Биологические науки /2.Структурная

ботаника и биохимия растений

Романів Людмила Вікторівна

Чернівецький національний університет ім.Ю.Федьковича

Вивчення деяких питань концепції біоіндикації

Концепція біоіндикації базується на адекватній реакції живого організму на умови середовища. Показова реакція спорових рослин (лишайники, мохи), які зникають зі стовбурів дерев при надлишку в повітрі сірчистого газу. Звичайна сосна, яка характеризується широкою екологічною амплітудою, надзвичайно чутливою до техногенних забруднень, вона часто всихає поблизу промислових підприємств. Тому вивчення біоіндикації набуває практично необхідного значення. У наш час, особливо в умовах теперішньої екологічної кризи, необхідно приділяти більше уваги охороні диких квітів, а саме тих, що занесені до Червоної книги, неїстивних грибів, мурашників у лісі. Охорони потребують дикі звірі, змії, черепахи, птахи тощо. Слід знати і вміло передавати знання про деякі екологічні особливості флори України. Наші предки давно запримітили зв'язок між строками висівання культур, збирання врожаю та фазами Місячної активності. Вони дійшли висновку, що обробляти культуру в період її росту слід у фазу підвищення активності Місяця, а збирати урожай – навпаки, у період зменшення його активності. Найкращим періодом для обрізання дерев, кущів є остання чверть Місяця. Вченими встановлено, що при повному Місяці більшість соків рослин міститься в їх верхніх частинах (стебла, плоди), а при новому Місяці – у підземній частині (корені, бульби).

Рослини дуже чутливі до погодніх умов. Нагадаємо про рослини-синоптики, прикмети яких слід кожному знати для короткострокових прогнозів погоди. Наведемо декілька прикладів. Велика роса – перед ясним днем: чим більша роса, тим спекотнішим буде день. Якщо увечері немає роси, то чекай дощу. Голки чортополоху перед дощем майже не колються. Якщо водяна лілія не піднімається з води – буде тривала злива чи похолодання. Жовта акація перед негодою виділяє багато нектару і біля неї рояться бджоли та інші комахи. Ялинка перед дощем опускає гілки. За добу чи дві до дощу на листках каштану виступають липкі краплі соку. Мальва перед дощем закриває квіти. Перед дощем фіалки, конюшина, маргаритки опускають голівки. Будяк у спеку дуже колючий і пахне, а перед негодою його запах зникає, колючки притискуються до стебла і рослина стає м'якшою. Квіти фіалки розкриваються на хорошу погоду.

Народна мудрість донесла до нас прикмети, що визначали строки сівби різних городніх культур. Відомо, що жодне дерево не зацвіте, доки земля навколо нього не прогріється до оптимальної температури. «Природні термометри» здавна допомагали селянам. Наведемо деякі найрозповсюдженіші прикмети. Коли розпускаються бруньки на деревах – починайте сіяти хліб, а коли листя остаточно розпуститься – завершуй. Як терен квітом забіліє – селянин ячмінь сіє. Розпустився дуб – час сіяти горох і квасолю. Зазеленіли берези – можна пересаджувати дерева. Доки повністю не розпустилася жовта верба, не висаджуй в грунт розсаду. Зацвіла черемха – треба садити картоплю. Розпускається вишня – час сіяти кріп. Зацвітає каштан – пора сіяти буряк, літню редьку і редиску. Цвіте калина – час сіяти огірки, гарбузи, боби, цукрову кукурудзу. Цвітуть фіалки – найкращий час для висівання моркви і петрушки.

Однією з основних властивостей живої природи є ритмічність і циклічність фізіологічних процесів. Доречно буде нагадати про квітниковий годинник, який у літню пору допомагає орієнтуватися в часі. Вперше квітковий годинник улаштував у своєму саду понад 200 років тому шведський ботанік К.Лінней. Він доказав, що о 3 год. розпускають жовті квіти козельці, о 4 год. розквітають «Петрові батоги» (цикорій). О 5 годині прокидаються квіти маку, шипшини, осоту овочевого, о 6 год. розкриваються кошички кульбаби, розпускається тюльпан. О 7 год. випливає на поверхню і розкривається біле латаття, розкривають квіти картопля, звіробій, жовтий лист. О 8 год. розквітають нагідки і польова берізка (в'юнок), а о 9 годині розкриваються чорнобривці. О 10 год. розгортаються білі тендітні пелюстки кисличника, а об 11 годині починають закриватися квіти кульбаби. О 15 год. закриваються квіти маку і льону, о 16 год. – квіти шипшини і троянди. О 17 год. закривається латаття, розкривається запашний тютюн, о 18 год. опускається на дно біле латаття. О 20 год. закриваються квіти лілійника рудого, а о 22-23 год. закриває пелюстки любка дволиста.

Добре відомі рослини-індикатори, що указують на певні умови чи властивості (зокрема, екологічні).Так невибагливі лишайники дуже чутливі до забруднення повітря діоксидом сірки, тобто поблизу ТЕС, автотрас, металургійних комбінатів ніколи не ростуть. Мати-й-мачуха вказує на близьке залягання підземних вод. Деякі рослини накопичують у собі певні хімічні елементи, інші ростуть в місцях, де є залягання тих чи інших руд, що, без сумніву, використовується сьогодні в геології. Відомо, що даурська модрина концентрує в собі ніобій, кукурудза і хвощі – золото, буряк і тютюн – літій, а бліда поганка – селен. Зв'язок між об'єктами живої і неживої природи лежить в основі фітоіндикації. Фітоіндикаторами називають рослини та їх угрупування, що вказують на якість і конкретні умови середовища (наприклад, астрагал накопичує селен, який є супутником уранових руд, тому його ареал вказує на їх родовища). Як відомо, рослини поглинають вуглекислий газ і виділяють кисень, змінюють склад повітря і самі змінюються від його складу. Наприклад, індикаторами вуглекислого газу можуть бути люцерна, гречка, подорожник великий, горох, у яких під дією цього полютанту розвиваються міжжилкові некрози і хлорози (знебарвлення).

Рослини не лише вказують на ступінь мінералізації води, але й очищають її. Водяний гіацинт поглинає катіони важких металів, фенол, пестициди. Така ж властивість притаманна очерету, рогозі, аїру, сусаку. Доречі, один гектар заростей очерету може акумулювати до 6 тон мінеральних речовин за рік. А маленька ряска здатна поглинати у великих кількостях бор та мідь. Про рослини-годувальники та рослини-цілителі говорити не доводиться. І ще одна цікава інформація: виявляється, чим давніша за походженням рослина, тим більша її здатність накопичувати радіоактивні елементи (лишайники, папороті, голонасінні).

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Прізвище, ім'я, по батькові : Романів Людмила Вікторівна

Науковий ступінь, вчене звання: Кандидат медичних наук, доцент кафедри медичної підготовки

Навчальний заклад: Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича

Адреса: 58032, м.Чернівці, бульвар Героїв Сталінграду, буд. 8, кв. 13.

Телефон: 8(050)550-51-58

8(067) 76-45-796

Дом. тел. 8-0372-57-34-85