Копилова А. В., студентка гр. Фін-05-Г

Бедзай О. В., к. е. н., доц.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

 

Діагностика банкрутства підприємства за даними фінансової звітності

 

Відповідно до  Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. № 2342-XII (далі – Закон про банкрутство) під банкрутством розуміють визнану судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторі тільки за допомогою застосування ліквідаційної процедури [1].

Діагностика банкрутства являє собою цілу систему цільового фінансового аналізу, спрямованого на виявлення параметрів кризового розвитку підприємства, що генерують загрозу його банкрутства в майбутньому періоді [2, 88].

У світовій практиці найпоширенішими моделями оцінки фінансового стану підприємства та схилення його до банкрутства є [4, 40] :

·        двофакторна модель оцінки імовірності банкрутства;

·        пятифакторна модель Альтмана;

·        модель Спрінгейта;

·        прогнозна модель Таффлера;

·        R-модель прогнозу ризику банкрутства;

·        Узагальнена модель на основі дискримінантної функції.

 З процедурою банкротства традиційно повязана велика кількість правопорушень. Із запровадженням в Україні ринкових відносин виникли злочинні схеми захоплення шляхом банкрутства державних та акціонерних підприємств, незаконні передачі їх майна у власність чи розпорядження суб’єктам господарської діяльності, що підконтрольні організаторам протиправної діяльності. Пізніше така практика поширилась на підприємствах інших форм власності. Відомі не однократні випадки використання банкрутства  для ухилення від належних до сплати сум податків та зборів, фінансових санкцій; для неповернення позичок і кредитів, а також ухилення від виконання свої фінансових зобов’язань перед іншими суб’єктами підприємницької діяльності.

Останнім часом набуло також поширення банкрутства підприємств для їх ліквідації з метою уникнення перевірок податковими і іншими контролюючими і правоохоронними органами. У вказаний спосіб, як правило, ліквідуються підприємства, що використовувалися у схемах незаконного формування податкового кредиту, відшкодування податку на додану вартість, фірм, через які здійснювалася конвертація грошових коштів, безпідставне завищення витрат підприємства, інші фінансові махінації. Період функціонування таких підприємств складає, як правило, кілька місяців, а обсяги реалізації, що декларуються ними за цей період, обчислюється у сотнях мільйонів гривень. Аналіз виявлених спроб ухилення від сплати податків свідчить про те, що використання банкрутства з метою ускладнення виявлення доказів злочинної діяльності набуло загрозливих для бюджету країни масштабів.

Таким чином, аналіз фінансового стану підприємства з метою визначення його неплатоспроможності важливий не лише для конкретного підприємства, але й для економіки країні в цілому.

Питаннями діагностики банкрутства займалося багато спеціалістів. Серед українських можна виділити:  Онисько С. М., Шеремет О. О., Савицька Г. В. та інші.

Аналіз фінансової діяльності підприємства передбачає виявлення його стану з погляду короткострокової та довгострокової перспективи. Критеріями оцінки при короткостроковій перспективі є платоспроможність і ліквідність балансу, при довгостроковій перспективі – фінансова стійкість. Під час проведення експрес-діагностики підприємства доцільно використовувати такі показники [3, 285]:

1.     коефіцієнт загальної ліквідності (Kпл):

Кпл = оборотні активи / поточні зобов’язання,

Рекомендоване значення показника 2,0,

2.     коефіцієнт забезпеченості власними коштами (Кзвк):

Кзвк = (ВК + ДО - НА) \ ОА, де

ВК – власний капітал,

ДО – довгострокові зобовязання,

НА – необоротні активи,

ОА – оборотні активи.

Рекомендоване значення показника 0,1 (або 10%).

3.     коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності (Квп) характеризується відношенням розрахункового Кпл до його нормативного значення, що дорівнює 2. Розрахунковий Кпл визначають як суму його фактичного стану на кінець звітного періоду і зміни цього показника між кінцем і початком звітного періоду в перерахунку на повний період відновлення (втрати) платоспроможності (6 і 3 місяці).

Для обґрунтування висновку щодо платоспроможності підприємства проводять детальніший аналіз показників фінансової стійкості:

1.       коефіцієнт фінансової незалежності = власний капітал / валюта балансу.

Рекомендоване значення коефіцієнта 0,51 (або 51%);

2.                 коефіцієнт заборгованості = позиковий капітал / власний капітал.

Рекомендоване значення 40% / 60%,

3.                 коефіцієнт фінансування = власний капітал / позиковий капітал,

Рекомендоване значення 60% / 40%.

Таким чином, сукупність віх вищезгаданих показників дає змогу оцінити фінансовий стан підприємства.  Погіршення цих показників за період, що аналізується, свідчить про ознаки доведення підприємства до банкрутства. Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника можуть бути [4, 47]:

·  реструктуризація підприємства;

·  перепрофілювання виробництва;

·  закривання нерентабельних виробництв;

·  відстрочка чи розстрочка платежів або їх списання;

·  ліквідація дебіторської заборгованості;

·  продаж частини майна боржника;

·  зобовязання інвестора щодо погашення частини боргу боржника;

·  продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу.

Література:

1.     Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-XII від 14.05.1992 //http://zakon.rada.gov.ua;

2.     Кононенко О., Маханько О. Аналіз фінансової звітності. – Х.: Фактор, 2008. – 208 с.;

3.     Крамаренко Г. О., Чорна О. Є. Фінансовий аналіз. Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 392 с.;

4.     Онисько С. М. Фінансова санація і банкрутство підприємств: 2-ге вид., виправлене і доповнене. – Підручник. – Львів: «Магнолія 2006», 2008. – 268 с.;

5.     Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. – 3-тє вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2007. – 668 с.;

6.     Шеремет О. О. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. – К., 2005. – 196 с.;

7.     Шило В. П., Верхоглядова Н. І., Ільїна С. Б., Темченко А. Г., Брадул О. М. Аналіз фінансового стану виробничої та комерційної діяльності підприємства: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2005. – 240 с.;

8.     Семирянов Д. Банкрутство як спосіб ліквідації підприємства та приховування доказів протиправних діянь: адміністративно-правовий аспект // Право України. – 2008. - №2. – С. 57-59.