УДК 336.748.12

О.М. Корнілова ,

С. Лемешко

Магістр, ДНУ імені О. Гончара

 

«Методологічні аспекти аналізу інфляції та її вплив на економіку України»

 

Найефективнішим індикатором “здоров’я” єкономіки країни є її фінансовий стан. Адже фінансова система не лише забезпечує необхідні взаємозв’язки в економіці, вона є одним з найдійовіших інструментів макроекономічного регулювання, інструментом, за допомогою якого уряди країн мають змогу регулювати економічний розвиток. Саме тому діяльність уряду кожної країни спрямована на забезпечення стабільності фінансово-кредитної системи та фінансового стану в цілому. Запорукою цього, крім усього іншого, має бути стан “керованості” інфляційними процесами. Необхідність цього викликана тим, що інфляція призводить не лише до тяжких соціально-економічних наслідків. За умов інфляції втрачається ефективність дії та відбувається деформація інструментів макроекономічного регулювання.

Сучасній інфляції властивий ряд відмінних особливостей: якщо раніше інфляція носила локальний характер, то зараз – повсюдний, всеосяжний; якщо раніше вона охоплювала більший і менший період, тобто мала періодичний характер, то зараз – хронічний; сучасна інфляція знаходиться під впливом не тільки грошових, але і не грошових чинників. Отже, сучасна інфляція випробовує вплив багатьох чинників.

Проблемою дослідження інфляційних процесів займається багато вчених, розробляються нові методики та підходи до вивчення цих складних процесів. Слід відмітити роботи вчених, які займалися цією проблемою, таких як М. Березовська, Н. Райська, А. Френзель, В. Сергієнко, И. Горячова та М. Назаров.

Інфляція є однією з найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки в багатьох країнах світу негативно впливаючи на всі сторони життя суспільства. Вона знецінює результати праці, знищує заощадження юридичних і фізичних осіб, перешкоджає довгостроковим інвестиціям і економічному зростанню. Високий рівень інфляції руйнує грошову систему, провокує втечу національного капіталу за межі країни, ослабляє національну валюту сприяє її витісненню у внутрішньому обігу іноземною валютою, підриває можливості фінансування державного бюджету. Інфляція є найефективнішим засобом перерозподілу національного багатства – від бідніших шарів суспільства до багатших.

Головні задачі, які поставлені: розкриття поняття інфляції та його суті; визначення причин виникнення; дослідження динаміки інфляційних процесів; побудова  агрегованого індексу інфляції та порівняння його з іншими показниками.

В умовах перехідної економіки класичні індекси цін не дають достовірних результатів оцінки рівня інфляції. Таким чином виникає необхідність побудови узагальненого показника – агрегованого індексу інфляції.

В нинішній час в економічній літературі та статистичній практиці даній проблемі приділяється замало уваги. Оскільки агрегований індекс інфляції включає в себе індекси цін на стадії виробництва та продажу товарів, а також враховує зміну цін на капітальні товари, то його можна використовувати як на макрорівні для дефілювання ВВП, так і на мікро рівні – для коригування на інфляцію фінансових показників діяльності підприємств замість індексу споживчих цін, як це рекомендується національним стандартом бухгалтерського обліку.

В Україні з середини дев’яностих років для розрахунку агрегованого індексу інфляції з упровадженням за міжнародними стандартами МВФ системи індексів цін можна використати поки що лише три індекси: індекс цін виробників промисло­вої продукції; індекс споживчих цін: індекс загальної кредиторської заборгованості. Ці індекси розра­ховуються Держкомстатом України у вигляді ланцюгових часових рядів (по відношенню до попереднього місяці).

На основі розглянутих літературних джерел та робіт вчених ми пропонуємо для оцінки інфляційних процесів використовувати методику, при якій розрахунок агрегованого індексу інфляції знаходиться на основі лінійної комбінації вище згаданих показників.

де  - показники, які відображають структурні елементи інфляції,

 - ваги, з якими показники входять в агрегований індекс.

Для розрахунку агрегованого індексу інфляції ваги показників визначаються за коефіцієн­тами парної кореляції між ними з використанням кореляційно-регресійного аналізу. Якщо  - коефіцієнт парної кореляції між і- м та j- м показниками (і,  j= 1, 2,…, n), то ваги визначаються за формулою:

Оскільки матриця коефіцієнтів парної кореляції відображає взаємозв'язок між усіма показниками, то очевидно, що отримані величини  відображають питому вагу кожного показника в загальній величині агрегованого індексу інфляції. Таким чином, сума коефіцієнтів парної кореляції кожного показника з іншими показниками співвідноситься з загальною сумою коефіцієнтів по всій матриці парних коефіцієнтів кореляції. Зважуванням індексів цін показників за кожен місяць отримується агрегований індекс інфляції.

Таким чином, в перехідні періоди розвитку економіки, у складних ситуаціях для об’єктивної оцінки рівня інфляції єдиним вірним інструментом являється агрегований індекс інфляції. Даний індекс дає можливість більш адекватно судити про рівень інфляції, оскільки включає в себе комбінацію показників, з відповідними вагами, як у споживчому секторі, так і у сфері виробництва.  За допомогою даного показника доцільніше оцінювати рівень інфляції, загальний напрямок руху цін не тільки на споживчому, але й на сировинному та капітальному ринках. Такий показник надає можливість керівникам та управлінцям оцінити загальний рух ринкових цін, здійснювати більш обґрунтовані прогнози, завчасно запобігати зародженню інфляційних стрибків.

Список використаної літератури

1. Агрегированный индекс – эффективный измеритель инфляции / М. Березовская, Н. Райская, А. Френкель, И. Горячева // Вопросы статистики. – 1996. - № 12. – С.22-25.

2. Курс социально-экономической статистики: Учебн. Для вузов / Под ред.

М.Г. Назарова. – М.: Финстатинформ, 2002. – 976 с.

3. Райская Н., Сергиенко Я., Френкель А. Инфляционные процессы в переходной экономике России: особенности, тенденции, факторы // Экономическая наука современной России. – 2001. - № 1. – С. 16-33.

4. Райская Н., Френкель А. Альтернативный подход к оценке инфляции // Вопросы статистики. – 1999. - № 9. – С. 20-25.

5. Статистика: национальные счета, показатели и методы анализа: Справ. Пособие / Н.П. Дащинская, М.М Новиков, В.Н. Тамашевич и др.; Под ред. И.Е. Теслюка. – Минск: БГЭУ, 2001. – 376 с.

6. Булавіна О.А. Застосування основних теоретичних концепцій інфляції в аналізі інфляційних процесів України // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – Тернопіль:Економічна думка.– 2000. - № 2(8).