Педагогические науки/ 2.Проблемы подготовки специалистов

Сахно С.А., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Україна

Інформаційні технології як чинник підвищення якості освіти

Серед завдань, які постають сьогодні перед системою освіти України головне місце займає завдання формування творчої особистості. У процесі будь-якого виду діяльності створюються не лише певні способи дій, знання і навички, але й певне ставлення до неї, формуються потреби людини, які усвідомлюються нею як мотиви.

Основними компонентами мотивації є потреби, мотиви, мета. Діяльність учнів складається з навчання, а також із виробничої праці, тому мотивацією для них є нова інтегрована якість особистості - мотивація навчально-трудової діяльності. Учні з високорозвиненою мотивацією навчальної діяльності та праці виявляють як пізнавальний інтерес, так і інтерес до професії, творчо проявляють себе в суспільній, навчальній і виробничі діяльності.

Формуванню мотивів навчальної діяльності сприяють всі методи навчання, тому правомірно стверджувати, що методи навчання мають не лише інформаційно-навчальну функцію, але й стимулюючо-мотиваційну.

У педагогіці накопичені специфічні методи, спрямовані на формування позитивних мотивів навчання, які стимулюють активність і водночас сприяють засвоєнню нових знань.

З метою активізації учнів на уроках важливо використовувати в поясненні і аудіовізуальні інформаційні засоби.

Слово є головним у арсеналі засобів навчання. Хоча, якщо воно не спирається на безпосередні зв'язки між предметами і явищами дійсності, це призводить до розпливчастості думок, багатослів'я, поверхневого, формального засвоєння знань.

Особливість сприймання аудіовізуальних посібників, на відміну від традиційного унаочнення, в тому, що на аналізатори діє кілька подразників, які утворюють систему умовно рефлекторних зв'язків. Тривале демонстрування навчальних фільмів та відеозаписів або прослуховування фонозаписів із складним навчальним змістом спричинює велике навантаження на зоровий і слуховий аналізатори і таким чином призводить до перевтоми і погіршення сприймання. Чим складніший зміст аудіовізуальних засобів тим більше часу вони потребують для осмисленого сприймання. Щоб засвоїти зміст недостатньо лише переглянути чи прослухати. Потрібен аналіз, виділення основного та істотного, тобто дидактичне пристосування інформаційних матеріалів до сприймання та засвоєння.

Можливі різні поєднання слова вчителя і дидактичних можливостей аудіовізуальних матеріалів: а) аудіовізуальні засоби містять основну навчальну інформацію, є джерелом нових знань та уявлень, слово вчителя керує сприйманням, допомагає формувати наукові поняття і художні образи; б) слово вчителя містить основну інформацію, аудіовізуальні засоби її ілюструють, доповнюють, уточнюють; в) слово вчителя та аудіовізуальні засоби - рівнозначні носії інформації.

В кожній конкретній навчальній ситуації вчитель визначає можливе співвідношення слова й аудіовізуальних засобів, систему дій спрямованих на активізацію діяльності учнів, оптимальне співвідношення власних повідомлень та дидактичних і виховних можливостей навчальної інформації.

Особлива роль у формуванні творчої особистості, здатної в майбутньому до високопродуктивної діяльності, відводиться саме трудовому навчанню.

Активізація творчої пізнавальної діяльності учнів залежить в більшій мірі і від методів, які використовує учитель на уроках трудового навчання.

Отже, на процес засвоєння учнями знань та активізацію їх на уроці, перш за все, впливають методи, які використовує учитель. Одним з найефективнішим є метод наочності. Нині наочність широко використовується у трудовому навчанні, починаючи від плакатів, макетів і закінчуючи комп'ютерною технікою. Актуальним є використання нових інформаційних технологій. Під засобами нових інформаційних технологій (ЗШТ) розуміють програмно - апаратні засоби і пристрої, що функціонують на базі мікропроцесорної, обчислювальної техніки, а також сучасних засобів і систем інформаційного обміну, забезпечуючи операції по збору, накопиченню, зберіганню, обробці та передачі інформації.

З цієї причини стає актуальною розробка певних методичних підходів до використання ЗНІТ для реалізації ідей розвиваючого навчання та розвитку особистості учня. Зокрема, для розвитку творчого потенціалу індивіда, формування в учня вміння здійснювати прогнозування результатів своєї діяльності, необхідно розробити стратегію пошуку шляхів і методів вирішення відповідних як учбових, так і практичних задач.

Не менш важливе завдання полягає в розробці психолога педагогічних і методичних рекомендацій, направлених на виявлення оптимальних умов використання ЗНІТ в цілях інтенсифікації учбового процесу, підвищення його ефективності і якості.

ЗНІТ має унікальні можливості для реалізація процесу інтенсифікації освіти, тому що здійснюється:

1. Негайний зворотний зв'язок між користувачем і ЗНІТ;

2. Комп'ютерна візуалізація учбової інформації про об'єкти або
закономірності процесів, явищ, як реально протікаючих, так і "віртуальних"; розкривають доцільність створення і застосування ПЗН в навчально-виховному процесі, так і відсутність чіткої класифікації або типології, комплексу вимог, що пред'являються до них.

Проблеми розробки і використовування програмних засобів учбового призначення спираються на ряд теоретичних положень, що представляють: педагогічну доцільність застосування ПЗН учбового призначення, функціональне призначення окремих типів ПЗН, що використовуються з метою навчання.