Биологические науки. 8

Верещака І. В., к.б.н., доц. Кофан І. М.

Дніпропетровський національний університет

 

Гендерні особливості вегетативних показників серцево-судинної системи у студентів природничих спеціальностей

 

Не дивлячись на те, що в механізмах адаптації організму до різноманітних факторів зовнішнього середовища встановлені принципово-загальні ланки, також показано, що здатність реагувати на екзогенні фактори й підтримувати сталість внутрішнього середовища, являється філогенетично виробленою властивістю.

Вегетативній нервовій системі належить вирішальна роль у морфофункціональному розвитку організму. Ця роль забезпечується підтриманням сталості внутрішнього середовища організму – гомеостазу. Вегетативний тонус дає уявлення про гомеостатичні можливості організму, які забезпечують пристосування людини до змін зовнішнього середовища. Розлад вегетативного забезпечення діяльності (недостатнє або надлишкове) порушує поведінку людини і обумовлює недостатньо оптимальну адаптацію. У забезпеченні вегетативного тонусу активну участь беруть регуляторні апарати, що підтримують метаболічну рівновагу і співвідношення між симпатичною та парасимпатичною системами.

Тісно пов’язаний з показниками функціональних можливостей організму, фізичний розвиток відіграє особливо важливу роль при характеристиці стану здоров’я молоді, організм яких перебуває в стадії формування і через свою пластичність надзвичайно схильний як до позитивних, так і до негативних впливів факторів зовнішнього середовища. Фізичний розвиток обумовлює структурні та функціональні зміни діяльності серцево-судинної системи. Вираженість та спрямованість цих змін зможуть охарактеризувати стан адаптаційних механізмів, що забезпечують адекватну перебудову активних фізіологічних систем організму людини в процесі його розвитку.

Мета роботи: порівняти зміни вегетативних показників серцево−судинної системи студентів−юнаків та студентів−дівчат природничих спеціальностей. 

 

Методи досліджень

До обстеження було задіяно 62 особи: 30 дівчат та 32 юнака, віком 19-20 років.

Оцінка вегетативних показників серцево-судинної системи проводилась за вегетативним індексом Кердо (ВІК), показниками хвилинного об’єму крові (ХОК) і його індексом.

Дослідження проводилось в два етапи: на початку та наприкінці навчального року. Обстежені особи були проінформовані про наступні процедури: реєстрація частоти серцевих скорочень та зняття показників артеріального тиску.

Матеріали досліджень оброблені статистичними методами, із застосуванням кореляційного аналізу і регресійного моделювання за допомогою статистичних пакетів "Statistica 6.0" та "Microsoft Excel".

 

Результати досліджень

Після проведення досліджень нами було проаналізовано динаміку змін частоти серцевих скорочень та артеріального тиску студентів природничих спеціальностей протягом навчального року.

Оцінка вегетативних показників серцево-судинної системи, в динаміці навчального року, проводилась окремо у студентів-юнаків та студентів-дівчат природничих спеціальностей.

Нами були встановлені деякі функціональні відмінності у роботі серцево-судинної системи між обстеженими групами юнаків та дівчат.

Дані таблиці 1 вказують на достовірне збільшення частоти серцевих скорочень у студентів-юнаків наприкінці навчального року.

 

Таблиця 1

Вегетативні показники у студентів-юнаків та студентів-дівчат природничих спеціальностей на початку та наприкінці навчального року (Медіана, верхній та нижній квартилі)

 

 

Показники

Юнаки

Дівчата

Початок року

Кінець року

Початок року

Кінець року

Частота серцевих скорочень, уд/хв-1

76,32

(72; 81)

83,71*

(72; 81)

80,57

(72; 89)

81,61

(74; 88)

Артеріальний тиск, систолічний, мм. рт. ст.

115,71

(110; 120)

117,39

(110; 122)

108,39

(100;120)

111,43

(107,5;120)

Артеріальний тиск, діастолічний, мм. рт.ст.

73,21

(70;80)

72,32

(70;80)

69,82

(65;75)

66,79

(60;70)

Вегетативний індекс Кердо, у.о

7,11

(-4; 9)

10,79

(-0,5; 21)

10,57

(0,5; 24,5)

17,82

(12; 25,5)

Хвилинний об¢єм крові, л.

3,43

(2,85; 3,9)

4,19*

(3,6; 4,9)

3,42

(2,7; 4,1)

4,09*

(3,6; 4,6)

Індекс хвилинного об’єму крові, у.о.

1

(0,85; 1,2)

1,2

(1; 1,2)

1,03

(0,75; 1,2)

1,2*

(1; 1,4)

 

Примітка: * – р<0,05, порівняно з початком року.

 

Це може свідчити про недостатній резерв серцевого м’яза та підвищений вплив симпатичної регуляції, вказуючи на виникнення напруженого функціонування та нераціональної діяльності серцево-судинної системи юнаків. Такий стан, може бути обумовлений підвищеним учбовим навантаженням та новими умовами навчання. Причиною таких змін також являється недостатня рухова активність. Нами була відмічена фізіологічно обумовлена тенденція до збільшення частоти серцевих скорочень у студентів-дівчат, але дані показники не зазнають достовірних змін.

Показники артеріального тиску, як у студентів-юнаків так і студентів-дівчат залишаються незмінними, як на початку так і наприкінці навчального року, і знаходяться в межах фізіологічної норми для даної вікової категорії обстежених осіб. Збільшення показників вегетативного індексу Кердо свідчить про переважання симпатичної регуляції. Цей факт вказує на виникнення в організмі адаптивних перебудов та на зміну функціонального стану серцево-судинної системи у відповідь на дію різних факторів зовнішнього середовища, зокрема навчання та викликаний ним стрес.

Достовірне збільшення хвилинного об’єму крові в обох групах досліджуваних осіб та індексу ХОК в групі дівчат, свідчить про посилений вплив симпатичної регуляції протягом навчального року. Це може вказувати на виникнення адаптаційно-компенсаторної реакції серцево-судинної системи на зміну сезонів року, нові умови навчання та, зокрема, викликаний ними стрес.

 

Висновок

Досліджувані показники вегетативної нервової системи мали гендерні особливості і протягом року не зазнавали значних змін, як у студентів-юнаків так і у студентів-дівчат. Протягом навчального року в обох групах досліджуваних осіб переважала симпатична регуляція, що пов’язано з розвитком адаптаційно-компенсаторної відповіді на стрес та комплекс різних факторів, викликаних новими умовами навчання.