Контроль за використанням фармакологічних препаратів у професійному спорті

Кичик Владислава Андріївна, Дідковський Олександр Петрович

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, м.Дніпро, Україна

Анотація. В даній статті розглядається значення спортивної фармакології для професійного, юнацького та дитячого спорту, а також проблеми контролю їх використання спортсменами.

Останні десятиріччя відзначаються впровадженням фармакологічних препаратів у спортивну практику. Впровадження відбувається з метою підвищення працездатності загальної та спеціальної фізичної працездатності спортсменів, а також прискорення їх відновлення.

Спортивна фармакологія є галуззю спортивної медицини, яка в даний час бурхливо розвивається. Вона спрямована на корекцію функціонального стану організму в ускладнених (екстремальних) умовах функціонування. Для досягнення даної мети застосовуються лікарські препарати, які поліпшують адаптацыю органызму до спеки та холоду, роботу на дні океану і в висогі’ї, спеціалізовану діяльність космонавта, льотчика, а також голодування, фізичні навантаження і т.п. [5]

Одним з основних напрямків спортивної фармакології є вивчення впливу фармакологічних препаратів при прийомі їх здоровими тренованими людьми в умовах фізичного навантаження, тому що вплив клінічних препаратів, розроблених для хворих людей, кардинально відрізняється від впливу спеціально застосовуваних у спортивній практиці препаратів. Таким чином досягнення «звичайної» фармакології не можуть бути перенесені на спортсменів [3].

Однак, з поширенням спортивної фармакології підвищився інтерес спортсменів як дитячого та юнацького спорту, так і висококваліфікованих спортсменів до препаратів, що застосовуються в спортивній практиці, приймаючи лікарські засоби за чудодійні препарати, які здатні допомогти спортсменові досягти високих спортивних досягнень. Ця проблема досягла такого масштабу, що спортсмени намагалися відтіснити на другий план або повністю замінити тренувальний процес лікарськими засобами. Такий підхід до спортивної фармакології рішуче засуджується з точки зору морально-етичних позицій.

Разом з тим, раціональне застосування ряду лікарських засобів, що не відносяться до групи допінгових препаратів і не завдають шкоди здоров'ю спортсмена, розширює функціональні можливості людини, а також дозволяє вдосконалити тренувальний процес. Такий підхід фармакологічної медицини може стати одним з важливих елементів загальної системи впливу на адаптацію організму до максимальних фізичних навантажень, так як він є виправданим з боку етичних і медичних позицій. [2]

Дослідження фізичної працездатності в спорті має надзвичайне значення для визначення функціонального стану спортсменів, спортивного відбору, перспективності виступів в с спортивних змаганнях, а також для розробки нових препаратів, які впливають на рухову активність людини.

Через те що спортсмени продовжують приймати допінгові препарати для підготовки до відповідальних змагань, з'явилася необхідність вести звітну документацію про використання лікарських засобів, в якій повинні бути вказані причини їх застосування. [1]

Найважливіше завдання спортивної фармакології - інтерпретування експериментальних даних, отриманих фахівцями в галузі молекулярної біології, біофізики, біохімії, експериментальної і клінічної фармакології, і результати досліджень на спортсменах високої кваліфікації, що характеризують їх функціональний стан у випадках застосування сучасних методів. Це служить основою для розробки показань до використання препаратів з метою підвищення працездатності і прискорення відновлення при підготовці до відповідальних змагань року. [4]

Висновок

Спортивна фармакологія спрямована на підвищення працездатності спортсменів, тобто розширення можливостей адаптації організму до фізичних навантажень; прискорення відновних функцій організму спортсмена, які були порушені через перевтомлення; прискорення та підвищення рівню адаптації організму спортсмена до незвичайних умов тренувальної та змагальної діяльності (напр. різка зміна часового поясу під час переліту); корекція імунітету, який був пригнічений під час інтенсивних фізичних навантажень; лікування захворювань, травм, порушень функцій організму, тобто лікувальні цілі.

Основні препарати, які використовують спортсмени в лікувальних цілях: амінокислотні препарати та білкові продукти підвищеної біологічної цінності, вітаміни, анаболізуючі засоби, гіпопротектори, імунокорегуючі засоби та ін.

Відомо, що будь-яке фізичне навантаження призводить до перевтомлення (комплексу захисних реакцій організму різного характеру, які обмежують виникаючі під час виконування роботи надмірні функціональні та біохімічні зміни). Саме ця задача фармакологічної профілактики та лікування стану гострого перевтомлення спортсменів є однією за найважливіших для профілактики спорту.

Список літератури

1. Горчакова Н.А. Формакалогия спорта / Н.А.Горчакова. Я.С.Гудивок. Л.М.Гунина и др. – К: Олимпийская литература. 2010

2. Макарова Г.А. Фармакологическое обеспечение в системе подготовки спортсменов. Макарова Г.А.– Краснодар. 2001.

3. Матов В.В. Без спортивной медицины спорт прогрессировать не может. В.В. Матов // Вестник спортивной науки. 2008 - №4

4. Португалов С.Н. Восстановление организма спортсменов при изменении климатических условий / С.Н.Португалов // Вестник спортивной науки. – 2003. – №2

5. Сейфула Р. Д. Спортивная фармакологи: справочник. Р. Д. Сейфула – М.: ИНК «Московская правда». 1999.