Економічні науки/13. Регіональна економіка

О.М. Кондратюк

Аспірант кафедри обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Оцінка екологічної ситуації регіонів і екологічного стану підприємств України за умов використання інформаційних технологій

Світове співтовариство зіткнулось з низкою економічних, соціальних, екологічних та інших викликів, що впродовж останніх десятиліть перетворилися на глобальні загрози [1, с. 6]. Тому очевидним є актуальність наукових досліджень в різних галузях знань, результати яких дозволять розв’язати меганебезпечні проблеми навколишнього середовища, а саме запобігти нераціональному витрачанню природних і людських ресурсів, руйнівному господарюванню, антропотехногенному навантаженню на природу, глобальній небезпеці вцілому.

Україна, як країна з величезним досвідом у галузі вирішення екологічних проблем, високим природо-ресурсним потенціалом, має можливість ініціювати створення спільних з європейськими країнами проектів пошуку ефективних механізмів діяльності, спрямованих на підвищення якості навколишнього середовищі і рівня життя людей. Одним із головних завдань на початковому етапі такої співпраці може стати формування та розвиток єдиної Європейської системи моніторингу на основі використання інформаційних технологій і стандартів виміру екологічної ситуації.

У цьому контексті екологія набуває риси точної науки за рахунок використання математичних методів та моделювання. На основі принципів імовірносно-статистичного аналізу екологія набула спроможності строгого опису закономірностей та структурно-системних параметрів об’єктів дослідження [2, с. 13]. Використання такого методичного підходу дало змогу оцінити екологічну ситуацію в регіонах України. Порівняння даних цифрового виміру на основі експертних опитувань, проведені в 1998 і 2003 рр., засвідчує збереження загальних тенденцій змін в екологічній ситуації в Україні (табл.1).

Таблиця 1

Оцінка екологічної ситуації в регіонах у 1998 та 2003 роках

(за полярною 7-бальною шкалою) [2, с. 13]*

Область, міста		1998				2003			Область, міста		1998	2003
Полтавська		+0,7				+1,0			Кіровоградська		-0,8	-0,3
Тернопільська		+0,3				+0,9			Львівська		+0,5	-0,4
АР Крим		+0,3				+0,7			Чернівецька		-0,4	-0,5
Закарпатська		+0,3				+0,5			Черкаська		-0,3	-0,5
Волинська		+0,2				+0,5			м. Севастополь		0,0	-0,6
Івано-Франківська		-0,3				+0,3			Рівненська		-0,5	-0,7
Сумська		+0,5				+0,3			Київська		-0,8	-1,0
Вінницька		+0,3				+0,2			Запорізька		-0,3	-1,2
Хмельницька		+0,2				+0,2			Одеська		-0,5	-1,2
Миколаївська		-0,4				+0,2			Житомирська		-1,0	-1,3
Херсонська		-0,7				+0,1			Луганська		-1,1	-1,7
Чернігівська		+0,3				0,0			Дніпропетровська		-1,1	-1,8
Харківська		+0,1				-0,1			Донецька		-1,1	-2,4
м. Київ		+0,2				-0,1
* 7-бальна шкала
Ситуація	Дуже погана									Дуже добра
Оцінка	-3		-2	-1	0		1	2		3

Екологічна ситуація в регіонах характеризується числовими значеннями набору параметрів, а саме: забруднення атмосфери, деградація природних ресурсів, ефективність реалізації програм мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи, вичерпання природних ресурсів. Крім того, рівень та характер забруднень на території окремих регіонів (областей) істотно відрізняється, спостерігається неоднакова екологічна ситуація.

Результати досліджень дали змогу надати деталізовані дані щодо екологічної ситуації. Найгірша екологічна ситуація в 2003 році має місце у таких промислових регіонах, як Донецька (-2,4) і Дніпропетровська (-1,8) області. В Полтавській, Тернопільській, АР Крим, Закарпатській, та деяких інших областях спостерігаються поліпшення екологічної ситуації. Крім того, визначено зони (міста, території), де екологічна ситуація оцінюється нижче рівня -1,5 бала (за полярною 7-бальною шкалою), тобто характеризується, як погана і дуже погана. Так, наприклад в Дніпропетровській області виділено такі міста і райони: Дніпропетровськ, Вільногірськ, Дніпродзержинськ, Жовті Води, Кривий Ріг, Марганець, Орджонікідзе, Першотравневск, Криворізький район.

За умов наявності такої негативної екологічної ситуації, наступним етапом співпраці має бути формування системи моніторингу екологічного стану на рівні підприємств. Для цього потребують подальших досліджень і розвиток система індикаторів екологічного стану підприємств (нами можуть бути: обсяги прожитих ресурсів, викидів в атмосферне повітря, викидів у водойми, утворених, використаних, знешкоджених і розміщених відходів, витрат поточної і інвестиційної природоохоронної діяльності, показники ефективності екологічних витрат і природоохоронних заходів, ін), економіко-математичні методи і моделювання в екології, інформаційні системи і технології для забезпечення оцінки екологічної ситуації регіонів і екологічного стану промислових підприємств.

Таким чином, буде створено підґрунтя для планування державних, регіональних екологічних стратегій, в т. стратегій підприємств, визначення цілей і першочергових природоохоронних заходів задля їх досягнення. Це сприятиме поліпшенню екологічної ситуації в регіонах і Україні в цілому.

Література:

1. Глобальна місія світового українства: Всесвітній панукраїнський проект / Володимир Шевчук. – К.: Вирій, 2006. – 32с.

2. Київ 2003 через Оргус: Досвід цифрового виміру довкілля України у часі та просторі / М-во екології та природних ресурсів України. – К.: ІАФ «ЕКСОР» 2003. – 48 с.

3. Екосередовище і сучасність в 2-х томах. Т. 2 Регіональні процеси, прогнозування і оптимізація екосередовищ / С.І. Дорогунцов, М.А. Хвесик, Л.М. Горбач та ін. – К.: Кондор, 2006. – 424 с.

4. Лондон, Дж. Управление информационными системами: Ученик / Пер. с англ. Под ред. Д.Р. Трутнева. – 7-е изд. – СПб.: Питер, 2005. – 912 с.

5. Економический анализ воздействия на окружающую среду / Пер. с англ. – М.: Вита-Пресс, 2000. – 272 с.