М.В. ШЕЛУДЧЕНКО

Національний авіаційний університет

 

 

АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ: ПРОБЛЕМИ ЗАКОНОДАВСТВА

 

Успіх в антикризовому управлінні підприємством в умовах України – це наявність відповідного законодавства та нормативно-правових актів. А тому найбільшу цікавість представляє законодавство про власність, корпоративне право, податкове законодавство, а також нормативні акти по організації бухгалтерського та податкового обліку. Узагальнюючи уже діючі законодавчі, нормативні акти, досвід проведення реформування підприємств і організацій в Україні та за кордоном, можливо сформулювати головні положення, цілі, задачі, критерії та направлення антикризового управління підприємствами.

Головною метою антикризового управління підприємством є відновлення та забезпечення його успішної роботи в умовах ринкової економіки України на базі стратегічної (відновлення конкурентноздатності) та оперативної (забезпечення ліквідності активів) реструктуризації. Для цього доцільно визначити головні задачі підприємства:

·                   забезпечення інвестиційної  привабливості;

·                   захист прав засновників (акціонерів);

·                   розмежування відповідальності підприємства та засновників, керуючих осіб підприємства;

·                   організація чіткої системи договірної дисципліни;

·                   створення дієвого механізму управління підприємством. 

Втім, потрібно зазначити, що законодавство України сьогодні характеризується неоднозначністю, нестабільністю та суперечливістю, а постійно зростаючий потік нормативних актів різної юрисдикції практично викривлює базовий Закон, породжує правовий хаос, приводить до правового нігілізму.

Нині спостерігаємо ігнорування права, юридичних норм та загальноприйнятих правових цінностей, зневажливе ставлення до правових цінностей. На нашу думку, необхідно розібратися з причинами та відповідними наслідками. Серед причин доцільно виокремити наступні: приниження ролі права в державному регулюванні; порушення прав особи; безвідповідальність державних посадовців за порушення норм права; недосконалість та неоднозначність інтерпретації діючих норм; не функціонуюча роль багатьох прийнятих актів; сила підзаконних актів, які змінюють суть уже діючих законодавчих актів.

Отже, невід’ємним в системі антикризового управління є систематизація та досконале вивчення законодавчих актів, вивчення державного правового регулювання, а також дотримання вимог діючого законодавства, аналіз перспективного законодавства з метою розробки заходів нівелювання негативних наслідків та можливих ризиків за відновлення конкурентоспроможності підприємства  в його довгостроковому розвитку.         Вивчення факторів впливу законодавчих норм на інформацію про фінансово-економічний стан підприємства, використання підприємством ринкових механізмів залучення фінансових коштів і збереження рівня конкуренції в секторі продукції, що випускається підприємством є запорукою успіху антикризового управління. Практика свідчить, що невдале правове регулювання сфери діяльності господарюючих суб’єктів поставило судову систему України перед необхідністю  в ході розгляду справ приймати не тільки юридичні, але і економічні рішення, до чого практично суди були не готові. В результаті судові рішення приймалися з відповідними помилками, а розміри втрат боржників і кредиторів різко збільшувалися.

 

Література

1.  Постанови ВГСУ // http://www.liga/kiev/ua.