Єлісєєва Г.Ю., Твердохліб І.С.

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИТАУЦІЇ

Управління сучасними економічними системами неможливо без використання інформації. Під час управління виникає необхідність в оцінці та обробці інформаційних потоків, у формуванні необхідних висновків|виведення|, та ухваленні рішення, що приймається.

На сьогодні обробка економічної інформації стала самостійним науково-технічним напрямом|направлення| з|із|і значною різноманітністю ідей та методів. Окремі компоненти процесу обробки даних досягли високого ступеня|міра| організації і взаємозв'язку, що дозволяє об'єднати всі засоби|кошт| обробки інформації щодо конкретного об'єкту поняттям "економічна інформаційна система" (ЕІС|).

ЕІС| є сукупністю технічних, програмних та інформаційних засобів|кошт|, об'єднаних|з'єднаний| в єдину систему з метою збору|збирання|, зберігання, обробки та видачі необхідній інформації, призначеної для виконання функцій управління. До функцій управління, які виконує ЕІС, належать: планування, облік, контроль, оперативне управління та аналіз. Функція планування визначає мету функціонування економічної системи у різна періоди (стратегічне, тактичне, оперативне планування).

Поява сучасних ЕІС зумовлена необхідністю обробки великих масивів інформації за жорстких обмежень часу на видачу результатів. Ці системи мають складну формалізацію процедур прийняття рішень для переважної кількості задач, високий ступінь інтеграції елементів, які входять до складу системи, значне число зв’язків між елементами, характеризуються гнучкістю і можливістю модифікації.

Відповідно до характеру|вдача| обробки інформації в ЕІС| на різних рівнях управління виділяють такі|слідуючий| типи інформаційних систем: системи обробки даних (ЕDP – electronic data processing); інформаційної системи управління (МIS – management information system); системи підтримки ухвалення|прийняття,приймання| рішень (DSS – decision support system).

Системи обробки даних (СОД) призначені для обліку|урахування| і оперативного регулювання господарських операцій, підготовки стандартних документів для зовнішнього середовища|середа| (рахунків|лічба|, накладних, платіжних доручень). Інформаційні системи управління (ІСУ|) орієнтовані на тактичний рівень управління: середньострокове планування|планерування|, аналіз і організацію робіт протягом декількох тижнів (місяців), наприклад, аналіз і планування|планерування| постачань, збуту, складання виробничих програм. Системи підтримки прийняття|прийняття,приймання| рішень (СППР|) використовуються в основному на верхніх рівнях управління (керівництво фірм, підприємств, організацій) та мають стратегічне довгострокове значення протягом одного або кількох років.

Для забезпечення стабільності та розвитку економічних систем, особливо в умовах нестабільної економічної та політичної ситуації ідеальною вважається|лічиться| ЕІС|, яка включає всі три типи перерахованих вище інформаційних систем.

В умовах сучасної економічної ситуації в країні, під час не лише економічного, а й політичного спаду, важливим є застосування та постійне вдосконалення інструментів прогнозування діяльності окремих економічних систем. Адже в період нестабільної політичної ситуації підривається впевненість іноземних інвесторів щодо ефективності вкладення коштів в об’єкти української економіки. Відомо, що при виборі певних напрямків економіки потенційні інвестори орієнтуються не лише на ретроспективні дані щодо діяльності того чи іншого об’єкта, а також на розвиток певної галузі, на інтеграційні процеси економіки країни в цілому. Щодо ретроспективної частини прогнозування, то слід зауважити, що вона характеризується позитивною динамікою, оскільки останніми роками в Україні спостерігався стрімкий економічний розвиток. А от прогноз економічної ситуації певного об’єкту на перспективу в умовах нестабільної економічної та політичної ситуації – завдання непросте.

Прогнозування є однією з функцій управління разом з аналізом, плануванням, мотивацією тощо. Споживачами прогнозних розробок є не лише інвестори, але й мільйони агентів ринку, домашні господарства, органи державного та територіального управління. Під час формування прогнозів слід пам’ятати, що сутність прогнозування полягає в науково-обґрунтованому передбаченні найвірогіднішого стану, тенденцій та особливостей розвитку об’єкта у перспективному періоді на основі виявлення та вірної оцінки стійких зв’язків та залежностей між минулим, сучасним та майбутнім.

На сьогодні є достатній набір математичних методів як довгострокового, так і короткострокового прогнозування. Ці методи мають розкладати динамічні|вихідний| ряди|лава,низка| на окремі компоненти аналітичної форми, що дозволяє з достатньо|досить| високим рівнем вірогідності виявляти періодичні компоненти і прогнозувати динаміку часових рядів|лава,низка|. Одним з них є метод сингулярного спектрального анализа (SSA-метод).

Метод SSA дозволяє обчислювати|обчисляти,вичисляти| певні компоненти часових рядів|лава,низка|, що були отримані|одержані| на регулярних інтервалах часу; визначати|находити| періодичність, раніше невідому; з використанням обраних компонент згладжувати початкові|вихідний| дані; прогнозувати подальший|дальший| розвиток залежності, що спостерігається.

Розвиток методів інтелектуального аналізу даних на основі застосування|вживання| концепцій інформаційних систем, експертних систем|, реалізованих в межах загальної|спільний| інформаційної системи, сприяє посиленню обгрунтованості управлінських рішень. У зв'язку з цим особливої актуальності набуває|придбавати| проблема підвищення інформаційної культури суспільства|товариство|, тобто ступеня|міра| його підготовленості до ефективного використання інформаційних ресурсів і продукування нових знань. Сутність цієї проблеми полягає в тому, що гостро відчувається тенденція відставання темпів і рівня освіти|утворення| в галузі інформаційних технологій від відповідних темпів і рівня розвитку інструментальних засобів|кошт|.

Отже, сучасні інформаційні системи мають забезпечувати оперативність комунікації та інтеграцію учасників бізнес-процесів |, щодо підвищування якості ухвалюваних рішень на всіх рівнях управління.