Беседіна А.В.

Науковий керівник: Івахненко Н.М.

ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського

Секція «Економіка», підсекція 15 (Державне регулювання економіки)

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ.

ЛЮДСЬКИЙ ФАКТОР

У статті розглянуті проблеми людського фактору для досягнення конкурентоспроможної національної економіки, запровадження необхідних новітніх технології та прогресивних методів організації виробництва.

Актуальність: Нині глобальні економічні реформи здійснюють не ті країни, які мають багато природних ресурсів, а ті, в яких є кваліфікована робоча сила. Необхідно зробити головним чинником конкурентоспроможності національної економіки високу якість робочої сили. Виведення національної економіки на траєкторію інноваційного розвитку передусім означає вдосконалення людського капіталу суспільства, зокрема його основної складової – людського інтелектуального капіталу.

Мета: Визначити роль людського фактору в створенні конкурентоспроможної національної економіки, покращення соціальної сфери, розв’язання найактуальніших соціально-економічних проблем.

Основна частина: За умов вивчення чинників економічного зростання та необхідності запровадження нових технологій і прогресивних методів організації виробництва вирішального значення набувають інвестиції в людський капітал, які є запорукою інноваційного розвитку нашої країни. Тільки кваліфікована робоча сила може забезпечити високу якість та результативність соціально-економічних реформ. Підвищення трудової мотивації передбачає розробку соціальної політики, спрямованої на досягнення суспільної злагоди, зменшення нерівності розподілу доходів і формування середнього класу.

Інвестиції в людський капітал бувають трьох видів. Кожен з них спрямований на підвищення продуктивності праці працівників і, відповідно, на збільшення їхньої заробітної плати та доходів. Серед інвестицій особливе місце посідають видатки на освіту – найважливіший вид інвестицій у людський капітал

Видатки на людський капітал охоплюють також видатки на охорону здоров’я і мобільність робочої сили. Згідно з теорією людського капіталу продуктивність праці і, відповідно, ринкова вартість трудових послуг, що виражається в заробітній платі, визначаються значною мірою тим, скільки окрема людина, сім’я, роботодавець і держава вважають за необхідне інвестування в освіту і навчання, охорону здоров’я і створення робочих місць.

Висновки: Отже, з метою покращення ситуації в соціальній сфері держави соціально-економічна політика має бути спрямована на розв’язання актуальних проблем:

Ø збереження і поліпшення здоров’я населення як одного з найголовніших пріоритетів нації завдяки переорієнтації всіх сфер господарства на оздоровлення принаймні основних складових умов життя;

Ø створення служб допомоги сім’ї, впровадження соціальних технологій її підтримки та соціально-психологічної адаптації до ринкових умов;

Ø зростання реальних доходів усіх верств населення, та збільшення на цій основі платоспроможного попиту;

Ø розширення можливостей та гарантування доступності повноцінного відпочинку та оздоровлення дітей та дорослих;

Ø забезпечення нормальних умов для життя людей похилого віку;

Ø використання досвіду зарубіжних країн щодо залучення фахівців різних напрямів, у тому числі демографів, до розробки заходів щодо поліпшення демографічної ситуації;

Ø формування середнього класу на основі розробки та виконання цільових програм у різних галузях життєдіяльності суспільства.

Ø проведення збалансованої інвестиційної та податкової політики, що стимулюватиме використання робочих місць, розвиток малих підприємств;

Ø розроблення соціальних програм стабілізації економіки для регіонів з високим рівнем безробіття;

Ø подальший розвиток систем професійного навчання і перенавчання працівників відповідно до потреб ринку праці, особливо тих, хто має вищу освіту;

Ø регулювання міграційних потоків і обсягів трудової міграції.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Демографічна ситуація. Про соціально-економічне становище України за січень 2007 року. – К., 2007. – С. 91-92.

2. Звернення Президента України дог Верховної Ради України… Доповідь «ПРО внутрішнє і зовнішнє становище України у 2005 році» // Економіст. – 2006. – №2. – С. 17.

3. Кір’ян Т., Шаповал М. // Укр.. кур’єр. – 17 лют. – С. 9.

4. демографічна ситуація. Про соціально-економічне становище України за січень 2007 року. – К., 2007. – С. 94.