О.І Панасенко, Кремзер О.А, Постол Н.А, І.О Юрченко, Т.О Самура, В.В. Парченко, С.М. Куліш, В.П.Буряк, І.В. Мельник.

Запорізький державний медичний університет

Іноваційні методи при викладанні токсикологічної хімії

Ділова гра є одним з інтерактивних методів,яка сприяє активізації творчої діяльності студентів, формуванню їми особистої професійної концепції “Я фахівець”, реалізації професійно-ігрових завдань у навчальному процесі при вивченні токсикологічної хімії.

Слід зазначити, що засвоєння токсикологічної хімії надає можливість випускникам фармацевтичних факультетів вищих навчальних медичних університетів посідати дуже важливу посаду в системі судово-медичної експертизи України, а саме, працювати хіміками-токсикологами [3,6]

Для підвищення рівня засвоєння токсикологічної хімії конче подрібним є наявність перед усім високого рівня професіональності викладача як научно-десеретичного ( знання не тільки своєї дисципліни, але й орієнтація у інноваційних формах навчання). Будучи фаховою дисципліною, токсикологічна хімія потребує чіткості, логіки, сучасного мислення, і таким чином, при активізації студентів зясовується якість засвоєння і, в принципі, намітися найбільш та найменш доступні питання певного розділу дисципліни.

В теперішній час в Україні видана достатня кількість підручників з токсикологічної хімії [5,6,7,9] та навчальних посібників [2,4,10].

Усі турботи професорсько-викладацького колективу кафедри токсикологічної та неорганічної хімії спрямовані на те, щоб довести студентів до світу творчості, забезпечивши його необхідними знаннями як згадувалось вище, поміж багатьох шляхів виховання, інтересу до навчання одним з найбільш ефективним є організація ігрової діяльності під час занять з токсикологічної хімії. У всіх випадках, вона вирішує не тільки ігрові або професійні завдання, але й одночасно приймає участь і у вихованні студентів [11].

Ділова гра безумовно сприяє ефективним методам навчання, оскільки знімає суперечність між абстрактним характером предмета та реальним характером професійної діяльності. Впровадження зазначеного методу навчання до педагогічної практики у вищих медичних (фармацевтичних ) навчальних закладах ми розглядаємо як обмежену у просторі і часі діяльність студента, що створює нове відношення до предмету. Ділова гра – це психологічна та дидактична система, яка базується на наступних принципах, які забезпечують оптимальну взаємодію між учасниками гри: співробітництво, доцільність, керівництво емоційною та інтелектуальною основою навчального процесу академічних груп студентів, зіставлення оцінок, постійний контроль ділової гри.

У залежності від модифікації ділової гри можуть бути введені різні типи ролевих позицій учасників: творець ідей, розробник, імітатор, ерудит, аналітик, організатор, координатор, інтегратор, методист, критик.

Психолого-педагогічні принципи ділової гри при вивченні токсикологічної хімії включають у собі: принципи імітаційного моделювання конкретних методів аналізу ( хімічні,фізико-хімічні та інструментальні) і принцип ділового спілкування.

Використання ділових ігор у навчальному процесі сприяє формуванню пізнавальних і професійних методів та інтересів, створенню систем мислення студентів, навчанню колективній розумовій праці під час лабораторно-практичних занять, сприяє засвоєнню відповідального відношення до справи.

Ділові ігри – це дидактичний засіб і активна форма навчання, яка визначає науково-педагогічну діяльність, моделювання педагогічних ситуацій, і дозволяє їх проаналізувати та розробити оптимальні дії при проведенні судово-хімічного аналізу.

Ділова гра – це засіб розвитку професійного творчого мислення,коли студент набуває здатність аналізувати специфічні ситуації та вирішувати нові для себе професійні завдання.

Будь-яка гра повинна допомагати вирішувати основні завдання навчання-закріплення знань, кращому засвоєнню навичок лабораторно-практичних занять. Тільки у такому випадку гра набуває якості навчального елемента заняття. По-перше,особлива увага приділяється ігровій діяльності студентів, а потім під час гри вони долучаються до навчального процесу одного з розділів судово-хімічного аналізу.

Педагогічна наука висуває до організації ділових ігор наступні вимоги:

1. Гра повинна базуватися на вільній творчості та самостійності студентів

2. Під час гри завжди повинен бути елемент змагання між студентами. Це значно підвищує самоконтроль студентів,привчає до чіткого дотримування встановлених правил, зміцнює діяльність.

3. Гра повинна викликати позититвні емоції,задовлення від успішного досягнення цілі і гра повинна бути доступною та привабливою.

Гра на лабораторно-практичних заняттях повинна в значній мірі зацікавлювати студентів у їх будучій професії:

· кожен студент повинен знати для чого він вчиться;

· дослідження повинно бути цікавим і корисним;

· дослідження повинно супроводжуватися позитивними емоціями, радістю від досягнення бажаного.

Розробка ділової гри, яку ми пропонуємо по курсу токсикологічної хімії, моделювання діяльності хіміків-токсикологів і вона пов’язана із розробкою методів аналізу нестероїдних протизапальних засобів, довготривале застосування яких у завищенних дозах сприяє проявленню побічних ефектів і в деяких випадках спричиняє смерть [8].

Викладач розподіляє ролі і організує роботу академічної групи. Студенти розподіляються на чотири групи. Перша група досліджує наукову літературу за допомогою Інтернету за методом аналізу німесуліду. Друга група обирає методи аналізу досліджуваних препаратів, які найчастіше використовуються у судово-хімічному аналізі. Третя група розробляє метод аналізу нестероїдних протизапальних препаратів. Четверта група випробовує в умовах лабораторії методику, яку вибрала третя група.

Німесулід – N –(4 нітро-2-феноксифеніл) метансельфатамід в практиці судового-хімічного аналізу кількісного визначається у біологічних рідинах і тканинах методом газової хроматографії з мас-детектуванням, спектрофотометрією, високоефективною рідинною хроматографією та електронною електроскопією у видимій частині спектру [2].

Виходячи із одержаних даних і беручи до уваги фізико-хімічні властивості та спектромічні характеристики для кількісного визначення німесуліду у біологічних об’єктах (рідинах і тканинах) для ідентифікації студенти пропонували тонко-шарову хроматографію, високоефективну рідинну хроматографію, УФ-спектрофотометрію, ІЧ-спектроскопію, ЯМР-спектроскопію, газову хроматографію з мас-детектуванням .

Для кількісного визначення пропонується УФ-спектрофотометрію, хемілюмінісценція та високоефективна рідинна хроматографія.

Розроблені студентами методики добре корелюється з вже відомими методиками визначення німесуліду (р ≤ 0,05, коефіцієнти в межах 1,00). Студенти рекомендують ізолювати німесулід за допомогою ацетонітрилу при рН 4,5. При цьому ізолюється до 74 % від введеної до біологічного об’єкту дози аналізованої речовини.

Статистичний аналіз одержаних результатів вказую, що методи, які були розроблені студентами академічної групи відповідають вимогам судово-хімічного аналізу.

Висновки

В статті аналізується досвід впровадження до навчального процесу при вивченні токсикологічної хімії одного з методів активного навчання – ділової гри. Необхідність активізації фармацевтичної освіти пов’язана в першу чергу із стрімким зростанням об’єму необхідної інформації для студентів і недостатньої кількості академічних годин. Аналіз результатів вказує, що ділові ігри істотно підвищують рівеньзнань студентів і вносять свій вклад до концепціх «Я – фахівець».

Література

1. Болатав В.В; Стадніченко Е. І; Боднар В. С.; Посібник до практичних занять з токсикоголічної хімії./ В. В. Болатав , Е. І. Стадніченко, В.С. Бондар. – Харків: Основа, 1997.- 169с.

2. Вельчинська О.В; Ніженковська І.В. Токсикологічна хімія. Отруйні речовини та їх біотрансформація: навчальний посібник/ О.В. Вельчинська, І. В. Ніженковська .- Київ: «АДБФ – Україна», «015.- 320 с.

3. Закон України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 р. № 4038 – ХІІ // Відомості Верховної Ради – 1994 № 28. – Ст 232. – Електрон. версія від 19.11. 2012.

4. І. Крамаренко В.Ф Хіміко-токсикологічний аналіз. Практикум/ В.Ф Крамаренко. – Киев: Вища школа, 1982. – 272 с.

5. Крамаренко В. П. Токсикологічна хімія/ В.П Крамаренко.- Київ: Вища школа, 1995. – 424с.

6. Куращов О.В Интесивная терапия острых отравлений/ О.В.Куращов . – Киев: Медицина, 1998. – 145с.

7. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 25 травня 2010 року за № 432 «Нормативні документи про проведення судово-медичної експертизи»

8. Ніженковська І.В, Вельчинська О.В., Кучер М. М. токсикологічна хімія: підручник / І. В.Ніженковська, О.В. Вельчинська, М.М. Кучер. – Київ: ВСВ «Медицина», 2012. – 372с.

9. Побочное действие лекарств: учебник справочник , С. М. Драговоз, А.П Гудзенко, Я. О. Бутко и др.] – Харків: «СИМ», 2010 - 480с.

10. Токсикологічна хімія в схемах і таблицях: Навч. посіб. для студ. Вищ навч. закл. / В.С. Бондар, С.А. Карпуцтина, О.Т. Погосян та ін: - Харків: НФаУ: «Золоті сторінки», 2005. – 128с.

11. Щаранова С.А. Деловые игры. Учебник пособие / С.А. Щаранова. – Из –во Росийского Университета дружби народов, 2004. – 166с.