Кравчук Тетяна В’ячеславівна

Ст. викладач кафедри іноземних мов СНАУ

Алкоголізм підлітків як форма проявлення девіантної поведінки.

Алкоголізм підлітків являє собою одну з найскладніших соціально-педагогічних проблем. Якщо з медичної точки зору алкоголізм - це хронічне захворювання, ознакою якого є непереборний потяг до спиртних напоїв, то з точки зору соціальної – це форма девіантної поведінки, яка характеризується патологічним потягом до спиртного з наступною соціальною деградацією особистості.

Особливість пияцтва та алкоголізму як форми ненормативної поведінки полягає в тому, що ці явища зумовлюють взаємопов’язані з ними інші соціальні відхилення: злочинність, правопорушення, соціальний паразитизм, аморальну поведінку, самогубства.

Біологічні дослідження довели, що сам алкоголізм генетично не передається, передається тільки схильність до нього, яка витікає із особливостей характеру, отриманого від батьків. В розвитку пияцтва у дітей вирішальну роль відіграє поганий приклад батьків, їх педагогічна неграмотність в цьому питанні, сімейні алкогольні традиції, які ведуть до формування зацікавленості спиртним.

До інших причин виникнення алкоголізму можна віднести також неблагополучні сім’ї, позитивну рекламу спиртних напоїв в засобах масової інформації, незайнятість вільного часу, відсутність знань про наслідки алкоголізму, бажання позбутися проблем, психологічні особливості особистості, самоствердження.

Вживання алкоголю в підлітковому та юнацькому віці вважається символом мужності та спроможності. Внутрішня духовна обмеженість, невміння проявити себе в колективі зумовлює часте вживання підлітками алкоголю заради самоствердження в групі вуличних товаришів.

Привабливість для підлітків спиртних напоїв посилюється популяризацією вживання алкоголю в кіно, телевізійних передачах, рекламних роликах та проспектах. В них молоді нав’язується думка про те, що в житті дорослих пиятика та п’яні застілля – справа звичайна та дозволена.

В зв’язку з різким скороченням ряду позашкільних дитячих та юнацьких закладів, з падінням престижу діяльності суспільних організацій, з високою платою за додаткові освітні послуги (навчання музиці, танцям, спортивні гуртки) більшість підлітків страждає від надлишку вільного часу. Це призводить до того, що об’єднані в компанії, не зайняті корисною діяльністю, підлітки починають вживати спиртні напої, нерідко чинять хуліганські дії в стані сп’яніння, і навіть серйозні правопорушення.

Деякі підлітки вживають спиртне, щоб зняти з себе напругу, звільнитися від неприємних переживань. Створюється такий стереотип поведінки, коли всі життєві проблеми вирішуються і породжуються вживанням спиртного.

Психологічною передумовою розвитку алкоголізму у дітей та підлітків часто стають відхилення від норми психічного здоров’я та патології, що ускладнює соціальну адаптацію особистості.

Відомо, що найбільш небезпечні злочини – злісне хуліганство, зґвалтування, деякі злочини проти особистості – неповнолітні здійснюють в стані сп’яніння, а розкрадання – заради випивок. Почастішали випадки розпиття спиртних напоїв дівчатами, що не може не позначитись на їхній поведінці, здоров’ї, моральному обличчі, підготовці до сімейного життя та материнства.

Звичайно вважають, що у вживанні неповнолітніми алкоголю винні чужі люди, випадкові знайомі, “друзі з подвір’я”. Буває і так. Але переважна кількість правопорушників почали вживати, “пробувати” спиртні напої саме в родині.

Фактично алкоголь ввійшов в наше життя, ставши елементом соціальних ритуалів, обов’язковою умовою офіційних церемоній, свят, проведення часу, розв’язання особистих проблем. Однак ця соціокультурна ситуація дорого коштує нашому суспільству.

Проблема подолання п’янства та алкоголізму є надто складною, вона охоплює економічний, соціальний, культурний, психологічний, демографічний, юридичний та медичний аспекти. І тільки враховуючи усі ці аспекти можливе її успішне розв’язання.

В основі всіх відхилень поведінки підлітків лежить нерозвиненість соціально-культурних потреб, бідність духовного світу, відчуження.

Але девіація молодіжна віддзеркалює соціальні відносини в суспільстві.

Мотиви вживання алкоголю – бути “своїм” в компанії, цікавість, бажання бути дорослим або змінити свій психічний стан. В подальшому вживають спиртні напої для веселого настрою, для розкріпачення, самовпевненості тощо.

З’являється адиктивність, тобто прив’язаність до алкоголю, про що свідчить виникнення спочатку психічної залежності (бажання забутися, підняти настрій), а потім і фізичної (коли організм вже не може функціонувати без алкоголю).

Ефективність розв’язання цієї проблеми залежить від розробки наукової теорії антиалкогольного виховання молоді, яка б адекватно відображала сучасний етап розвитку нашого суспільства, а також підготовки фахівців (педагогів, психологів, медиків, соціологів і т. п.) для роботи з профілактики негативних проявів серед підлітків.

Література:

1. Анисимов Л. Н. Профилактика пьянства и наркомании среди молодежи. – М., 1989.

2. Галагузова М. А. Социальная педагогика: Курс лекций. – М., ВЛАДОС, 2001

3. Заиграев Г. Г. Борьба с алкоголизмом: Проблемы, пути решения. – М., 1986

4. Рязанцев В. А. Как предупредить алкоголизм. – Киев, 1984