ОК ВНЗ “Інститут підприємництва “Стратегія” м. Жовті Води

Мотивація діяльності науково-педагогічних працівників.

Проблемам ціннісних орієнтацій і мотивів трудової діяльності викладачів вузів у сучасній літературі приділяється багато уваги. Це пов'язано, насамперед з тим, що ключовою фігурою реформ системи освіти є викладач, тому темпи, характер і глибина модернізації системи освіти залежать від викладацьких кадрів і керівників вузів і від специфіки менеджменту їхніх відносин. Для керівників вузів знання про мотивацію трудової діяльності науково-педагогічних працівників мають основне значення ще і тому, що статус вузу, його престиж, конкурентноздатність залежать від якості випускників, від їхньої затребуваності на ринку праці. Основними ж виробниками якісних знань, зрозуміло, є науково-педагогічні працівники вищих навчальних закладів. Мета проведених досліджень у ВНЗ полягала у вивченні й аналізі мотивів трудової діяльності викладачів, а також визначенні найбільш ефективних методів стимулювання їхньої праці.

Проведені в деяких навчальних закладах дослідження мотивів, які спонукали науковців займатись науково-педагогічною діяльністю показав , що, наприклад, викладачі Омського університету в більшій мірі задоволені змістом роботи (51%), взаєморозумінням зі студентами (58%), можливістю просування по службі (48%), відносинами з колегами й адміністрацією (69 і 75% відповідно), реалізацією своїх здібностей і робочим навантаженням (по 54%), можливістю самостійно приймати рішення (48%), умовами праці (45%) і можливістю професійного зросту й одержання додаткової знань (42%); не зовсім викладачі задоволені учбово-методичним забезпеченням; не задоволені одержуваною у вузі заробітною платою. Але, як більшість респондентів відзначили, задоволеність працею зросла б при підвищенні соціального статусу викладача і вузівської науки в суспільстві. Тому вільний від викладання час вони хотіли б присвятити підготовці наукових розробок і матеріалів (70%), підвищенню кваліфікації (58%). [1]

Для вивчення змін у мотивації науково-технічних працівників були досліджені ціннісні орієнтації (мотивації) працівників науково-дослідних установ Національної академії наук України. Метою дослідження було узагальнення результатів аналізу і системна оцінка чинників мотивації праці в науці як особливій сфері людської діяльності.

Більша половина респондентів упевнені, що незалежно від оцінки трудового внеску їх заробіток не змінюватиметься. Неповною мірою реалізують свої здібності 43,6% опитаних саме через невідповідність розмірів оплати праці до її обсягів і результатів, 20% — через відсутність необхідності використання їх кваліфікації повною мірою, 18,2% — через низький рівень оплати праці, 16,3% — через те, що в організації й оплаті їх праці не враховано специфіку науки. Це свідчить, насамперед, про "зрівнялівку" в оплаті праці та наявність невикористаного потенціалу науковців, який може бути задіяним при відповідній мотивації праці та запровадженні належної її оплати.

Автори досліджень вважають, що в умовах сучасної перехідної економіки відбувається реструктуризація мотиваційної сфери шляхом підвищення ролі матеріальної складової заохочення. Відповідне винагородження за працю стає головним чинником мотивації праці всіх діячів академічної науки (найвищий ступінь в ієрархії цінностей).[2]

З метою визначення ефективності критеріїв оцінювання наукової діяльності НПП в ІП “Стратегія” в 2007 році були виконані соціологічні дослідження в рамках науково-дослідницької теми. Серед мотивів, за якими науковці працюють на посадах науково-педагогічних працівників, були названі: близько 80% опитаних – це зацікавленість у дисципліні, яку вони викладають, близько 70% бо їм подобається робота зі студентами, 63% із-за бажання передати свої знання іншим, близько 59% вважають, що мають педагогічні здібності, 52% з тієї причини, що науково-педагогічна діяльність – це розумова праця, 50% НПП подобається спілкування в творчому колективі, близько 42% вважають, що це дає можливість самореалізації, 37% через можливість займатись науковою роботою, тільки 24% вважають, що це престижна професія і 11% з тієї причини, що праця науково-педагогічних працівників може матеріально забезпечити.

Порівняння ієрархії особистих цінностей НПП за результатами проведених досліджень в Омському державному університеті (ОмУ), науково-дослідних установах НАН України, Дніпропетровському національному університеті (ДНУ) [3] та ІП “Стратегія” показали, що науково-педагогічні працівники ІП “Стратегія” та ДНУ на перше місце поставили зацікавленість у дисципліні, яку викладають, а НПП Омського університету цей критерій поставили на друге місце, науковці НДУ НАН України поставили його на 10 місце. На другому місці у НПП ІП “Стратегія” стоїть уподобання роботи зі студентами, для науковців ОмУ цей критерій стоїть на п’ятому місці а науковці НДУ НАН України і ДНУ взагалі не вважають його суттєвим. На третьому місці для НПП ІП “Стратегія” стоїть бажання передати свої знання іншим, НПП ОмУ цей критерій поставили на п’яте місце, а науковці НДУ НАН України і ДНУ не вважають його значним.

Інші показники ієрархії особистих цінностей НПП ІП “Стратегія”, ДНУ. ОмУ і науковців НДУ НАН України також мають значні відмінності. Наприклад, можливість займатись науковою роботою для науковців НДУ НАН України стоїть на другому місці, для НПП ОмУ на третьому а для НПП ІП “Стратегія” на восьмому. Можливість самореалізації респонденти в ОмУ поставили на перше місце, в ІП “Стратегія” на сьоме, в НДУ НАН України на одинадцяте. Престижність професії для НПП ОмУ займає друге місце, для НПП ДНУ – третє, для НПП ІП “Стратегія” – дев’яте, а для науковців НДУ НАН України тринадцяте.

Така розбіжність показників в ієрархії особистих цінностей очевидно говорить про те, що для кожного колективу НПП чи колективу науковців критерії особистих цінностей мають своє конкретне значення в залежності від конкретних обставин та фактору часу і рекомендації для зміни співвідношень критеріїв можуть бути опрацьовані тільки на основі результатів дослідження цього колективу.

Література:

1. Василенко О.Ю., Вельц Е.В. Преподаватель вуза: мотивация и стимулирование трудовой деятельности (Обор социологического исследования)

www.omsu.omskreg.ru/vestnik

2.Монастирська Г.В. Мотивація наукової діяльності в умовах економічних перетворень у країні. // Проблеми науки. – 2006. - №3 – С.15-21.

3. Верхоглядова Н.І. Економічний вимір якості вищої освіти як складової національної конкурентоспроможності: Монографія – Д.: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2004.

Беліченко Світлана Петрівна,

Столітня-Соболенко Лариса Федорівна,

Черевик Василь Степанович.

М.Жовті Води, вул. Гагаріна, 38, тел 2-75-71