Мардус Н.Ю.

Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут»

МЕТОДИ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ПРОДУКЦІЮ МАШИНОБУДУВАННЯ

Процес ціноутворення на промислову продукцію не закінчується установленням визначеного рівня продажної ціни. У зв'язку з тим, що на стан ринку і, відповідно, на ціни і рівень збуту впливає чимало постійно мінливих факторів (політична нестабільність, загальноекономічні фактори, виснаження ресурсів і т.п.), перед промисловими підприємствами виникає необхідність управління цінами, що здійснюється, як показали результати проведеного аналізу, за допомогою внесення відповідних змін у прейскуранти, приміток у контракти, компенсацій по претензіях споживачів і т.п. У тих випадках, коли зміни у витратах виробництва і ринковій кон'юнктурі не дозволяють оперативно внеси їх у прейскуранти, використовують примітки в контрактах про ріст цін. У підприємства не завжди мається можливість оперативно коректувати діючі прейскуранти. Тому виготовлювачі і постачальники продукції вважають за доцільне в контракті про продаж передбачати правові можливості підвищення цін без наявності відповідного прейскуранта. Для цього і використовуються спеціальні примітки про ріст цін, за допомогою яких виготовлювач одержує можливість перенести ризик економічних втрат і на своїх споживачів.

Складовою частиною ціноутворення є широко розповсюджена система знижок із установлених планових (заводських) цін. Знижки використовуються підприємствами-виготовлювачами для зниження первісної ціни з метою залучення нових споживачів, скорочення запасів продукції, що нагромадилися, для збереження своєї частки на ринку (тобто як відповідна реакція на дії конкурентів).

У машинобудівній промисловості України широко використовуються наступні види знижок: за оперативну оплату продукції грошима (у плині двох тижнів), за обсяг покупки і торгові знижки. Знижки за оперативну оплату даються споживачам у виді зниження ціни за оперативну оплату рахунка. Надання таких знижок поліпшує фінансове положення виготовлювача з погляду наявних ресурсів. Під кількісними знижками розуміється зниження ціни за покупку великих партій тракторів (5 і більш штук). Продаж і транспортування великої партії продукції знижує збутові витрати виготовлювача, дозволяє збільшувати обсяги випуску і, відповідно, знижувати собівартість продукції. Знижки за кількість звичайно на підприємствах розділяють на прості і сумарні. Прості знижки даються споживачам за разову покупку великої кількості продукції. Сумарні знижки даються з урахуванням закупівель, зроблених протягом визначеного часу, як правило, не більш одного року. Товарні знижки даються виготовлювачем за послуги, зв'язані з просуванням товару до споживача. Кожне підприємство постійне зіставляє і аналізує альтернативні варіанти реалізації продукції, переглядає ціни і знижки в залежності від усіх змін, що відбуваються на ринку.

Розглянуті методи ціноутворення, використовувані на підприємствах машинобудування України припускають систематичне вивчення ринкової кон'юнктури, загальноекономічного положення країн і фірм - основних виготовлювачів і постачальників даного товару. Це вкрай необхідно для правильної оцінки споживчих властивостей товару, перспектив розвитку попиту, а також рівня і динаміки цін на аналізований товар. Даний метод порівняльного аналізу цін підприємства-конкурентів (у літературі він описаний за назвою "метод середньоринкових цін") зводиться до зіставлення основних характеристик товару, ціна якого розраховується, з характеристиками товарів ведучих виготовлювачів і постачальників. Головний принцип цього порівняння полягає в тім, що на товари, що мають однакові техніко-економічні показники, ціни повинні бути рівні. Ці питання дозволяють вирішити параметричні методи ціноутворення, що коректують ціну по техніко-економічних параметрах і іншим складовим конкурентноздатності.

Можливість успішної реалізації перспективних моделей тракторів у майбутньому буде залежати від ряду показників, головними серед який є наступні:

а) удосконалювання споживчих властивостей виробів, плідна робота конструкторських і технологічних підрозділів;

б) правильно обрана і у достатньому ступені обґрунтована та аргументована цінова політика;

в) більш агресивна політика в області просування товару на ринок.

Тут варто взяти до уваги той факт, що представлена на ринку продукція тракторних заводів через відсутність належної рекламної підтримки є практично невідомими для споживача. У цьому зв'язку надзвичайно складно оцінювати реальний споживчий попит на дані трактори.

Проведений аналіз споживчого попиту на спецтехніку, що виготовляється машинобудівними підприємствами України показує, що потенційна річна потреба по даному напрямку складає ще приблизно 800 одиниць на трактори потужністю 80 л.с. Особливої уваги заслуговує питання виготовлення підприємствами України спецтехніки на базі тракторів ВАТ «ХТЗ».

Основні причини збереження тенденцій базування спецтехніки на базі тракторів ВАТ «ХТЗ», як нам представляється, складаються в наступному:

- за даними маркетингових досліджень, проведених на регіональному ринку збуту, висока надійність тракторів ВАТ «ХТЗ» в порівнянні з тракторами інших виробників;

- більш ніж 60-літній досвід ефективної експлуатації;

- відсутність засобів у підприємств-виготовлювачів і розроблювачів на фінансування робіт з пересадження спецвиробів на базу інших тракторів.

Усе це і дозволило зробити висновок про те, що потреба ринку України і інших країн у продукції ВАТ «ХТЗ» кожним роком збільшується, що припускає розробку і упровадження відповідних методів ведення ринкової роботи і у першу чергу здійснення ефективної цінової політики.