Економічні науки/7. Облік і аудит

 

Біатова К.Г.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «КНЕУ ім. Вадима Гетьмана»

Інвентаризація, як один з підготовчих етапів перед складанням бухгалтерської звітності

 

Для забезпечення своєчасного складання річного звіту на підприємстві складається зведений графік робіт всіх підрозділів бухгалтерії із вказівкою строків виконання робіт і виконавців. Поетапний процес складання річного звіту представлено на рис.1.1.

Рис. 1.1. Графік складання річної звітності підприємства.

Отже, як видно з графіку, інвентаризація є найбільшим та найскладнішим етапом складання річної звітності.

Інвентаризація - це перевірка і документальне підтвердження наявності та стану, оцінка активів та зобов'язань (майно, вкладення підприємства в статутні фонди інших підприємств, розрахунки з дебіторами та кредиторами) підприємства.

Згідно з Інструкцією №69, основними завданнями інвентаризації є:

- виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі;

- установлення лишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

- виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються;

- перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів;

- перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошей у касах, на розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів наступних витрат і платежів.

Процес здійснення будь-якої інвентаризації розпочинається з підготовки та видачі наказу на її проведення. Слід застерегти не в міру легковажних керівників та бухгалтерів, які ставляться до цього етапу з недостатньою серйозністю, що на практиці наказ є основним внутрішнім документом, який регламентує порядок проведення та об'єкти інвентаризації, строки проведення інвентаризації та оформлення необхідної документації. В окремих випадках без нього правові інститути держави не візьмуть до розгляду будь-яку справу, що стосується інвентаризації. Тому при його складанні слід ретельно підбирати формулювання статей, включати до його змісту, на перший погляд, зайві пункти, які в майбутньому можуть відіграти вирішальну роль під час прийняття того чи іншого судового рішення за її наслідками.

Наразі, як би не було механізовано й автоматизовано процес інвентаризації, проте традиційні способи - обмірювання, перерахунок та переважування - завжди залишаться необхідними і незамінними процедурами при проведенні інвентаризації.

Відповідно до чинного законодавства, інвентаризації бувають обов'язкові і добровільні. Проведення інвентаризації є обов'язковим у випадках:

- передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворення державного підприємства в акціонерне товариство, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

- складання річної бухгалтерської звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов'язань, інвентаризація яких проводилась не раніше 1 жовтня звітного року.

- зміни матеріально відповідальних осіб (на день прийому-передачі справ);

- встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів);

- при колективній (бригадній) матеріальній відповідальності проведення інвентаризації обов'язково у разі зміни керівника колективу (бригадира), вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів, а також за вимогою хоча б одного члена колективу (бригади);

- у разі одержання відмови постачальника задовольнити претензію щодо недовантаження товарів або при одержанні від покупця претензії щодо недовантаження товарів проводиться вибіркова інвентаризація тих товарів, на які заявлені вказані претензії;

- припису судово-слідчих органів, у перший після отримання припису день, якщо пізніший строк не зазначений в самому приписі;

- виникнення техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ);

- передачі підприємств та їх структурних підрозділів (на дату передачі).

- у разі ліквідації підприємства - на дату, вказану в рішенні про ліквідацію підприємства.

Добровільна інвентаризація проводиться у випадках, коли на те виникає необхідність. Час і об'єкти інвентаризації визначає керівник підприємства своїм письмовим розпорядженням.

Останнім часом багато хто з власників (керівників) ставиться до інвентаризації, що називається, ніяк - або як до чогось зайвого, непотрібного. Дедалі частіше трапляються факти проведення формальної (кабінетної) інвентаризації, коли члени комісії просто переписують дані для описів із бухгалтерських книг. Така інвентаризація нікому не потрібна. Кошти та час, витрачені на проведення такої інвентаризації, пропадуть даремно. На практиці бувають випадки, коли така інвентаризація призводить до негативних наслідків. Можливо, це неправдоподібно, дивно, але в більшості випадків ігнорують цю могутню зброю і контролюючі органи.

Але ж інвентаризація є просто необхідним і незамінним, безальтернативним важелем в руках керівництва підприємства в галузі управління матеріальними ресурсами. Особливо велику роль інвентаризація відіграє на підприємствах з матеріалоємним виробництвом, в роздрібній торгівлі та на підприємствах громадського харчування, де з її допомогою можна вчасно і майже безпомилково виявити нестачі або лишки сировини чи товарів, миттєво позбутися нечесних і непорядних працівників, оперативно і, головне, вчасно вносити корективи в бухгалтерський облік.

 

Література:

1. Закон України від 16.07.99 р. №896-XІV "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" (у тексті - Закон про БО).

2. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. №69 зі змінами, внесеними наказами МФ України №268 від 05.12.97 р., №115 від 26.05.2000 р. (у тексті - Інструкція №69).

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. №419 "Про затвердження порядку подання фінансової звітності".

4. http://economic.in1.com.ua/book/49/3626.html

5. http://agapa.ldo.lnpu.edu.ua:8080/moodledata/68/htmls/7.2.htm

6. http://www.dtkt.com.ua/debet/ukr/2000/47/47pr3.html

7. http://www.readbookz.com/books/6.html