Впровадження кредитно – модульної системи при вивченні курсу

«Основи економічної теорії»

 

Ас.Романко О.П.

Івано – Франківський  національно технічний

університет  нафти і газу.

 

 Важливим напрямом Болонського процесу є впровадження кредитно - модульної організації навчального процесу[1,2]. Дисципліна «Основи економічної теорії» вивчається студентами нафтових спеціальностей на третьому курсі. В основі навчального процесу закладені наступні принципи:

·        впровадження різних видів стимулювання самостійного оволодіння студентами необхідного навчального матеріалу;

·        забезпечення об’єктивності в оцінюванні знань;

·        підвищення відповідальності студентів за результати своєї праці;

·        систематичність засвоєння програмного матеріалу протягом семестру;

Робоча програма дисципліни включає всього 108 годин (3 кредити ), в тому числі лекції 18 годин (0,5 кредиту), практичних занять 36 годин ( 1 кредит ),самостійна робота 54 годин (1,5 кредитів ). В ній чітко виписана мета вивчення, завдання дисципліни та перелік дисциплін,  що забезпечують вивчення даного курсу. Відпрацювання навчального матеріалу відбувається за певними модулями (блоками), яких є п’ять зокрема:

1.      Загальнотеоретичні основи курсу (М1)

2.      Основи макроекономіки (М2)

3.      Основи мікроекономіки (М3)

4.      Управління у ринковій економіці (М4)

5.      Сучасне світове господарство (М5).

В свою чергу модулі розбиті на змістовні модулі (ЗМ) та навчальні елементи (НЕ). Така конструкція розглядається як деякий обсяг навчальної інформації, що має самостійну логічну структуру і зміст, який дозволяє оперувати цією інформацією в процесі розумової діяльності студента. Модульна організація змісту навчальної дисципліни вимагає глибокої аналітико-логічної роботи над змістовим навантаженням. Інша умова реалізації модульного принципу дає можливість виділити основні нарізні ідеї професійної діяльності.

Основною формою активізації навчальної діяльності студентів  є лекція, на якій подаються леше основні програмні питання. Викладач орієнтує студентів на творче володіння матеріалом, дає настанови для самостійної роботи над конспектом, навчальним посібником, довідково - нормативними документами тощо. Лекційний курс проходить за конкретним планом із переліком літературних джерел, відповідями на конкретно поставлені запитання, освоєння певної інформації.

Практично - семінарське заняття забезпечує уміння самостійно вибирати із вивченого матеріалу необхідної інформації для розв’язання певних економічних проблем та  задач. На цих заняттях розвивається мислення, самостійність, формується науковий світогляд, економічна культура.

Важливе значення мають форми та методи організації самостійної роботи.

Творчий підхід до вивчення цієї дисципліни забезпечують також студентські конференції, на яких формуються свої погляди на конкретні питання, відбувається обмін враженнями, пропозиціями. За рекомендацією кафедри демонструються матеріали олімпіад, одержані дипломи, грамоти студентів та творчі роботи (реферати, схеми, тощо).

Аналіз вищезгаданої структури навчального процесу можна пов’язати відповідною логічною схемою, яка забезпечує активізацію навчання.

                Володіння                                                        Використання

програмно - навчальним матеріалом              знань у типових і нетипових ситуаціях,

(відтворення знань)                                           проблемах, задачах.

Для студентів розроблений інформаційний пакет, який складається із робочої програми, навчальних посібників і методичних матеріалів тестового контролю знань, розробляються дидактичні матеріали дистанційного навчання. Під час вивчення дисципліни використовується система трансферу кредитів (ЕCTS), яка дає змогу відобразити обсяг роботи з даного предмету навчального плану відносно загальної кількості роботи (лекцій, практично - семінарських занять, консультацій, самостійної роботи, іспиту). Зокрема, кредити, які відводяться на лекції, практично - семінарське заняття та самостійну роботу відносяться між собою як 1:2:3.

Розглянемо навчально – методичні завдання, яких вимагає тема : «Основи макроекономіки (М2)»:

 відводиться всього годин : на лекційні заняття : 8 (0,2 кредита)

на практично - семінарські : 20(0,5 кредита)

на самостійну роботу :30 (0,8 кредита)

В подальшому виникають проблеми реалізації сучасних технологій під час вивчення змістовних модулів:

·        «Макроекономіка та її показники» (ЗМ1),

·        «Економічний ріст та циклічне коливання» (ЗМ2)

·        «Ринок як економічна форма організації суспільного виробництва» (ЗМ3)

·        «Ринок товарів і послуг»(ЗМ4)

·        «Фінансовий ринок та механізм його регулювання» (ЗМ5)

·        «Ринок та заробітна плата»(ЗМ6).

На лекційних заняттях викладач подає основні теоретичні положення, використовуючи діалоги, дискусії, полеміку та інформаційні технології. [3,4]

До даної модульної тематики розроблені практично - семінарські заняття: «Макроекономіка та її показники (4 години)»

«Економічний ріст та циклічне коливання (2 години)»

«Ринок як економічна форма організація суспільного виробництва. Економічна роль держави»(4 години).

«Ринок товарів і послу»(2 години)

«Фінансовий ринок та механізм його регулювання»(6 годин)

«Ринок і заробітна плата» (2 години)

Кожне практично – семінарське заняття наповнене певним змістом (тематикою реферативних робіт, доповідей, підбором літературних джерел). Ефективність цих занять залежить від підготовки  студентів, їх мислення, зацікавленості у засвоєнні знань, вмінь та навичок. Тому постає потреба  допомогти студентам удосконалити  самостійну роботу, а саме:

·        розробити для них методичні вказівки щодо виконання самостійної роботи та завдання для самоконтролю;

·        ознайомити студентів з вимогами і системою контролю знань, вмінь;

·        скласти завдання різних рівнів складності з використанням модульної системи оцінки знань;

·        створити умови та  визначити час на виконання завдань.

Методика проведення практично - семінарських занять залежить від поставлених дидактично - методичних завдань. Найчастіше впроваджуються інноваційні технології, які дають можливість не тільки засвоювати програмний матеріал, а пізнавати світ шляхом активного діалогу з ним (світом), самому шукати відповіді. Використовується найчастіше індивідуально - кооперативне навчання.[5] Індивідуальне – це активна, конструктивна і результативна, самостійна діяльність студента;

Кооперативне – активна діяльність в малих групах на практично – семінарських заняттях, що створюються для розгляду різних ситуацій і вимагають застосування активних методів : дискусія, полеміка, різні види ігор, презентація.

В останній час серед інноваційних методів навчання на одне з перших місць виходить метод конкретних ситуацій, або Кейс метод.[7]

Інноваційні технології навчання студентів включають також застосування відповідних методів контролю знань. Перевірка і оцінка знань повинні виконувати принаймі п’ять функцій: контрольну, навчальну, організаторську, розвиваючу і методичну. Важливою функцією контролю є управління, тобто забезпечення зворотного зв’язку між викладачем і студентами, одержання викладачем об’єктивної інформації про ступінь засвоєння навчального матеріалу.[6] Важливими принципами контролю є :

·        Плановість, тобто проведення його відповідно навчального плану і графіка навчального процесу;

·        Систематичність – відповідно календарному плану, розкладу;

·        Об’єктивність, яка забезпечується поточним модульним контролем на кожному практично – семінарському занятті, рубіжному контролі (атестація) та іспиті. Моніторинг якості знань студентів з даного предмету забезпечується накопичувальною модально  - рейтинговою системою. Сумарна оцінка за курс складається із суми балів за модулі і іспитового контролю поділеного на два. Студенти здають іспити в формі централізованого тестування за допомогою комп’ютерної техніки в університецькому центрі моніторингу якості знань. В оцінку знань зараховується також бали за участь в олімпіадах, наукових конференціях, конкурсах, творчих роботах.

·        Гласність – забезпечується відкритістю оцінки всіх студентів за одними ж критеріями, рейтинг кожного студента наочний і має порівняльний характер.

Запровадження кредитно - модульної  системи навчання дало змогу викладачам кафедри підвищувати свій педагогічний рівень, стимулювати студента до систематичної самостійної роботи, удосконалювати форми контролю якості знань студентів, забезпечувати їх активність і творчість.

 

Література

1.       Міністерство освіти і науки України (2005 р.). Наказ Міністерства освіти і науки України № 774 від 30.12.2005р. «Про впровадження кредитно – модульної системи організації навчального процесу».

2.      Вища освіта України : Болонський процес. Навчальний посібник за ред.. В.Г.Кременя – К.: Освіта, 2004.

3.      Сисоєва С.О. Освітні технології : методичний аспект. «Професійна освіта. Педагогіка і психологія» за ред. Зязюна І. А,  Левовицького Т.Р., вип..2., К.:2000.

4.      Доля В.Т., Смоленський С.Н. Использование современных технологий. Экономический анализ – К.:Кондор, 2007.

5.      Козаков В.А., Дзвінчук Д.І. Психолого- педагогічна підготовка у непедагогічних університетах : методологія та практика. К. : 2003.

6.      Поращенко Л. К. Тестові технології в роботі навчального закладу. Науковий світ. №5. 2006.

7.      Шеремета П.М., Каніщенко Л.О. Кейс – метод: З досвіду викладання в українській бізнес – школі. За ред..Сидоренко О.Г. – К. : Центр інновацій та розвитку. 1990.