Біологічні науки/6. Мікробіологія і вірусологія

Скляр Т.В., Крисенко О.В., Вінніков А.І., Тарабара Ю.В.

Дніпропетровський національний університет імені О.Гончара

Особливості мікрофлори сечостатевого тракту жінки в різні періоди життя

Нормофлору вагіни жінок прийнято розглядати як єдину мікроекологічну систему, що забезпечує захисну функцію репродуктивних органів жінки. Вона стерильна при народженні. Потім впродовж декількох днів заселяється переважно грампозитивною флорою, що складається з анаеробних бактерій, стафілококів, стрептококів, дифтероїдів. До початку менструації рН піхви нейтральний - 7.0. У період статевого дозрівання під впливом естрогенів піхвовий епітелій товщає, у ньому зростає рівень глікогену, і піхвова флора починає мінятися з перевагою лактобацил, а рН знижується до 4.4 [1, 2].

Важливим фактором резистентності жіночих статевих органів к урогенітальним інфекціям, які передаються статевим шляхом є нормальна мікрофлора піхви. У здорових жінок репродуктивного віку вона характеризується більшою розманітністю видів бактерій, життєдіяльність яких багато в чому залежить від їхньої здатності до адгезії на клітини піхвового епітелію і можливості конкуренції між собою за місця перебування і продукти харчування. Мікрофлора піхви здорових жінок репродуктивного віку включає широкий спектр мікроаерофілів, факультативних та облігатних анаеробів [3].

Кількість лактобацил у піхві здорових жінок відповідає звичайно 105-107 КУО на 1 мл досліджуваного матеріалу, що становить 95% від загального числа мікроорганізмів у даній екологічній ніші. Виділяють більше 6 видів лактобацил, об'єднаних загальною назвою - палички Додерлейна [3, 4].

Серед представників облігатних анаеробів з високою частотою (30-90 %) виявляють групу Peptostreptococcus, що включає в себе всіх членів роду, раніше відомих як Peptococcus (за винятком Р. niger ) і всі грампозитивні анаеробні коки, раніше ідентифіковані як Hafnia anaerobia. Грампозитивні  палички, строгі анаероби – Bifidobacterium sрр. Виявляються в здорових жінок із частотою рівної 12 %, Сlostridium sрр. - в 10-25 % випадків відповідно. У рідких випадках (0-5 %) у вагинальному секреті виявляють види Mobiluncus [3]. Типовими представниками нормальної мікрофлори генітального тракту в жінок є Propionibacterium sрр. (Р. asnec), які можуть бути виділені із частотою до 25 %. Грамнегативні строго анаеробні паличковидні бактерії, такі як Васteroidides sрр. (В. urealyticum, В. flagilis, В. vulgatus, B. ovatus, В. distasonis, В. uniformis, В. coccae, В. multiacidus), виявляються в 9-13 % жінок, Fusobacterium sрр. в 14-40 %, Porphyromonas sрр. в 31 %, Ргevotella sрр. присутні в піхві в жінок в 60% випадків. В.fragilis виділяють із статевих шляхів здорових жінок, за різними даними, в 5-12 % випадків [1, 3, 4].

Мікроаерофіли в піхві здорових жінок крім лактобактерій представлені Gardnerella vaginalis. За даними різних авторів G. vaginalis зустрічається в 6-60% випадків у сексуально активних жінок, причому їхня кількість нерідко досягає 106 КУО/мл досліджуваного матеріалу . G. vaginalis мають виражену здатність до адгезії на поверхні вагінальних епітеліоцитів і можуть продукувати токсичні біопродукти, до яких відносяться муколітичні ферменти й гемолізин, що є також лейкотоксичним фактором [3].

Серед факультативно-анаеробних мікроорганізмів часто виділяють каталазопозитивні, коагулазонегативні Staphylococcus epidermidis, і новобіоцинрезистентні Staphylococcus saprophitycus (62 %), Streptococcus sрр. (-альфа (або гама), гемолітичні, стрептококи серологічної групи В (S. agalactie) і стрептококи серологічної групи В (ентерококи), непатогенні коринебактерії (С. minutissium, С. equi (нова назва Rhodococcus equi), С. aquaticum,С. xerosis) присутні в 30-40 %. Еscherichia coli, за різним даними, виділяють в 5-30 % жінок [1, 2, 3].

Інші ентеробактерії ( Кlebsiella sрр., Сіtrobacter sрр., Enterobacter sрр.) зустрічаються менш ніж у 10 % здорових жінок. Для нормоценоза характерна присутність генітальних мікоплазм  - М. hominis і U. urealyticum у кількості, що не перевищує 104 КУО/мл (зустрічаються в 2-15 % сексуально активних жінок) [1].

Дріжджеподібні гриби роду Сandidа: С. аlbicans, С. tropicalis і Torulopsis glabrata (раніше Сandidа glabrata) виявляються в піхві здорових жінок в 15-20% випадків. С. аlbicans - найбільш характерний вид, обумовлений в 80-90% жінок, піхва яких колонізована грибами роду Саndidа. Ці мікроорганізми можуть висіватися в кількостях, що досягають 104 КУЕ /мл досліджуваного матеріалу, при цьому не викликаючи розвиток патологічних процесів [1, 2].

Вагінальний секрет в нормі містить 108-1012 КУО/мл мікроорганізмів, при цьому факультативно-анаеробні бактерії становлять 103-105 КУО/мл , анаеробні - 105-109 КУО/мл [3, 4].

Вагінальна флора може змінюватися в різні фази менструального циклу. Найменша кількість мікроорганізмів визначається в період менструації. Деякі автори вважають, що число аеробів впродовж менструального циклу є досить постійною величиною, а кількість анаеробів може змінюватися. Крім того, поняття норми по-різному для різних етнічних груп і навіть географічних зон. Тому можливі варіації нормального мікробіоценозу піхви [3].

Величина рН зберігається без змін до настання менопаузи, коли знижується продукція естрогенів, піхвовий епітелій тоншає й знову відновлюється змішана флора, яка складається зі стафілококів, стрептококів дифтероїдів; рН піхви підвищується до 6.0 [1].

Ряд авторів відзначають, що G.vaginalis виділяється з піхви в 5 - 60 % здорових жінок, Мobiluncus рр. - в 5 % здорових жінок, а співвідношення анаеробів і аеробів становить принаймні 10:1 [1, 2, 3].

Органічні кислоти, які продукуються грамнегативними анаеробами, а також бактеріями роду Мobiluncus , зокрема янтарна кислота, інгибують функціональну активність полінуклеарних нейтрофілів, із чим зв'язують малу кількість останніх або їх повна відсутність у виділеннях з піхви при бактеріальному вагинозі [2].

У піхві здорових жінок коринебактерії виявляються в кількості 104-105 КУО/мл. Генітальні мікоплазми, стафілококи зустрічаються в кількості не більше 104 КУО/мл. Кількість стрептококів у вагинальному секреті значно варіює і за різними даними становить 104 -105КУО/мл [1, 2, 3].

Ентеробактерії - Е. сoli, Proteus sрр., Кlebsiella sрр., а також P. aeruginosa зустрічаються в кількості 103-104 КУО/мл і можуть бути етнологічним агентом урогенітальних інфекційних захворювань [2].

У наш час установлено, що піхвовій флорі властиві ферментативна, вітаміноутворююча, імуностимулююча й інші функції. Її варто розглядати не тільки як індикатор певного стану піхви, але й деякою мірою як і індикатор здоров'я в цілому, тому що піхвовий біоценоз є інтегрованим показником сумарних впливів ендокринної, імунної, судинної й іншої систем організму. Нормальна бактеріальна флора виконує антагоністичну роль, перешкоджаючи інвазії патогенних мікроорганізмів, а будь-яка інвазія в здоровий епітелій майже завжди супроводжується змінами мікрофлори піхви [3].

Література

1. Корчинська О.О. Мікроекологічна система піхви.// Репродуктивное здоровье женщин.-2006.-№15.-С.194-198

2. Кошелева Н.Г., Аржанова О.Н., Громыко Г.Л. Актуальные вопросы физиологии и патологии репродуктивной функции женщины.-С-Пб.,1995.-С.121-123

3. Венцсковский Б.М., Товстановская В.А., Дымент Г.С., Микроэкологические аспекты репродуктивного здоровья женщин и современные подходы к его поддержанию //Здоровье женщины.-2002.-№3(11).-С.86-91

4. Савичева А.М., Башмакова М.А.. Урогенитальные инфекции у женщин и их последствия.//Репродуктивное здоровье женщин.1999.-№7.-С.112-114.