Филологические науки/Методы и приемы контроля уровня владения иностранным языком

Шендерук О.Б., Пермінова В. А.

Чернігівський інститут економіки і управління

Оцінювання діяльності учнів на інтерактивному занятті

Як оцінювати роботу учнів під час проведення інтерактивних уроків, як підтвердити, що учні справді набули необхідного знання, уміння і навички, сформували у себе значущі для сучасного життя цінності та компетентності. Ці важливі проблемні питання спонукають педагогів, які застосовують інтерактивні технології, переосмислювати критерії оцінювання навчальних досягнень учнів. Наприклад у інтерактивному навчанні важливими є такі вміння, як здатність відстоювати свою думку або аргументувати свою позицію під час дискусії чи дебатів. Отже, оцінювання повинно базуватися саме на цих важливих уміннях, а не лише на оцінюванні здатності учня запам`ятовувати та відтворювати фрагменти інформації. Разом із застосуванням традиційних методів оцінювання рівня навчальних досягнень учнів, учителі шукають також альтернативні підходи до вирішення цього питання.

У розробці підходів до оцінювання першим кроком є чітке формулювання завдань оцінювання. Традиційно такими завданнями вважаються наступні :

- показати учням, як вони досягли мети уроку;

- визначити найкращих за результатами учнів;

- стимулювати мотивацію учнів до навчання і отримання знань;

- визначити рівень здібностей учнів;

- з`ясувати , чи є необхідність у додатковому навчанні або „ перенавчанні „ ;

- поставити оцінки .

Такі традиційні завдання оцінювання зберігають свою актуальність і на інтерактивних уроках , але поруч з ними перед учителями постають і нові проблеми . Нові стратегії оцінювання повинні показати рівень оволодіння навичками мислення і комунікації , рішення складних проблем і використання правових та інших соціальних інструментів . Отже, методика перевірки знань , умінь та навичок має відповідати меті та методиці викладання курсу . Якщо для перевірки знань існують традиційні способи оцінювання , то перевірка навичок вимагає набагато більшого часу , а оцінити виховний ефект програми безпосередньо на уроці практично неможливо . На відміну від існуючих сьогодні думок про відмову від поточного оцінювання , на інтерактивних заняттях викладачу треба приділяти більше уваги поточному оцінюванню роботи учня під час заняття ( а також оцінюванню домашніх робіт ) , аніж тестам у кінці семестру . Варто дбати також про те , щоб оцінювання не заважало самому процесові навчання : воно повинно виконувати допоміжну функцію , а не бути окремою пріоритетною функцією викладача .

Бажано застосовувати подвійну форму оцінювання – оцінювання в рамках шкали оцінок-балів і описове оцінювання , яке дає можливість краще передати учням інформацію про способи і результати їхньої роботи , досягнення і труднощі учня .

Важливо пам`ятати , що завданням викладача є швидше створення умов , за яких позиції зацікавленості , відкритості , відповідальності учнів у навчанні та їхні особистісні риси можуть розвиватися і усвідомлюватися . Цьому сприятимуть :

- включення до пріоритетів оцінювання самого процесу навчання , тобто того , як проходить робота учня – на відміну від оцінювання лише результатів роботи ;

- оцінювання учнів , яке опирається на чіткі критерії .

- оцінювання досягнень , які є в учнів , незалежно від того , чи вони значні , чи скромні – якщо вони є результатом справжніх зусиль учня .

- оцінювання зусилля , які учні вкладають у співпрацю ;

- обговорення вправ і завдань , в процесі яких учні мають можливість задуматись над власним способом вчитися .

- пропонування індивідуальних і групових завдань , які учні виконують самостійно , проходячи етапи пошуку , відбору і критичного аналізу , узагальнення і записування результатів своїх досліджень ;

- заохочення учнів до самооцінки , в результаті якої вони краще пізнають себе , свої можливості і сфери , які потрібно розвивати ;

- ініціювання дискусій ;

- підтримка ініціатив та ідей , запропонованих учнями самостійно .

Багато викладачів , які застосовують інтерактивні технології для опрацювання матеріалу важливого змісту і для формування в учнів умінь вирішувати проблеми , відчувають труднощі у виставленні учням оцінок у балах . На наш погляд , це пов’язано з відсутністю обґрунтованих підходів до розробки стратегії оцінювання , яка тісно пов’язана з підготовкою і плануванням вчителем уроку. Цей процес повинен складатися з таких дій :

1. Визначення мети ( очікуваних результатів ) уроку , що передбачає з’ясування таких питань :

- які знання учні мають засвоїти і на якому рівні ;

- якими вміннями , навичками вони повинні оволодіти ;

- які цінності в собі учні можуть сформувати .

2. Вибір показників (критеріїв ) оцінювання цих результатів .

3. Визначення мети оцінювання .

4. Вибір конкретної стратегії ( способу ) оцінювання .

Як правило , єдиних рекомендацій для вибору стратегії не існує . Один педагог може вибрати метод спостереження і скласти список показників . Інший педагог віддасть перевагу завданню написати невеличкий нарис-міркування ( есе ) з викладом своїх думок з даного питання . Використання декількох стратегій допоможе не тільки виставити оцінку , але й одержати зворотній зв’язок стосовно ефективності навчання .

Спеціалісти з оцінювання вважають , що дуже важливо заздалегідь повідомляти учням очікувані результати , показники ( критерії ) оцінювання , мету оцінювання , конкретні стратегії ( методи ) оцінки , а також шкалу оцінювання .Це допоможе учням виконувати роботу свідомо , старанно , знаючи , що від них очікує і вимагає педагог .