Ярич А. М.

НТУУ ’’КПІ’’, Україна, м. Київ

«Актуальні наукові розробки – 2016»

Звичайно, для людства та окремих країн світу величезне значення мають наукові та воєнно-наукові розробки. На мою думку, важливо розглянути науковий потенціал Китайської Народної республіки.

На Початку року Національний науковий фонд США (The National Science Foundation, NSF) випустив доповідь «Індикатори науки і техніки» (Science and Engineering Indicators), в якій вказується, що положення китайської науки і техніки стає все більш помітним в світі. Китай вже став другою в світі державою за потужністю НДДКР ( Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи). Країна посідає друге місце в світі за такими показниками, як інвестиції в наукові дослідження і розробки, випуск наукових публікацій, нарощування високотехнологічного виробництва і т. д., перше місце в світі по забезпеченню науковими та інженерними талантами, і перше місце в світовій індустрії вітроенергетики.

У «Індикаторі науки і техніки» відзначено, що світові витрати на наукові дослідження і розробки мають тенденцію до зростання в основному в Північній Америці, Європі, Східній Азії і Південно-Східної Азії. США як і раніше залишається лідером області, Китай займає друге місце, наближаючись до показника ЄС із загальних витрат на НДДКР.

На основі паритету купівельної спроможності і глобальними витратами на дослідження і розробки, частка Китаю становить близько 20%, поступаючись лише США (27%). Японія на третьому місці, з часткою 10%; Німеччина на четвертому, з часткою 6%. Розглядаючи співвідношення НДДКР і ВВП, інтенсивність досліджень і розробок Китаю і Південної Кореї майже подвоїлася за 10 років.

У «Індикаторі» також зазначено, що в різних країнах відзначається різна ступінь акценту на фундаментальних дослідженнях, прикладних дослідженнях і дослідно-конструкторських розробках. У 2012 році 5% фінансування Китаю припадало на підтримку фундаментальних досліджень, частка США становила 17%. З іншого боку Китай виділяє на розробки 84% фінансування, в США ця частка становить 62%.

«Індикатори» демонструють, що в 2014 році додана вартість глобального високотехнологічного виробництва становила 1,8 трлн доларів США, частка Китаю становила 27%, що поставило країну на друге місце в світі, лише трохи поступаючись показником США - 29%. З початком нового століття, додана вартість високотехнологічного виробництва в Китаї стрімко зросла, з 2001 по 2014 рік збільшилася в 10 разів. Китайське високотехнологічне виробництво акцентує увагу на інформаційних і комунікаційних технологіях, а також фармацевтичної промисловості, інформаційні та комунікаційні технологічні продукти склали 39% від світового показника, частка фармацевтики - 28% від світових показників. У 2014 році сума глобального високотехнологічного експорту склала 2,4 трлн доларів США, частка Китаю - 1/4.

У 2014 році додана вартість глобальних наукомістких бізнес-послуг становила 12,8 трлн дол США, на частку Китаю припадало лише 10%, однак сфера наукоємних послуг у Китаї отримала стрімко розвиток, на сьогоднішній день вже обігнала Японію, поступаючись лише США і ЄС.

У «Індикатор» також зазначено, що в 2014 році загальний обсяг глобальних інвестицій в очищення і поновлювану енергію склав 281 млрд доларів США, у тому числі на частку Китаю припадало 31% залучення інвестицій, далі слідував ЄС і США. Китайські інвестиції в сонячну і вітрову енергетику зайняли перше місце в світі, що також призвело до стрімкого зростання потужності китайської сонячної і вітрової енергетики. Китай займає перше місце за потужністю вітроенергетики в світі, а також займає лідируючу позицію по виробництву сонячних панелей з низькою вартістю.

Розглянемо деякі актуальні наукові розробки Китаю.

Наприклад, початок випробувань прототипу китайського новітнього винищувача невидимки J-20 стали повною несподіванкою для американської розвідки.

Так тижневик "Авіейшн уїк енд спейс текнолоджи", наводить думку одного з керівників розвідки ВМС США, в якому говориться, що міністерство оборони помилилося в оцінках темпів введення нових військових технологій Китаю.

Головним сюрпризом стало не поява нової секретної розробки китайських фахівців, а недооцінка можливостей військової промисловості Китаю у виробництві і досягненні початкової оперативної готовності систем озброєння на основі національних технологій.

Як вважає віце-адмірал Девід Дорсетт, заступник керівника морських операцій ВМС США з інформаційного забезпечення і керівник розвідки ВМС, двома недавніми прикладами помилкового аналізу аналітиків розвідувальних органів стали китайські винищувач J-20 і протикорабельна балістична ракета DF-21D, а також перспективні військові розробки - двигуни і керовані ракети. Віце-адмірал вважає, що необхідно підвищувати якість оціночного аналізу.

На його думку, китайці демонструють поки лише перший прототип винищувача. Експерти вважають, що нова зброя буде розміщуватися у внутрішньому відсіку озброєння довжиною 6,52 м і шириною 2,2 м, а об'єм паливного бака забезпечує дальність польоту, достатню для досягнення о. Гуам. Довжина винищувача аеродинамічній схеми "качка" з переднім горизонтальним оперенням становить 20 м, розмах крила - 13 м. На думку вашингтонських розвідувальних аналітиків, китайським розробникам ще належить провести деякі доопрацювання до першої спроби виконання першого польоту.

Однак частина експертів, все ж вважають, що новий винищувач не є в повній мірі винищувачем 5 покоління і наводиться багато питань по силовій установці, так як в Китаї до цього не проводилися авіаційні двигуни для винищувачів світового рівня. Недавні зображення винищувача J-11B, який є всього лише китайській копією російського винищувача Су-30 показують, що конструкція сопла відрізняється від російського двигуна АЛ-31Ф і схожа на китайський двигун WS-10, що демонструвався на різних авіаційних виставках.

Іншою цікавою науковою розробкою Китаю є проект щодо спостереження за сонцем під назвою «Куа-фу».

Сонце будучи головним космічним тілом в Сонячній системі, має величезне значення і вплив на планети і простір між ними. В даний час людство запланувало запуск більше 10 супутників для вивчення космічного простору між Землею і Сонцем. Їх завданням є вивчення факторів, що впливають на формування космічної погоди. У їх числі обсерваторія спостереження за Сонцем і геліосферою (SOHO), проекти «Кластер» / «Подвійна зірка» ( "星 簇" 计划 / "双星" 计划). Однак проект «Куа-фу» - це перший супутник, який проводить одночасний моніторинг за космічною погодою і в точці L1 Землі-Сонця і на орбіті Землі.

Проект спрямований на безперервний моніторинг за процесами формування космічної погоди в системі «Сонце-Земля», на вивчення процесу передачі речовини і енергії і та їхню взаємодію. Також він потрібен задля поліпшення точністі прогнозування космічної погоди і прискорення вивчення фізики взаємодії сонця з Землею.

«Куа-фу» це міжнародний проект, Китай відповідальний за супутник в точці Лагранжа L1 - Куа-фу-A. Завданням зарубіжних партнерів є супутники Куа-фу-B1 і Куа-фу-B2. У зв'язку з факторами, що впливають на міжнародну економічну обстановку, які неможливо передбачити, закордонні партнери ще не реалізували своєї частини проекту «Куа-фу». В даний час проект тимчасово відкладений.