Экономические науки/ 7.Учет и аудит.

Аспірант Зима Ю.П.

ДВНЗ “Державний агроекологічний університет” м. Житомир

Аудит ефективності бюджетних програм підтримки сільськогосподарських підприємств

На відміну від приватного сектора, що використовує систему оцінки ефективності діяльності на підставі показників прибутковості, рентабельності, ліквідності, тощо, сектор державних витрат та доходів повинен орієнтуватися на досягнення не лише фінансово-господарських показників, а й певних соціальних, культурних, демографічних та інших вигод, які отримує суспільство, в результаті відповідних заходів уряду. Бюджетна підтримка державою сільськогосподарських підприємств є важливим напрямом аграрної політики держави. Одним з актуальних питань є проблема оцінки ефективності бюджетних програм підтримки сільськогосподарських підприємств. Така оцінка покладена на аудит ефективності діяльності.

Аудит ефективності - це форма контролю, яка спрямована на визначення ефективності використання бюджетних коштів для реалізації запланованих цілей та встановлення факторів, які цьому перешкоджають. Аудит ефективності здійснюється з метою розроблення обґрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності використання коштів державного та місцевих бюджетів у процесі виконання бюджетних програм [4].

Розроблені ГоловКРУ методичні рекомендації щодо проведення аудиту ефективності, на наш погляд, цілком повно розкривають основні підходи до контролю виконання бюджетних програм, однак проведення аудиту ефективності виконання бюджетних програм підтримки сільськогосподарського виробництва потребує уточнення. Виконання бюджетних програм підтримки сільськогосподарського виробництва має ряд особливостей. Зокрема, кінцевими користувачами результатів програми, є не лише сільськогосподарські підприємства, а й населення. Тому, система показників, за якими можна проконтролювати ефективність використання бюджетних коштів, спрямованих на підтримку сільськогосподарського виробництва має включати такі показники: виробничі – показники виробничої діяльності кінцевих отримувачів коштів — сільськогосподарських підприємств; споживчі – показники якості, споживання та задоволення потреб населення в основних продуктах харчування; соціальні – показники, що характеризують рівень заробітної плати, безробіття, тощо у сільській місцевості.

Розглянемо формування виробничих показників. На сьогодні ще не відпрацьовано методик контролю ефективності використання коштів державної підтримки на сільськогосподарських підприємствах.

Для проведення аудиту ефективності використання бюджетних коштів, що надходять на сільськогосподарські підприємства у вигляді дотацій, субсидій та капітальних трасфертів, необхідно проаналізувати: структуру доходів сільськогосподарського підприємства; напрями отримання бюджетних коштів; фінансові результати діяльності; фінансові результати від реалізації продукції; структуру виробничої собівартості продукції рослинництва та тваринництва; зміни у вартості основних засобів; капітальні інвестиції. Це дасть змогу відповісти на питання: за якими бюджетними програмами підприємство отримує найбільше коштів; яка бюджетна програма є пріоритетною для підприємства; чому і за яких причин підприємство не отримувало кошти за іншими бюджетними програмами; які ресурси для підприємства є найбільш важливими; ціни на які ресурси, що використовує підприємство для виробництва сільськогосподарської продукції, державі доцільно підтримувати.

Споживчі показники - це показники, за якими можна проаналізувати: стан задоволення попиту громадян у сільськогосподарській продукції та рівень споживання основних продуктів харчування населенням у відповідності до фізіологічних норм споживання; співвідношення вартості продуктів харчування у споживчому кошику населення; якість сільськогосподарської продукції.

Важливим споживчим показником є обсяг витрат населення на продукти харчування у загальній структурі витрат. Вартість продуктів харчування у загальному споживчому кошику є показником продовольчої безпеки. Економічна доступність продуктів визначається як частка сукупних витрат на харчування у загальному підсумку сукупних витрат домогосподарств. Частка витрат на продукти харчування у загальній структурі витрат населення України залишається значною. Так, у 2006 році з 90,5% споживчих витрат домогосподарств України у загальній структурі витрат 53,2% складали продукти харчування. Таким чином, населення України більшу частину своїх коштів витрачає на продукти харчування. 
В країнах Західної Європи витрати населення на продукти харчування не перевищують 10-15% споживчих витрат. Так, для прикладу, витрати на продукти харчування в Австрії складають 12,5% споживчих витрат [3]. 

У контексті аудиту ефективності використання бюджетних коштів доводиться констатувати, що зростання компенсацій витрат товаровиробникам з державного бюджету на виробництво сільськогосподарської продукції не впливає на споживчі ціни на продукти харчування для населення, які щороку зростають.

Для покращення якісних показників харчування населення, які відповідають сучасним вимогам, сільське господарство має спрямувати основні зусилля на: посилений розвиток галузей рослинництва, що вирощують культури — носії білків рослинного походження; переорієнтацію кормовиробництва, а також тваринництва на вирощування високопродуктивного поголів'я з низьким вмістом жирів (холестерину) у кінцевому продукті; інтенсивний розвиток виробництва овочевих культур, садівництва і виноградарства для забезпечення потреб населення у широкому асортименті овочів та фруктів протягом усього року.

Звернемось до соціальних показників. Сільськогосподарські підприємства в більшості випадків є головними роботодавцями у сільській місцевості, а тому ефективність їх функціонування є ще важливим чинником соціальної стабільності. Одним із важливих соціальних показників стану сільського господарства є рівень заробітної плати в галузі. Останніми роками спостерігається зростання міжгалузевого розриву у розмірі заробітної плати працівників сільського господарства та працівників інших сфер.

Середньомісячна заробітна плата у сільському господарстві в 2006 становила, за даними Держкомстату, 553 грн, що майже вдвічі нижче за середньомісячні заробітну плату за всіма видами економічної діяльності – 1041 грн, та 2,2 рази менше, ніж у промисловості. Серед причин незайнятості населення на селі переважають економічні причини – 36,6% безробітних є безробітними з економічних причин, 29,1% звільнились за власним бажанням, 17,4% не працевлаштовані після закінчення загальноосвітніх та вищих навчальних закладів. Для порівняння – у містах 40,4% безробітних звільнені за власним бажанням, і лише 27,7% - з економічних причин.

За результатами проведення аудиту ефективності виконання бюджетних програм, мають бути сформовані висновки щодо: забезпечення продовольчої безпеки; ефективності реалізації бюджетних програм з точки зору забезпечення розвитку виробництва сільськогосподарської продукції, доступності продуктів харчування для населення; підвищення якості та безпечності сільськогосподарської продукції; вирішення соціальних проблем сільських територій.

Звіт, за результатами аудиту ефективності, на нашу думку, повинен мати такі розділи: резюме- містить коротку характеристику виконаної аудиторами роботи; вступ - обґрунтовується необхідність проведення аудиту ефективності використання коштів за бюджетною програмою, визначаються об’єкти аудиту; організація аудиту- цей розділ містить опис масштабів аудиту, методів отримання даних; результати досліджень - у цьому розділі викладені основні результати проведеного аудиту ефективності, наводяться розрахунки показників тощо; висновки аудиту - у цьому розділі аудитор викладає висновки, до яких він дійшов у процесі проведення аудиту; рекомендації - аудитор пропонує власні рекомендації щодо усунення виявлених у процесі аудиту недоліків; додатки - додатках можуть бути наведені результати обстежень, перевірок, дані опитувань та анкетування.

Проведення аудиту ефективності забезпечить раціональне використання бюджетних коштів та підвищення ефективності господарювання сільськогосподарських підприємств.

Література

1. Аудит адміністративної діяльності: Теорія та практика/ Пер. з англ.. В. Шульга. — К.: Основи, 2000. — 190 с.

2. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року. — К.: Атіка, 2001. — 80 с.

3. Грек Н., Юхновский И.. Быть или не быть среднему классу в Украине? /www.zn.ua/2000/2020/49961

4. Порядок проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм. Затверджено Постановою КМУ від 10.08.2004 № 1017.

5. Стефанюк І.Б. Фінансовий контроль виконання бюджетних програм // Фінанси України. — № 10. — 2004. — С 141-150.