Аргументуйте відповідь.

Узагальнюючи вищесказане, можемо зробити висновок, що розвиток критичного мислення під час вивчення іноземних мов буде ефективним за умов

використання методів проблемного і дослідницького навчання, інтерактивних технологій навчання, вивчення теми відбуватиметься в три стадії: виклику, осмислення та рефлексії.

Література:

1. Клустер Д. Что такое критическое мышление? // Критическое мышление и новые виды грамотности / Д. Клустер. – М.: ЦГЛ, 2005. – С.5–13.

2. Лотман Ю.М. Структура художественного текста / Ю.М. Лотман. – М, 1970. – 285 с.

3. Самойлюкевич І.В. Технології критичного мислення як засіб оптимізації розвитку діалогічної мовленнєвої компетенції майбутніх учителів іноземної мови / І.В. Самойлюкевич, Є.М. Карпенко // Вісник Житомирського державного університету. – 2005. – Вип. 22. – С. 23-26.

4. Технології розвитку критичного мислення учнів / [Кроуфорд А.,Саул В., Метью С, Макінстер Д.] / наук, ред., передм. О.І. Пометун. – К. : Плеяди, 2006. –220 с.

5. Федотовская Е.И. Методика развития критического мышления как важного фактора формирования иноязычной коммуникативной компетенции в специализированных вузах : автореф. дис. канд. пед. наук / Е.И. Федотовская. – М., 2005. – 14с.