Рудич О.О.

Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

 

Активізація творчої діяльності молодших школярів у процесі читання англомовних першоджерел

 

У контексті загальноєвропейської інтеграції питання використання художньої англомовної літератури у ході вивчання англійської мови набуває надзвичайної актуальності. Адже робота з першоджерелами дозволяє творчо досліджувати слово як засіб мистецтва, сприяє художньому вихованню особистості, збагаченню соціокультурного компонента, розвитку уяви, уваги, абстрактного та логічного мислення, креативності. В той же час, книжка дедалі більше витісняється з кола дитячих інтересів. Сприймання відео-, кіно- та аудіо версій вимагає від дитини набагато менших розумових і психоемоційних зусиль. Це, в свою чергу, призводить до уніфікації, стандартизації людської свідомості, деперсоналізації особистості.

Цей факт зумовлює актуальність переосмислення стратегій читання та пошуку нових, сучасних, високоефективних  технологій  роботи з художнім текстом, які б водночас стимулювали інтерес до читання, сприяли художньому вихованню особистості, розвитку її творчих здібностей. Питання актуальності розробки даних педагогічних технологій широко досліджувалося відомими українськими науковцями: Т.Алієвою, Р.Бєлашовою, М.Волочай, О.Дем'янчуком, М.Лещенко, Л.Ляхоцькою, Г.Март'яновою, Н.Миропольською,  Д.Ольшанським, Г.Ткачук,  А.Щербо,  Г.Яблонською та іншими. 

Предметом даного дослідження є проблема  використання креативних видів роботи у ході читання англомовної книжки. Метою нашого дослідження є пошук творчих завдань та технологій, що передбачають:

-    використання креативного потенціалу дитини у ході читання англомовної книжки;

-    стимуляцію інтересу до подальшого самостійного читання першоджерел;

-    естетичне виховання дитини через залучення до читання художнього тексту;

-     мають чітку практичну спрямованість.

Сучасна дитяча література класифікується за принципом віку читача (для дошкільного віку, для молодшого шкільного віку, для середнього шкільного віку, для старшокласників). У процесі читання художніх творів ми спрямовуємо стратегію роботи не на стимуляцію інтересу до читання, а на навчання базовим навичкам, тобто мовним навичкам, від яких і залежить процес читання, що включають:  розпізнавання слів, групування їх за змістом, вилучення змісту з речення, зв'язок речень за змістом. Усі читанки побудовано відповідно до цього принципу. Але, коли літератор пише твір, він добирає слова не за принципом відповідності до розвитку навичок читання, тому бажано, щоб твір, рекомендований до читання, сприяв би розвитку навичок читання і стимулював інтерес до читання взагалі. У середніх класах об'єктивація на розвиток навичок читання послаблюється, крім того діти більше читають наукової літератури. Вік, коли дитина має залучитися до естетичної краси слова (молодший шкільний та середній шкільний) випадає з поступового процесу формування естетичного сприймання мови.

На нашу думку, найбільш прийнятним є варіант добору тексту, коли речення точно переносять інформацію, є логічно сумісними, вони мають відкривати широке поле для всіх стадій пізнання: дедукції, індукції, аналогії,  містять цікаві персонажі, сюрпризний момент, динамічний виклад подій, гумор, цікаву сюжетну структуру. Крім того, обраний текст має задовольняти методичній меті та відповідати обраній стратегії.

Із різноманітних стратегій читання сучасний педагог Л.Засоріна виокремлює наступні як домінуючі:

-         «Інформативну»(спрямовану на здобування інформації);

-         «Раціональну»(спрямовану на розвиток інтелекту дитини);

-         «Творчого читання»(яка враховує іманентні властивості літератури як мистецтва та рецептивні можливості особистості) [2:68-71].

Сучасні зарубіжні філологи, зокрема С. Літон та У. Іверзон, пропонують технології роботи з англомовним текстом, які передбачають такі етапи:

а) мотивація до читання книжки: зацікавлююча розповідь або бесіда з метою з’ясування таких питань:

-  хто є автором твору;

-  яка назва книжки;

-  хто є ілюстратором;

-  про що, на вашу думку, може бути ця книжка;

б) читання твору кілька разів (з метою розуміння тексту, його перекладу, удосконалення техніки читання англійською мовою);

в) надання додаткової інформації у формі розповіді стосовно місця, часу, обставин та явищ, зображених у творі, з метою стимуляції інтересу до книжки;

г) засвоєння нової лексики, граматичних категорій на прикладі тексту;

д) перевірка засвоєного у ході виконання учнями творчих завдань типу:

-     пантомімічно відобразити поняття або значення слова;

-     розгадати запропонований учителем ребус;

-     скласти власний ребус;

-     гра в інтерв’ю (діти мають поставити один одному питання і дати відповідь англійською мовою за аналогією до наведених у питань);

-     проведення вікторин (з метою з’ясування, хто більше запам’ятав нових слів, назв тощо);

-     побудова власної фрази шляхом підставлення нового слова у наведену граматичну структуру;

-     проведення гри “Роботи” (виконання команд з метою засвоєння дієслів);

е) перевірка ступеня розуміння учнями змісту прочитаного та активізації творчого потенціалу відбувається шляхом виконання таких завдань:

-         зробіть афішу до твору;

-         уявіть себе одним із персонажів твору, викладіть події від його імені;

-         програйте сценарій твору;

-         складіть карту подій (комікси);

-         намалюйте власні ілюстрації до твору;

-         перенесіть героїв у часі й уявіть розвиток подій за певних обставин;

-         введіть у сюжет твору нових героїв;

-         напишіть розповідь про героїв твору;

-         намалюйте ілюстрацію до питання;

-         вигадайте продовження сюжету;

-         створіть ілюстрацію колективно.

Використання текстів дитячої англомовної книжки може органічно поєднуватись з вивченням пісень малих віршованих форм. З метою реалізації творчих  можливостей учнів можна виконати такі завдання:

-              намалювати листівки з країни, в якій ви хотіли б побувати;

-              намалювати на аркуші паперу і розказати за власним малюнком про планету своєї мрії;

-              намалювати улюбленого  героя твору;

-              дати відповідь на запитання: “Яким героєм даної історії ви уявляєте себе, вчителя? Чому?”;

-              пантомімічно зобразити  певного героя.

У процесі підготовки до заняття з використанням англомовного першоджерела, учитель має з’ясувати для себе:

-         якими цілями він керується, добираючи форми і методи роботи;

-         в чому полягає зміст і мета твору;

-         що змусить дитину зацікавитись цим твором.

У процесі опрацювання римованих англомовних першоджерел можна з успіхом використати поєднання ритмічної драматизації і співу, які сприяють невимушеному засвоєнню іншомовної лексики, також поліпшується вимова та засвоюються ритмічні структури фраз, ілюструються граматичні явища, способи лексичної композиції. Стосовно інтеграції різних видів мистецтв вітчизняний науковець Л.Дабіжа відзначає: «Важливим засобом активізації творчої діяльності учнів є застосування на уроці суміжних мистецтв. Синтез мистецтв забезпечує цілісне сприймання учнями художнього образу» [1:278]. Тобто, крім музики з успіхом може використовуватись інтеграція іноземної мови з іншими видами мистецтв:

- образотворчим (малювання ілюстрації до твору, костюмів, коміксів тощо);

- театральним (пантомімічно зобразити чи драматизувати поняття або явища: дощ, сніг, певний персонаж із твору, продекламувати текст);

- хореографічним (за допомогою певних рухів зобразити певне слово, поняття тощо).

Під час підготовки до драматизації уривку з певного твору, або всього твору (виділяючи по 5 – 7 хвилин на кожному занятті) можна використовувати  фонетичну  розминку за допомогою римівок (на зразок «Black cat set on the mat and ate a fat rat»), фізичні вправи на зразок нескладної зарядки та гру «Рositions» (put your nose on your shoulder and hop, touch your hills with your fingers and whirl…), вправи, спрямовані на розвиток театральної майстерності (пантомімічне, мімічне зображення явищ, предметів, драматизація нескладних ситуацій, цитування, наспівування, відтворення ритму та тембру, наслідування рухів, звуків, створення художнього образу).Важливо під час проведення розминки чергувати колективну й індивідуальні форми роботи.

На нашу думку збільшення частки креативних завдань, пропонованих для роботи з учнівською аудиторією,  сприятимуть самостійному творчому дослідженню іноземної мови  як засобу мистецтва, джерела естетичної насолоди, інструменту самовираження,  також стимулюватимуть інтерес до подальшого самостійного читання першоджерел.

 

 

 

 

 

Література

1.Дабіжа Л. Засоби активізації творчої діяльності молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва. Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського. Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів. Збірник матеріалів другої Всеукраїнської науково-практичної конференції (17– 18 жовтня. 2001 р.). – С.278;

2.Засорина Л.Н. Развивающее чтение как педагогическая технология//Начальная школа. – 1999. - №1. – С.8-71;

3.Рославлєва О. О. Зарубіжний досвід формування інтересу до чи-тання у молодших школярів. Школа першого ступеня: теорія і практика: Збірник наукових праць Переяслав -Хмельницького державного педагогіч-ного університету імені Григорія Сковороди. – Випуск 8. –  Переяслав-Хмельницький, 2003. –  С.156– 164;

4. Sebesta Sam Leaton, Iverson William J. Literature for Thursday’s child, Science Reseach Associates . Inc., 1975, p. 113-114.

Ключевые слова: англоязычная литература,  педагогическая технология, понимание текста, стратегии чтения.

Аннотация

Статья посвящена проблеме поиска эффективных технологий работы с англоязычным текстом. Анализируются взгляды современных отечественных и зарубежных ученых на проблему в контексте активизации творческой деятельности учеников.

Key words: English Literature, Pedagogical Technology, Text Understanding, Reading Strategies.

Summary

The Article is devoted to the Effective Technologies of English Text Using Searching. Modern   Scientific Thoughts are analyzed in the Context of Creative Childrens Activity Stimulation.