д.г.н. Воловик В. М., бакалавр Шаргородська К. М.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Ландшафтознавче обґрунтування охорони
сакральної спадщини міста Вінниці

Вивчення структури і особливостей функціонування сакральної спадщини локального рівня є важливою науковою проблемою, яка набуває особливого значення для реалізації регіональної та національної стратегій сталого розвитку й оптимізації якості ландшафтних комплексів. Виходячи з цього, дослідження присвячене актуальній проблемі, оскільки спрямоване, окрім усього іншого, ще й на вирішення місцевих проблем охорони сакральної спадщини і пов’язане з поширеним напрямом наукового пошуку – конструктивною географією та раціональним природокористуванням.

Вінниця – старовинне місто України з багатою історією, природою, культурою, на території якого протягом багатьох століть уживалися багато народів різних національностей. Їхні традиції, релігії та мови тісно переплелись з історією України, створивши неповторний колорит вінницької землі, яка і сьогодні приваблює своїми численними сакральними пам’ятками.

Для Вінниці проаналізовано 53 об’єктів сакральної спадщини. Для них характерне припідняте розташування: плакорна місцевість (22 об’єкти) або у верхній частині схилової місцевості (24 об’єкти). Тільки п’ять сакральних комплексів розташовані у межах надзаплавної тераси, а храм Блаженної Ксенії Петербурзької розташований на узбережжі річки Південний Буг. З поміж об’єктів сакральної спадщини для охорони та музеєфікації цікавими є: плакорна місцевість (4 об’єкти), схилова місцевість (9 об’єктів), надзаплавно-терасова місцевість (2 об’єкти). Переважна більшість сучасних сакральних ландшафтів сформовані у межах насипних або нарізних терас. Представлена картосхема зазначає просторове розташування і висвітлює тільки частину сакральних об’єктів натурної ділянки (рис. 1).

Рис. 1 Розташування сучасних сакральних ландшафтів м. Вінниці

Сакральні ландшафти. Урочища: 1 – християнська група варіантів (церкви, костел); 2 – іудейська група варіантів (синагога).

Типи водних ландшафтів: 3 – аквальні ландшафти річки Південний Буг; 4 – притоки річки Південний Буг; 5 – водні антропогенні комплекси (ставки).

Межі типів місцевостей: 6 – заплавного і надзаплавно-терасового; 7 – надзаплавно-терасового і схилового; 8 – схилового і вододільного; 9 – межа міста.

У Вінниці сакральні ландшафти переважно формувались на роздоріжжях як завершення перспективи вулиць або проспектів. Положення сакрального ландшафту зазначає його духовну функцію: високе гіпсометричне розташування свідчить про вищість над профанним. Орієнтація християнського храму (православного і католицького) чітко визначена: вівтар спрямований на схід, а притвор звернений на захід.

Висновки. З очікуваних результатів може бути створення практичних рекомендацій з організації ефективного управління туризмом в межах Вінниці, що надасть можливість організувати регульований доступ туристів до сакральних об’єктів, забезпечивши їх збереження.

Формується джерельна база у вигляді карт з використанням ГІС Global Mapper і бази даних «сакральних ландшафтів» міста Вінниці, що:

· уможливить деталізацію наявних даних на будь-якому етапі, можливість вдосконалювати і контролювати їх накопичення;

· узагальнювати і проводити аналіз екологічної, економічної ситуації на ринку, розробити заходи щодо розвитку ринку туристських послуг;

· запровадити систему локального моніторингу туризму, що охоплює як регіон загалом, так і локальні підсистеми моніторингу й управління на рівні міста або району.

Збереження сакральних ландшафтів сприятиме розвитку туристичного напряму, а також збереженню або підсиленню природних переваг ландшафту. Музеєфікація історико-культурних артефактів Вінниці сприятиме перетворенню сакральної спадщини на туристичний продукт, що призведе до зацікавленості у збереженні пам’яток. Проблема музеєфікації, реставрації і заповідання спадщини пов’язані з особливостями розташування сакральних артефактів міста, окремі з яких знаходиться у віддалених від транспорту місцях і не відповідають умовам екскурсійного обслуговування. Виникає можливість для створення нових туристичних маршрутів, які охоплювали б більшість пам’яток сакральної спадщини Вінниці, незалежно від їх розташування і стану збереженості.

Література:

1. Воловик В. М. Етнокультурні ландшафти: регіональні структури і природокористування : [монографія] / В. М. Воловик. – Вінниця : ТОВ «Вінницька міська друкарня», 2013. – 464 с., іл.