Микитюк О.Ю., Микитюк О.П.
Вищий державний навчальний заклад
України
«Буковинський державний медичний
університет»
БІОСЕНСОРИ
У МЕДИЧНІЙ НАНОДІАГНОСТИЦІ
Масштаби фізичної довжини від 1 до 100 нм відносять до
поняття «нано». В межах цього діапазону знаходяться більшість атомів і молекул,
що становлять інтерес для медицини. Якщо взяти макроскопічний матеріал і зменшувати
його до нанометрового розміру, то більшість з його атомів буде лежати на
поверхні наноструктури і всі фізичні властивості зміняться. Переваги нових
властивості наноматеріалів сприяють використанню цих матеріалів у медицині для
покрашення здоров'я людини. Область для медичних застосувань наноматеріалів і
нанотехнологій для більшого прогресу і проривів у діагностиці, лікуванні та
профілактиці захворювань, що характеризується бурхливим розвитком, отримала
назву наномедицина. Нанотехнології і наноматеріали мають широкий спектр
медичних застосувань.
У медичній діагностиці наноматеріали відіграють важливу
роль у створенні ефективних біосенсорів, які можуть з максимальною точністю і
чутливістю аналізувати найдрібніші деталі біологічних взаємодій. Невеликі за
розміром наночастинки долають обмеження мініатюризації, що призводить до
зниження меж виявлення, навіть отримання результатів для зепто-молярних
концентрацій. Біодатчики на основі наноматеріалів не тільки відрізняються високою чутливістю, а також меншою цитотоксичністю
і тривалою стабільністю для раннього скринінгу біомаркерів. В основі такого аналізу лежить механізм трансдукції, який використовуючи
енергію певної біохімічної реакції відповідає за перетворення відповіді
біоаналітичних взаємодій в електричну форму.
Розглянемо фізичні основи роботи нанобіосенсорів. Основними
компонентами біосенсора є біорецептор, датчик і детектор. Основною функцією
біосенсора є здатність відчувати біологічні специфічні матеріали, такі як
антитіла, білки, ферменти, імунологічні молекули та ін. Датчики, які забезпечують перетворення
біохімічного сигналу в електричний сигнал, можуть бути електрохімічними,
п'єзоелектричними, оптичними і калориметричними. Біорецептор біосенсора знаходиться в щільному контакті з відповідним
перетворювачем. Біорецептор дає підсилений сигнал про біохімічну реакцію потрібного
аналіту, який отримується датчиком. Датчик перетворює отриману інформацію у електричний сигнал. Ця реакція між
біомолекулами і субстратом виробляє електрохімічний, тепловий, у вигляді світла
чи звуку сигнал, а потім саме датчик певного виду подає результат в добре
інтерпретованих даних.
Нанобіосенсори можна класифікувати відповідно до типу і
характеру наноматеріалів, які беруть участь в підсиленні і збільшенні
чутливості механізму. Наприклад, всі датчики на основі біосенсорів
використовують металеві наночастинки як підсилювачі агентів біохімічних
сигналів. Також нанобіосенсорами називаються датчики на основі вуглецевих
нанотрубок, які є підсилювачами реакційної специфічності з використанням
нанодротів, що переносять носії заряду (нанодротові біосенсори). Зокрема,
біосенсори на основі кремнієвих нанодротів, легованих бором, є ефективними для
виявлення біологічних і хімічних часток. Крім того, існують датчики на основі
квантових точок (штучних атомів), які використовують ці точки як контрастні
агенти для покращення якості оптичних відповідей. Наноматеріали з унікальними
оптичними властивостями, такими як квантові точки з різними довжинами хвиль
випромінювання, можуть бути збуджені єдиним джерелом, в той час як органічні
барвники з різними довжинами хвиль випромінювання повинні бути збуджені
декількома різними джерелами. Для збудження квантових точок наявність лазерного
випромінювання не є обов’язковою. Оптичні волокна з нанорозмірними діаметрами,
що покриті антитілами, використовують для виявлення присутності токсинів в
межах однієї клітини. Є повідомлення, що одномірна архітектура, яка містить
щонайменше 200 незалежних електричних вузлів нанодроту, була ефективно
використана для виявлення низького рівня плазмових антигенів раку кістки.
Вимоги для
одночасного виявлення декількох мішеней в одному аналізі призводять до потреби
створення нових неорганічних нанокристалів на основі флуоресцентних зондів для
заміни органічних флуорофорів.
Вже
існують численні клінічні додатки, які пов'язані з буденним використанням
нанобіосенсорів. Ці програми включають в себе виявлення глюкози у пацієнтів з
цукровим діабетом, який виявляється у бактеріальних інфекціях сечових шляхів,
виявлення ВІЛ-СНІДу та діагностики раку. Останні досягнення в галузі медичного
зондування пов'язані з розробкою біосенсорів глюкози, які використовують
нанотрубки як імобілізаційні поверхні для ферменту глюкозооксидази. Цей фермент
використовується для оцінки глюкози з декількох рідин організму. Традиційно,
датчики з використанням ферментів передбачали наявність глюкози в основних
тканинах тіла, але використання нанотрубок в якості пристрою для іммобілізації
привело до можливості оцінки глюкози з таких рідин організму, як сльози і
навіть слина. В одному такому пристрої були ефективно використані одношарові
нанотрубки для ферментативного виявлення глюкози.
Перспективи застосування біосенсорів на основі конкретних
потреб клінічної діагностики очікуються в наступних областях: вивчення прямого перенесення електронів в окислювально-відновних реакціях
білків і ферментів; оптимізація досліджень молекулярних
взаємодій; підвищення продуктивності діагностики мікро-
і нанометрового масштабу; розробка біосенсорів для цільної крові; створення
захисної оболонки біосенсорів для досліджень in vivo; моніторинг біля ліжка хворого; домашні тест-набори.
Таким чином, медичні застосування нанобіосенсорів є
універсальними і багатофункціональними. Наноматеріали і нанотехнології дуже
важливі для розвитку сенсорних технологій і покращення діагностичних
можливостей. Вони також забезпечують більш швидку діагностику, що дозволяє
швидше отримувати протоколи аналізу і оцінки і, таким чином, біосенсори зробили
революцію в біозондуванні організмів.