Педагогічні науки

Богатирьова Г.А.

К. пед. наук, доцент, ОКВНЗ «Інститут підприємництва«Стратегія»,

м. Жовті Води

ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ  КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ В СУЧАСНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ УМОВАХ

 

         Складність і неоднозначність змін, що відбуваються в сучасному суспільстві в період інтеграції України у загальноєвропейський освітній простір і організація процесу адаптації сучасної української освіти до європейських стандартів передбачає, насамперед, оволодіння уміннями діалогічної взаємодії в процесі навчального комунікативного спілкування.

     На жаль, як свідчить практика, студент не завжди спроможний будувати власну взаємодію з іншими учасниками навчально-виховного процесу, використовуючи діалог як форму спілкування, навчання і засіб творчого розвитку всіх учасників спілкування.

     Процес діалогічної взаємодії передбачає реалізацію чотирьох етапів комунікації. Перший етап – прогностичний, що дозволяє моделювати майбутнє спілкування; другий етап – “комунікативна атака”, як початок безпосереднього спілкування, встановлення емоційного та ділового контакту; третій етап – “управлінський”. З нашої точки зору, поєднання всіх вищезазначених компонентів повинно бути присутнім і обов’язково реалізованим у підготовці до майбутньої професійної діяльності спеціалістів економічного профілю, зокрема менеджерів.

     Сприяє успішному спілкуванню учасників навчально-виховного процесу саме комунікативна культура, в якій  ми вважаємо за  доцільне  виділити два компоненти: культури мовлення і культури спілкування. Перша поєднує мовні та мовленнєві навички, які необхідні студентам для комунікативної взаємодії з іншими людьми. Друга - культура спілкування – це сукупність якостей, які дозволяють людині досягти своєї мети в ході комунікації та діалогічної взаємодії.

     В процесі діалогічної взаємодії створюється спільний для суб’єктів комунікативний простір, в процесі створення якого накопичуються комунікативні знання, як узагальнений досвід людства  в комунікативній діяльності, які відіграють домінуючу роль у формуванні спеціаліста будь-якого профілю.

      Характерним для специфіки діяльності спеціалістів економічного профілю є збільшення кількості соціальних зв’язків, які потребують адаптації студентів  до сучасних комунікаційних процесів, підвищення вимог до оволодіння культурою спілкування та розвинутого уміння адекватно орієнтуватися в багаточисельних комунікативних ситуаціях.

     Виходячи з положення про те, що однією з сутнісних характеристик громадянського суспільства є встановлення рівноваги між соціальною і економічною сферою життєдіяльності актуальним є пошук ефективних соціальних технологій (в сфері бізнесу), економічних, суспільних та політичних перетворень. В свою чергу це вимагає посилення гуманітарної складової менеджменту, що й забезпечується, на думку вчених, “персонал-орієнтованими технологіями, врахуванням інтересів окремих індивідів та суспільства загалом”. Дослідники акцентують, що це вимагає зміщення акцентів зі спонукання на взаєморозуміння  та стимулювання на мотивацію.

     Наріжним каменем проблеми формування комунікативної культури студентів є вирішення питання: на основі яких цінностей відбуватиметься процес діалогічної взаємодії майбутніх спеціалістів, здатних до творчості, орієнтованих на процес створення нового.

     Сучасна дидактика передбачає ігрові форми навчання як одну з форм ефективної взаємодії педагога і студента, продуктивного спілкування з притаманним іграм елементом змагання, щирості, інтересу. Виходячи з положення про те, що активний розвиток комунікативних здібностей відбувається в процесі колективної роботи, однією з умов успішного формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх спеціалістів, ми вважали використання технологій імітаційно-ігрового навчання. Йдеться про використання дидактичних, рольових, ділових ігор, системи тренінгів тощо.

     Засобами рольової, імітаційної гри можна розв’язати цілу низку дидактичних завдань, актуальних для навчання студентів: розвиток інтелектуальних здібностей, здатності класифікувати, систематизувати явища, предмети; формування мовної комунікативної діяльності тощо. Виконуючи конкретну роль, студент залучається до діалогізації навчально-виховного процесу; налагоджує міжособистісну взаємодію студентів, забезпечуючи умови для взаєморозуміння, толерантного ставлення один до одного шляхом застосування різних форм спілкування.

    З метою організації комунікативного простору спілкування студентам, майбутнім менеджерам можна запропонувати вивчення тем в курсі “Основи діалогічної взаємодії”: “Теоретичні основи діалогічної взаємодії”, “Стилі діалогічної взаємодії та їх основні характеристики”, “Суб’єкти діалогічної взаємодії”, “Діалог як засіб взаємодії”, “Колективна робота на засадах творчої діалогічної взаємодії” та ін. В процесі вивчення цих тем викладач використовує методи: колективного обговорення діалогічних ситуацій, метод “здивування”, сенсорно-ігровий метод та ін. Також студентам можуть бути запропоновані вправи й завдання: моделювання діалогічної взаємодії; створення спільного поля діалогічної взаємодії; усвідомлення власної й зворотної комунікативної дії тощо. В процесі виконання вправ студенти оволодівають комунікативно-мовленнєвими уміннями, рефлексивним ставленням до комунікативного аспекту професійної діяльності та організацією професійно-спрямованої комунікативної діяльності.

      Сформована комунікативна культура майбутніх спеціалістів, уміння діалогічно взаємодіяти може сприяти успішному розв’язанню суперечностей, що виникають у  практиці вищої школи.

 

 

         Відомості про автора

БОГАТИРЬОВА  ГАЛИНА  АНДРІЇВНА

Канд. пед. наук, доцент кафедри гуманітарних дисциплін

Домашня адреса:  М. Кривий Ріг, вул. Лісового б.6 кв. 101

Дом. тел. 408-65-39

Моб. тел. 8 - 098 - 460-53-73