Гришко Н.В., Шандра О.М.

Донбаський державний технічний університет

 

ПОЗИТИВНІ ТА НЕГАТИВНІ СТОРОНИ ПРИВАТИЗАЦІЇ ТА ЇХ ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ

 

Одним з елементів економічної політики і однією з найважливіших функцій держави у період переходу до ринку є зміна економічної структури. Тобто створення структури змішаної економіки, яка формується через роздержавлення і приватизацію. Зміну форми державної власності здійснюють через комерціалізацію, корпоратизацію (акціонування) тощо. Це супроводжується зняттям підприємств з державного фінансування і переведенням на приватне кредитування, що розвантажить бюджет [1]   .

Постановка завдання: розгляд позитивних і негативних сторін процесів приватизації в цілому та її економічних наслідків.

Основна частина. Стратегічні підприємства, що готуються урядом до приватизації, визначають енергетичну, транспортну й інформаційну безпеку України, і рішення повинні прийматися на підставі стратегії розвитку економіки і національних інтересів. Україні потрібна державна програма приватизації в статусі прийнятого парламентом закону, як того вимагає Конституція. У ній повинний бути сформований і затверджений комплекс заходів підготовки об’єктів до приватизації, дотримані вимоги прозорості, відкритості процедур, рівноправної участі вітчизняних і іноземних інвесторів [2]. Сьогодні на світових фондових біржах знижується котирування акцій і дешевшають основні фонди. У таких умовах ціна стратегічних підприємств буде невисокою і Україна ризикує втратити великі  кошти, які вже ніколи не поверне.
        Виручені в ході приватизації кошти повинні бути спрямовані не на споживання, а на підвищення конкурентоздатності економіки, розвиток промислового потенціалу, модернізацію виробництв, реформування ЖКГ, створення нових робочих місць [2]. 

Кабінет Міністрів затвердив список об'єктів приватизації в 2008 році, що включає 28 підприємств (у списку приватизації на 2007 рік було 634 об'єкти). Самими привабливими активами будуть контрольні пакети акцій ВАТ «Укртелеком» (25%+1 акція компанії залишається в державній власності), Одеського припортового заводу і ВАТ «Турбоатом», а також блокують пакети (25%+1 акція) шести обленергоПолтаваобленерго », «Чернігівобленерго», «Одесаобленерго», «Прикарпаття», «Львів обленерго» і «Сумиобленерго»). Повний список приватизованих об'єктів в уряді поки не називають. У списку приватизованих підприємств немає об'єктів, що будуть виставлятися на приватизацію повторно [3].

Але зовсім незрозуміло, чому б не продати узагалі всі акції держави. Керувати неконтрольними пакетами держава все одно не вміє. Може взяти і продати все це надбання, за винятком однієї акції, що дозволяє у випадку чого заперечити в суді результати зборів акціонерів? Ця так називана «золота» акція необхідна для страховки виконання  інвесторами своїх зобов'язань. Відзначимо, що всі підприємства уряд вирішив продавати на відкритих аукціонах за прикладом продажу «Криворіжсталі», запевняючи, що це дасть можливість одержати більш високу ціну за кожен актив [3]. Приватизація повинна орієнтуватися на світовий ринок. Зараз увесь світ працює на основі системного підходу. І ми говоримо про те, що держава вже не є інвестором, держава – не бізнесмен, вона не може тримати руку на пульсі і знати, де й у якій частині світу в цій конкретній галузі є найкращі технології, є найкраще просування вперед, є те устаткування і рішення, що можуть кожен завод робити конкурентним на світовому просторі [3]. Надходження від приватизації в 2008 році заплановані на рівні 8,6 млрд. гривень. Але повинно наповнити ще таку «чорну діру», як компенсація знецінених заощаджень. Частина їх збираються видати грошовими коштами, частина — заліками по боргах, частина — оплатою за великі покупки, навчання у вузах і ін. От на ці «покупні цілі» ФДМ і повинний заробити понад плану 12 млрд. грн. Саме розподіл приватизаційних засобів може стати проблемою. По розрахунках Мінекономіки  виділення 6 млрд. грн. для компенсації прогнозується інфляція як мінімум на 1,5%.  Якщо 6 млрд. грн. уже виділених для компенсації внесків підвищать, то в що  виллються 20 млрд.? При перевиконанні плану надходжень ці засоби навряд чи будуть спрямовані в інновації й інвестиції в економіку. У будь-якому випадку, успішна приватизація виллється високою  інфляцією для країни[4].          

Висновок. Наявність привабливих об'єктів і висока продажна ціна повинні забезпечити виконання й основного, і додаткового плану надходжень. Інше питання, чим закінчиться для економіки в цілому такий розпродаж. Інфляція - це мінімум.

Література

1.                 Дідівська Л., Головко Л. Державне регулювання економіки. – К.:
Знання-Прес, 2000. – 209 с. 1.

2. www.ukrindustrial.com/news/index.php?newsid=199603

3.MIG news.com.ua

4. www.zn.ua/2000/2060/61718/