Сорокіна С.В., Летута Т.М., Акмен В.О.

Харківський державний університет харчування та торгівлі

Використання інноваційних технологій навчання у вищій освіті

У вищій професійній освіті сьогодні актуальною є розробка інноваційних технологій навчання, які використовують компетентний підхід і забезпечують якісну підготовку майбутніх фахівців з окремої освітньої програми. Важливим елементом підготовки фахівців у вищій школі є формування додаткових якостей випускника, до яких можна віднести: володіння сучасними інформаційними технологіями, здібність до саморозвитку, мобільність, конкурентоспроможність на ринку праці і т. ін. Тому при розробці сучасних програм по окремих дисциплінах і освітніх технологій навчання необхідно передбачати формування не тільки професійних компетенцій, але і загальних компетенцій. Важливо не тільки сформулювати необхідні компетенції майбутнього фахівця, але і запропонувати освітні технології їх формування і контролю. Тому в кожному вузі повинна бути створена внутрішньовузівська система якості за кожною освітньою програмою, що включає наступні основні критерії якості навчання: формування ключових компетенцій в наочній області; формування загальних компетенцій випускника; облік взаємозв'язку матеріалу, що вивчається, з іншими наочними областями в рамках учбового плану; впровадження прогресивних форм організації освітнього процесу; використання нових інформаційних технологій; відповідність навчально-методичного матеріалу сучасному світовому рівню; використання активних методів навчання і контролю.

Для формування заявлених загальних компетенцій в інноваційних технологіях навчання необхідно задіювати комунікативну складову сучасного учбового процесу. Іншими словами, передача, зберігання, відтворення учбової інформації за допомогою глобальної мережі Інтернет створює можливості становлення нової якості теорії і практики навчання. Засоби комунікаційних технологій звільняють викладача від безлічі рутинних функцій. Педагог може управляти процесом навчання, створюючи оптимально гнучкі програми вивчення наочного курсу, доступні в часі і просторі, індивідуально відповідні до кожного студента. При цьому у студента виробляються навики спілкування з комп'ютером, з'являється досвід використання сучасних інформаційних технологій, виховуються якості комунікативності і соціальної інтерактивності. Учбова діяльність стає якіснішою, ефективнішою, наочно орієнтованою, доступною і цікавою.

Як вже було відмічено вище, в даний час при розробці курсів більшою мірою необхідно спиратися на самостійні види навчання. Майбутній фахівець повинен не просто одержати певну суму знань, а й навчитися самостійно набувати знань, уміти працювати з інформацією, опановувати способами пізнавальної діяльності, щоб надалі не втрачати рівень компетентності і постійно прагнути до підвищення своєї кваліфікації. Тому при організації сучасного курсу навчання підтримка учбового процесу повинна спиратися на стимулювання різних видів самостійної роботи студента: вивчення учбового матеріалу, здійснення самоконтролю, виконання самоаналізу за результатами виконаних завдань і проведення самокорекції свого подальшого навчання.

З вищесказаного виходить, що на сучасному етапі формування і функціонування наявних наочних освітніх ресурсів необхідне створення інтегрованого навчально-методичного комплексу (НМК) нового покоління як навчального середовища по дисциплінах. Дане учбово-інформаційне середовище є зручним засобом створення, зберігання і відтворення навчально-методичних матеріалів, здійснює навчання і виховання студентів в умовах глобальної інформатизації суспільного життя, використовує як нові, так і традиційні прийоми, методи і засоби навчання дисциплінам, підвищує роль самостійної роботи студентів, а також стимулює їх пізнавальну діяльність.

Для формування навиків і умінь у студента можна використовувати електронний практикум - навчальне середовище, що регулює процес отримання знань по предмету, що виробляє уміння вирішувати ключові задачі по курсу що вивчається, організуючу порядок виконання індивідуальних курсових завдань (початкові дані індивідуальних варіантів в текстовому вигляді або у вигляді файлів, зразки оформлення завдань, поетапний хід виконання кожного завдання). Для досягнення ефекту динамічності і полегшення сприйняття матеріалу, що вивчається, електронний практикум використовує прийом типу «накладення», коли статична ілюстрація розбивається на складові частини, а потім створюється послідовність накладень цих частин один на одного. Для пояснення малюнок супроводжується коротким текстовим коментарем. У ілюстраціях практикуму використовується також і колірний коментар. Студент сам регулює швидкість і порядок подачі інформації при вивченні матеріалу.

Особливо актуальними в нових технологіях навчання є питання створення, розвитку і використання інструментарію для оцінки якості знань і ключових компетенцій, що набувають такими, що навчаються. Тести можуть бути використані для організації самоконтролю з боку студентів, а також поточного контролю по темах і комплексного підсумкового контролю по дисципліні в цілому. У режимі тренінгу результати з кожного питання забезпечуються відповідним коментарем. У режимі підсумкового контролю студенту виводиться тільки загальний результат, при цьому викладачу доступний повний аналіз тесту. Для перевірки знань використовуються питання, коротка відповідь, відповідність, питання по тексту. Необхідно відзначити, що загальні компетенції формуються і контролюються в процесі навчання за рахунок самих інноваційних освітніх технологій. Наприклад, поки студент не освоїть мереживі інформаційні технології, він не зможе виконати самоконтроль і пройти поточне тестування.

Важливе значення для підвищення ефективності навчання має наявність структурованого плану учбових заходів, пропонованих студентам на початку процесу навчання, з наявністю посилань на потрібні компоненти НМК. Крім того, активізації учбової діяльності сприяють введені в дистанційний курс сервіси спілкування викладача із студентами: форуми з актуальних питань курсу, прямі спілкування в чаті, заочні консультації по електронній пошті.