Філологічні науки. 3

Патен І.М.

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Системні відношення фразеологічних одиниць зі значенням пересування в українській та російській мовах

Фразеологічні одиниці, як і слова, можуть уживатися в кількох значеннях, вступати в синонімічні, антонімічні та омонімічні відношення.

Аналіз фразеологічних одиниць зі значенням пересування в українській та російській мовах засвідчив, що найчастіше вони вступають в синонімічні відношення. Під фразеологічними синонімами В.Жуков розуміє “фразеологізми з тотожним чи близьким значенням, співвідносні з однієї і тією ж частиною мови, що володіють, звичайно, однаковою чи подібною структурою і сполучуваністю, але відрізняються один від одного своєрідною основою”, а також відтінками значення чи стилістичним забарвленням, або тим й іншим” [1,116].

Так, наприклад, в аналізованій фразеотематичній групі з просторовим значенням в українській та російській мовах виділяються синонімічні ряди: куди (і) ворон кісток не занесе – де козам роги правлять – куди Макар телят не ганяє – у чорта на рогах (в зубах) – за тридев’ять земель; давати дьору (драла) – брати ноги на плечі; з кінця в кінець – з кута в куток; під носом – палицею кинути – під боком – під руками; догори дном – догори дригом; на лоні природи – на відкритому повітрі (українська мова) // куда ворон костей не заносил – куда Макар телят не гонял – у черта на куличках; давать стрекача – давать драла (деру, хода, тягу); куда глаза глядят – куда ноги несут; не за горами – под рукой – под самым носом – рукой подать; бок о бок – плечом к плечу – рука об руку; вверх дном – вверх тормашками – вверх ногами; на лоне природы – на открытом воздухе (російська мова). Фразеологізми цих синонімічних рядів різняться насамперед емоційно-оцінними характеристиками. Наприклад, давати драла (деру) відрізняються від фразеологізму давати стрекача більшою грубуватістю, фамільярністю, що, мабуть, є результатом асоціацій із просторічними дієсловами “дерти”, “драла”. До цього синонімічного ряду близькими є фразеологізми кидатися із усіх ніг, кидатися (пускатися) навтікача, що мають лише одну додаткову сему – “вказівка на початковий етап руху”, і тільки п’яти мигтять // только пятки сверкают, що відрізняється особливостями семи “спрямованість”. Якщо фразеологізми типу давати стрекача зовсім виразно вказують на напрямок руху від кого-небудь, чого-небудь, то фразеологізми тільки п’яти мигтять // только пятки сверкают позначають один напрямок руху безвідносно до об’єкта.

У синонімічні відношення вступають також фразеологізми спрямовувати свої кроки, тримати курс // направлять свои шаги (стопы), направлять лыжи, держать путь (курс), що різняться лише способом пересування (пішки чи не пішки).

Фразеологічні одиниці синонімічного ряду із загальним значенням “швидко зникнути” – поминай як звали, тільки й бачили, і слід захолонув, і сліду не лишилося, біс злизав, ніби вітром здуло // поминай как звали, только и видели, и был таков, и след простыл, как ветром сдуло відрізняються інтенсивністю зникнення. Найбільш високою вона є у фразеологізмів ніби вітром здуло // как ветром сдуло. Розходження в емоційно-оцінних властивостях цих фразеологізмів незначні.

Синонімічний ряд утворюють також фразеологізми із загальним значенням “дуже швидко рухатися”: сторч головою, з усією силою, скільки є (було) сили, летіти стрімголов, як на пожежу // мчаться со всех ног, бежать сломя голову, нестись во весь дух, мчаться что было силы, что есть духу, лететь стрелой, нестись во все лопатки, как на пожар, що різняться між собою ступенем інтенсивності.

Об’єднуючись у синонімічні ряди, фразеологічні одиниці, як зазначає Л.Авксентьєв, по-різному виявляють наближення своєї семантики. Це зумовлюється й тим, що до синонімічного ряду можуть потрапляти і фразеологізми-синоніми і фразеологізми-варіанти [7,65].

Фразеологічні варіанти – це різновиди фразеологічних одиниць, тотожних одна одній за якістю і кількістю значень, стилістичними і синтаксичними функціями при частковій відмінності в лексичному складі, в словоформах або порядку компонентів [3,7].

Серед фразеологічних одиниць із семантикою переміщення в обох мовах розрізняють лексичні варіанти, зв’язані із синонімічною заміною компонентів: пуститися (кинутися) бігти, летіти стрімголов (прожогом), і слід застиг (загув, захолов), крутитися (вертітися, витися) як в’юн (в українській мові) // направлять шаги (стопы) свои, как (будто, словно, точно) ветром сдуло, черт (бес, леший) несет, вертеться (виться) вьюном, бросаться (кидаться) со всех ног, семимильными (гигантскими) шагами (в російській мові). Лексичні варіанти фразеологізмів варто відрізняти від одноструктурних синонімів типу направити лижі – направити стопи; летіти стрімголов – нестися щодуху. Якщо заміна компонентів не порушує семантичної єдності фразеологізмів і не змінює її внутрішню форму, то в наявності лексичні чи лексико-стилістичні варіанти: вертітися (витися) як в’юн // вертеться (виться) вьном. Якщо ж при заміні одного компонента іншим змінюється внутрішня форма фразеологізмів, то це фразеологічні синоніми: змотувати вудки, показувати п’яти // сматывать удочки, показывать пятки.

Морфологічні варіанти різняться формою виду, часу (у дієслівних фразеологізмах), числа, роду, відмінка (в іменних фразеологізмах) – скільки було (є) сили, з усією силою, з усіх сил // что было (есть) силы, дать (задать) стрекача, смазывать (смазать) пятки салом, сматывать (смотать) удочки.

Фонетичні варіанти зв’язані із заміною фонеми: одним (єдиним) духом; на повному газі (на повнім газі) – в українській мові // одним (единым) духом – в російській мові. Пор.: Шофер ... дав право руля і на повному газі підвів машину просто під вхід до замка (Л.Первомайський) і Машина летіла на повнім газі, круто обминаючи глибокі вирви від бомб і снарядів (В.Кучер).

Фразеологізми зі значенням пересування можуть вступати також і в антонімічні відношення. Фразеологічні одиниці є антонімами, якщо: а) усталені словесні компоненти диференціюються протилежною, контрастною семантикою; б) семантично-цілісне фразеологічне значення усталених конструкцій знаходиться в опозиції “фразеологізм – фразеологізм”; в) усталені конструкції є мовними знаками однієї логічної сутності [2,4]. В українській мові: як черепаха // як стріла; як слимак // як на пожежу; крок за кроком // одним махом; нога за ногою // одна нога тут, друга там; наче три дні не їв // аж у вухах вітер свистить; ледве ноги пересуває // конем не доженеш; крок за кроком // летіти ковбасою; в російській мові: черепашьим шагом // семимильными шагами; едва ноги передвигать // катись колбасой (колбаской) у значенні “дуже повільно, не поспішаючи” // “дуже швидко, поспішаючи”. Для прикладу: Хлопці поверталися назад шляхом поволеньки, нога за ногою (В.Козаченко) // Кукса незадоволено чмихнув, кинув дідові в спину! – Одна нога тут, а друга там! Ясно?.. (В.Кучер); Дно було не рівне, і вони мусили посуватися обережно, крок за кроком (О.Гончар) // Однеси цього папірця до Федора Семона. Знаєш? Голова комнезаму. Ну! Лети ковбасою! (Я.Мамонтов) – українська мова; По дороге к ним идет незнакомец. Бледен он и чуть ноги волочит (А.Пушкин) // - Катись колбаской!.. проводил их [дозорную смену] Морозка и с завистью посмотрел вслед (А.Фадеев) – російська мова.

Аналіз фразеологізмів зі значенням переміщення в обох мовах переконує, що тільки їх незначній частині властива полісемія. Так, наприклад, в українській мові фразеологічна одиниця накивати (рідко закивати) / кивати п’ятами має два значення: 1) “утікати, відправитися, виїхати куди-небудь, залишивши своє місце проживання”: Зніметься ще чоловік [з Піщан], майне на вільні степи Катеринославські або Херсонські ... Багато тоді накивало п’ятами й одиноких і цілими сім’ями (П.Мирний); 2) “швидко кинутися навтіки”: Їх оборонці збили всіх до ноги, а хто встиг, кивав п’ятами (О.Ільченко).

Фразеологізм самі ноги несуть (носять) / понесли також має дві семантичні рубрики: 1) “хто-небудь рухається, не усвідомлюючи напрямку”: Він чує, що ноги самі, без його волі, носять його по подвір’ю, руки самохіть підіймають усяке манаття (М.Коцюбинський); 2) “хто-небудь іде, рухається з відчуттям легкості”: Як заграє у дуду – лист танцює на дубу, батько й мати “годі” – просять, самі ноги так і носять (П.Тичина).

Для полісемантичної фразеологічної одиниці російської мови черт (нелегкая) унес (унесла) характерні такі значення: 1) “кто-либо пропадает, болтается где-то”: - Согласись, подумай, куда бы стал он писать, когда ни я, ни он, никто в уезде не знал, где носила тебя нелегкая (В.Григорович); 2) “кто-либо наконец-то приехал”: Каждый день что-нибудь мешает жить и писать; сегодня, например, с утра явился Лазарев – спит … и сидит, сидит, мучительно сидит, и неизвестно, когда его унесет нелегкая (А.Чехов).

У цілому, фразеологічні одиниці із семантикою пересування як в українській, так і в російській мовах найчастіше вступають в синонімічні, рідше в антонімічні відношення. Багатозначні фразеологізми в обох мовах представлені неповно, а явище омонімічності взагалі не спостерігається.

Література

1. Жуков В.П. Семантика фразеологических оборотов. – М.: Просвещение, 1978. – 160 с.

2. Калашник В.С., Колоїд Ж.В. Словник фразеологічних антонімів української мови. – К.: Довіра, 2004. – 284 с.

3. Кунин А.В. Фразеология современного английского языка. – М.: Международные отношения, 1972. – 288 с.

4. Фразеологический словарь русского языка / Под ред. А.И.Молоткова. – М.: Советская энциклопедия, 1968. – 543 с.

5. Фразеологічний словник української мови / Укладачі В.М.Білоноженко та інші. – В 2-ох томах. – Т.1. – К.: Наукова думка, 1993. – 528 с.

6. Фразеологічний словник української мови / Укладачі В.М.Білоноженко та інші. – В 2-ох томах. – Т.2. – К.: Наукова думка, 1993. – 980 с.

7. Ужченко В.Д., Авксентьєв Л.Г. Українська фразеологія. – Харків: Основа, 1990. – 167 с.