Васильєв В.В., Зайцева Т.А., Матвієва В.В.^*, Шишканова Г.А. ^**

^*Дніпропетровський Національний Університет, м. Дніпропетровськ,

^**Запорізький Державний Технічний Університет, м. Запоріжжя

ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ ЗА ДОПОМОГОЮ МАТЕМАТИЧНИХ МЕТОДІВ, КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ СОЦІОЛОГІЧНИХ ОПИТУВАНЬ

Світ навколо нас стає все більш залежним від антропогенної діяльності. Усвідомлення і передбачення шляхів його розвитку міцно пов’язані з вивченням перш за все соціальних проблем, де математичні методи набувають все більш широкого застосування. Математичне моделювання давно ефективно застосовується в технологічній і науковій сферах, але найбільш помітним є його прогрес в економічних і соціологічних системах.

Можна виділити два основні напрями поширення використання методів математики в соціології:

- адаптація статистичних методів до вирішення проблем соціології. Ці методи втілені у таких статистичних пакетах, як SPSS, SAS, APMC.

- розробка нових соціально-математичних методів в області імітаційного і евристичного моделювання.

Метою проведеної роботи була оцінка сучасного становища працевлаштування випускників Інституту фізичної культури і спорту. Основу проведених досліджень складає інформація щодо анкетних даних соціологічного опитування, які були отримані кафедрою соціальної роботи та кадрового менеджменту Дніпропетровського Національного Університету, де і була розроблена анкета, та оброблені спільно з кафедрою комп’ютерних технологій Дніпропетровського Національного Університету. Респондентами були студенти та випускники Дніпропетровського Інституту фізичної культури і спорту.

Всі дослідження проводилися на базі використання сучасних методів математичної статистики та різних аналізів даних. Комп’ютерна реалізація досліджень здійснювалася на основі використання сучасних технологій обробки статистичних даних.

Проведене нами дослідження показує, що відсутність у ряді випадків цілеспрямованого відбору майбутнього контингенту інституту фізичної культури і спорту веде до того, що певна частина студентів, не дивлячись на початкове позитивне відношення до професії уже в кінці навчання проявляє певне розчарування.

На вибір майбутньої професії однієї четвертої частини респондентів вплинули особисті заняття спортом. Одна п’ята частина опитаних при виборі професії знаходилася під впливом інших факторів, які не були зазначені в анкеті. Крім того майже однакове значення для респондентів мали уроки фізичної культури та зустрічі і знайомства з людьми тієї професії, на користь якої вони зробили вибір у майбутньому. Інші ж фактори значно менше вплинули на вибір професії. Цікавим є те, що тільки на одну соту опитаних вплинули такі чинники, як: рада кабінету профорієнтації, екскурсії на спортивні об'єкти, запрошення в інститут на день відкритих дверей. Цей факт свідчить про незначну активність привертання державою людей до фізичної культури.

В процесі досліджень було знайдено зв'язок між професіональним визначенням респондентів та їх статтю. Було виявлено, що більша частка спеціалістів, що працюють за фахом – жінки, вони становлять три четвертих від усіх респондентів. Більшість чоловіків обрали роботу не пов’язану з їх спеціальністю.

Результати розрахунків коефіцієнтів кореляції Кендала для питання “Чи сприяла практика перевірки своєї готовності працювати в умовах даної організації?” та питань “Чи задовольняли вас відношення керівництва?” і “Чи задовольняли вас відношення з боку керівників суспільних організацій?” є такими: R=0,414 та R=0,455. З чого можна зробити висновок, що готовність працювати на деякій організації найбільш за все залежить від відношення керівництва до працівників. Знайомство з колективом під час проходження практики сприяло придбанню друзів. Коефіцієнт кореляції Кендала між відповідями на ці два питання R=0,432.

Традиційна схема дисперсійного аналізу показує незначущий вплив наявності місця для зберігання власних речей (р = 0,781) і значущий вплив наявності щоденної конкретної роботи по спеціальності (р = 0,094), а також незначуща взаємодія між цими обома факторами (р = 0,457). З цього можна зробити висновок, що задоволеність практикою більшою мірою залежить від надання студентам постійної цікавої роботи, ніж від організації добрих умов праці.

Робота за фахом паралельно з навчанням сприяла вибору професії, яка у майбутньому задовольнила респондентів. Майже однакова кількість опитаних, що працюють та не працюють за фахом цілком задоволені вибором своєї професії, хоча загальне число працюючих за фахом майже удвічі менше числа тих, хто влаштувався не по спеціальності. З цього видно, що робота за фахом підкріпила впевненість респондентів в правильному виборі професії.

На процес адаптації молоді у педагогічному колективі великий вплив має цілеспрямована організаторська та виховна робота. Починається така робота з процедури прийняття студента на практику і організації перших днів його праці в організації. На цьому етапі відбувається підбір робочого місця для кожного з практикантів, а також сама процедура прийняття на практику.

Керівники, педагоги спортивних організацій намагаються якомога краще зрозуміти ціннісні орієнтації, інтереси, мотиви трудової поведінки та інші індивідуальні особливості студента для того, щоб знайти до нього індивідуальний підхід.

Узагальнюючи результати досліджень можна зробити висновок, що родина, робота та навчальний заклад – це соціальні системи, які тісно пов’язанні між собою і реальна трудова мотивація молоді у значній мірі залежить від гармонійності і ефективності такої взаємодії.