Секція: економіка, підсекція: зовнішньоекономічна діяльність

Донецький національний університет економіки і торгівлі

ім.. Михайла Туган-Барановського

Лук’янченко Л. В.

ПРІОРИТЕТИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

На сучасному етапі основною метою зовнішньоторговельної безпеки України має бути забезпечення для експортних галузей сприятливих умов доступу на ринки країн-торговельних партнерів. Цього можна досягти тільки шляхом подальшої інтеграції української економіки в глобальну торговельну систему і лібералізації внутрішнього ринку.

Важливими завданнями української зовнішньоторговельної політики залишається розвиток торговельних відносин з ЄС і СНД не тільки в рамках СОТ, але й на регіональному рівні.

Пріоритетом зовнішньоторговельної політики в середньостроковій перспективі повинне стати створення ЗВТ із ЄС, переговори щодо якої вже почалися. ЗВТ порушить переважно питання нетарифних обмежень у сферах руху товарів, послуг, капіталу та робочої сили (_{доступ на ринок послуг, гармонізація стандартів, митні процедури, процедури сертифікації продукції, політика} конкуренції, державні закупки та субсидії, інвестиційний режим (у тому числі, купівля землі), екологічні стандарти, інтелектуальна власність тощо). Це ускладнює завдання переговірної групи, оскільки в Україні ці питання дотепер так докладно не розглядалися. Для вироблення позиції України на переговорах необхідно залучати представників бізнесу й бізнес-асоціацій, щоб промоделювати вплив тих або інших рішень на економіку країни в цілому. Пріоритети в переговорах можуть бути визначені з урахуванням впливу заходів регулювання на торгівлю, складності узгодження позицій і складності впровадження.

Безумовно, має тривати робота з реалізації Плану дій «Україна-ЄС», що передбачає такі заходи зі сприяння стратегічному партнерству, як спрощення процедури проходження митниці та співробітництво митних органів, зниження технічних бар'єрів торгівлі, підвищення прозорості державних закупівель і т.д.

В процесі вироблення пріоритетів зовнішньоекономічної безпеки України, в довгостроковій перспективі за умов інтеграції до ЄС, необхідно передусім виходити з умов функціонування спільного ринку Європейського Союзу. Свобода руху товарів є однією із чотирьох базових свобод Спільного ринку. Це означає не лише скасування всіх митних зборів, прийняття спільних митних тарифів та принципів торговельної політики, а й зняття будь-яких бар'єрів позатарифного характеру. У сферах, щодо яких ЄС вимагає гармонізації, мас бути запроваджено нові стандарти, технічні норми та оцінку відповідності, тоді, як у сферах, що не підлягають гармонізації, обмеження має бути знято. Лібералізація руху товарів означає, що українським виробникам треба підвищити свою конкурентоспроможність, що призведе до зміцнення економічної безпеки країни в сфері зовнішньої торгівлі, і водночас скористатися перевагами доступу до ринку ЄС.

Після вступу України до ЄС буде здійснюватись вільний рух послуг во всіх секторах економіки. Пріоритетом зовнішньоекономічної безпеки держави у сфері фінансових послуг є радикальне підвищення ефективності і зміцнення капіталу українських фінансових установ. Підвищення ефективності фінансового сектору, та його підготовка до ринкової конкуренції має бути здійснено до набуття членства в ЄС.

Вільний рух капіталу є основною умовою членства в ЄС. Україні необхідно скористатися його перевагами для прискорення темпів економічного зростання. Така свобода означає право підприємств і приватних осіб із країн ЄС необмежено інвестувати в Україні, право вільного трансферу прибутків і капіталу, а також право українських суб’єктів інвестувати за кордоном. Зважаючи на відмінності в надлишку та середній вартості факторів виробництва в Україні та ЄС, у цілому баланс руху капіталу має бути сприятливим для України.

Цілковита лібералізація руху капіталу може поставити під загрозу платіжний баланс. Тому пріоритетом має стати протидія цьому за рахунок адекватної монетарної політики, політики обмінного курсу та валютних резервів.

Вільний рух робочої сили може спричинити різні результати для України та ЄС. Держави-члени ЄС можуть очікувати напливу з України значної кількості тих, хто шукає роботу. Проблемою ж українського ринку праці може стати відтік висококваліфікованих кадрів. Крім того може мати місце тиск на зростання заробітної плати, що випереджатиме зростання продуктивності. Однак із зменшенням різниці в розмірі заробітної плати в Україні та ЄС у наслідок як економічного зростання так і підвищення вартості гривні, зменшиться ризик, пов’язаний з лібералізацією руху робочої сили.

Таким чином, існує необхідність розширення та поглиблення співробітництва між Україною та ЄС у пріоритетних сферах економіки з орієнтацією на подальшу інтеграцію. Для цього необхідно використовувати інструменти внутрішніх перетворень нашої країни та адаптації її структурних систем до європейських стандартів.