Катюха Л.О.

Хмельницький національний університет

Стратегія викладача, щодо виправлення помилок студентів на письмі іноземною мовою

Останнім часом поряд з успішним засвоєнням таких мовленнєвих умінь як усне мовлення, аудіювання та розуміння прочитаного спостерігається відставання у вмінні грамотного письма студентів. У роботах з англійської мови, які вони здають бачимо надмірну кількість граматичних, лексичних та орфографічних помилок. При цьому слід зазначити, що багато помилок студенти роблять уже на вивчені і зрозумілі правила, і після повернення робіт самі ж здивовані своїми результатами. Дана ситуація примушує замислитись над проблемою безграмотного письма молодих людей, причинами її, можливими шляхами виправлення картини, а також над більш ефективними методами корекції студентських помилок.

Існує різне ставлення як з боку студентів так і викладачів до помилок і виправлення помилок. У статті "Error Correction" на сайті Британської Ради вказується, що на вчителя може впливати фактор навчання у педагогічному вузі, де приділялося багато уваги редагуванню та грамотності. Окрім цього велике значення має методологічний підхід. Комунікативний підхід висвітлює помилку як таку, що за своєю природою має логіку й право на існування. Студенти можуть мати неповні знання мови проте бути успішними у спілкуванні. Ті, хто ж застосовують традиційний або фундаментальний метод переконані, що корекція більшості помилок є необхідною для досконалого вивчення мови.

Ставлення студента до помилок, які він допускає на письмі іноземною мовою визначається наступними чинниками: довузівською підготовкою студента, рівнем розвитку його мовленнєвих умінь та навичок, певними психологічними особливостями, метою вивчення іноземної мови, можливістю застосовувати мовленнєві уміння та навички мови на практиці, його ставленням до та володінням рідною мовою, а також загальною начитаністю і т.д.

Говорячи про студентів, потрібно враховувати не лише їх вік, але і підхід до навчання. Деякі студенти, схильні до ризику, приділяють більше уваги швидкості мовлення чи письма за рахунок правильності, тоді як іншим важко побудувати усне чи письмове висловлювання, бо вони постійно перечитують і змінюють написане.

В зарубіжних методичних статтях присвячених вивченню іноземних мов відображаються суперечки щодо ефективності виправлення помилок та найкращого способу їх корекції. Незважаючи на певні думки, що очевидне виправлення поверхових (граматичних, лексичних, орфографічних), є неефективним і навіть шкідливим більшість зарубіжних дослідників погоджуються, що зворотній зв’язок між вчителями і студентами при написанні письмових робіт є необхідним.

Студенти, з іншої сторони, теж мають свої погляди на проблему. Незважаючи на те, що виправлення поверхових помилок вважається не дуже ефективним, багато з них упевнені, що саме безпомилкове письмо є правильним. Через це вони розглядають виправлення усіх поверхових помилок викладачем правильним видом зворотного зв’язку.

У методиці викладання іноземних мов передбачається вироблення стратегії викладача щодо студентських помилок, вивчається питання типу помилок та способу реагування викладачів на помилки. Більшість дослідників схиляються до думки, що помилки студентів не можна ігнорувати, їх потрібно навчати виявляти і усвідомлювати свої помилки. Для цього потрібна ефективна стратегія. Важливою умовою ефективності її є активна співпраця викладача зі студентом, усвідомлення студентом необхідності приділення уваги навичкам редагування та виправлення помилок з метою покращення навичок письма. Для цього викладач розробляє план такої роботи. Так, дослідник О. Реггіз вибудовує багатоетапну методику планування роботи, яка передбачає діагностичний аналіз індивідуальних потреб студента, виділення категорії найбільш типових помилок, використання міні-занять для їх відпрацювання, активізацію партнерської роботи та впровадження авторського редагування помилок (автором редагування є сам студент). Цей план, зазвичай, передбачає зворотний відгук викладача. Принципами, на яких базується така робота, мають бути своєчасність та відповідність мовним потребам студентів. У методичній літературі знаходимо певні пропозиції як покращити роботу у цьому напрямку. Наводжу деякі з них.

Навчаючи умінь письма учитель повинен надавати час студентам перед написанням роботи для планування. Це допоможе студентам уникнути неправильного викладення думок, відсутності абзаців, браку послідовності, а також дасть змогу краще продумати стиль твору.

Навчання навичок редагування є невід’ємним компонентом навчання письма. Зазвичай студенти не перевіряють свої роботи, або роблять це нашвидкуруч і недбало. Потрібно заохочувати студентів до редагування та корекції власних помилок. Наведемо кілька практичних видів діяльності чи вправ, що розвивають студентські навички редагування і виправлення помилок:

1. Граматичний аукціон. Студентам пропонується певна кількість речень з їх письмових робіт, як правильних так і з помилками. Студенти по групам намагаються купити правильні на аукціоні. У них обмежені кошти. Команда з найбільшою кількістю правильних речень виграє.

2. Помилковий лабіринт. Студенти отримують список речень. Їх проходження лабіринту залежить від того чи речення вірні чи ні. Якщо речення правильне, то студенти слідують за білими стрілками, а якщо ні, то за чорними.

3. Приготуйте двадцять карточок зі звичними помилками студентів. На кожній карточці напишіть одне неправильне речення та виправлену версію. Двоє студентів грають проти іншої пари. Студент першої пари бере одну картку і читає речення іншій парі, яка має вибрати правильне речення. Якщо вони вибрали правильний варіант, то виграють картку.

Зазначимо, що викладач повинен постійно удосконалювати свою стратегію та шукати інші підходи і способи реагування на помилки студентів.