студентка 5 курсу  Середа А. С.

Харківський національний економічний університет

 

Алгоритмічна модель оцінки та аналізу економічної безпеки підприємства.

 

Радикальне перетворення й криза економіки й суспільства мали своїм наслідком важливі соціально-економічні й політичні зміни, багато з яких не можна віднести до розряду досягнень [4].

Динамізм економічних процесів, загострення конкурентних відносин, нестабільність економічних інститутів, фінансова напруга й складність перетворень постійно відтворюють кризові ситуації, чреваті погрозами економічній безпеці підприємств, особливо в їхньому реальному секторі [1].

У цьому зв'язку очевидно, що знання небезпек, природних і штучних, підходів до  локалізації рівня діючих погроз  є необхідним для керівників (системи управління), які є одним із основних регулюючих факторів забезпечення стабільності й  тих, хто повинен оцінювати, прогнозувати й попереджати ризик, властивий цим небезпекам, щоб забезпечити економічну життєздатність підприємства [2].

Управління економічною безпекою передбачає  постійний моніторинг  рівня економічної  безпеки  як  у цілому  по підприємству, так і  за її  функціональними складовими. Розрізняють сім основних складових економічної безпеки підприємства [5]:

   - фінансова безпека розглядає і регулює питання  фінансово–економічної  заможності підприємства, стійкості до банкрутства. Фінансова безпека займає найбільшу вагу в структурі економічної безпеки підприємства, оскільки фінанси підприємства займають провідне місце в процесі відтворення й формування власних коштів. Для забезпечення економічної безпеки фінанси підприємства повинні забезпечувати баланс між рухом матеріальних і фінансових ресурсів на всіх стадіях кругообігу капіталу в процесі відтворення. Фінансовий менеджмент підприємства повинен будуватися на принципах фінансової незалежності й самофінансування. Завдання керівництва підприємства полягає в регулярному аналізі й побудові оптимальної структури капіталу для забезпечення фінансової стійкості, платоспроможності й фінансовій незалежності підприємства.

 -силова безпека займається режимами, фізичною охороною об’єктів  і особистою охороною керівництва, протидією криміналу, взаємодією із правоохоронними й іншими державними органами.

-екологічна безпека -  підтримка  екологічної ситуації, наприклад на  місцях   виробничої діяльності.

-кадрова  безпека - дії  спрямовані на  стимулювання і мотивацію  персоналу   працювати на даному підприємстві, захищеність персоналу  з  точки зору всіх  аспектів.

-правова  безпека -  захист   правового  забезпечення.

-техніко–технологічна  безпека -  захист майна, устаткування,  тобто безпека   оборотних  і необоротних  активів  підприємства.

- інформаційна безпека - захист власної ін­формації, у тому числі конфіденційної.

Різноманіття  процесів, що протікають на підприємстві, визначає досить широкий спектр загроз, які впливають на його функціонування. Тому  необхідність аналізувати і оцінювати стан фінансово–господарської діяльності з урахуванням сутнісних характеристик загроз буде існувати завжди для  вироблення управлінських заходів на підприємстві.

Приведена нижче алгоритмічна модель на рис.1  дозволяє провести аналіз та оцінити рівень економічної безпеки фірми.

Перший етап передбачає проведення фінансового аналізу стану підприємства. Забезпечення  економічної безпеки підприємства  полягає, перш за все, в  підтриманні і нормальному функціонуванні  фінансового стану, оскільки фінансова безпека займає найбільшу питому вагу в забезпеченні безпеки фірми.               

 

Рис. 1. Алгоритмічна модель оцінки та аналізу рівня ЕБП

Другий етап алгоритму передбачає вибір системи показників оцінки сфер життєдіяльності  підприємства, формування граничних значень  показників у рамках  окремих стадій  життєвого циклу підприємства, тобто формування інформаційного поля  дослідження для оцінки та аналізу стану фірми.

Третій етап  передбачає  розробку  множинної економетричної моделі  аналізу впливу предикторів на інтегральний показник рівня економічної безпеки та прогнозування стану ЕБП. Розробка моделі включає етапи формування матриці вихідних данних, специфікація, калібровка моделі та оцінка придатності для прогнозу.

Четвертий етап  призначений для ідентифікації стану фінансово- економічної системи за допомогою методу нечітких множин. Даний метод необхідний для визначення  комплексного показника оцінки стану підприємства.  В основу метода нечітких множин  покладена нечітка класифікація  значень показника Хі.  Фінансово–економічні показники мають свої граничні значення, які характеризують ситуацію, саме суб’єктивністю опису цих  граничних значень і коливань в заданих межах викликана необхідність використання методу нечітких множин [3].

 Розроблена модель дозволяє в рамках системи управління  оцінювати та аналізувати стан підприємства,ефективність розподілу і використання ресурсів підприєм­ства, розробляти заходи для забезпечення максимально високого рівня ЕБ.

Література

1. Абалкин А. Зкономическая безопасность России: угрозы и их отражение // Вопросы зкономики.- 1994.- № 12.- С. 4 - 13.

2. Аєпіхов О. Технологічна незалежність як елемент економічної безпеки // Еко­номіка України.- 1994.- № 11.- С. 80.

3. Борисов А. Н. Принятие решений на основе нечетких моделей.- Рига: Заматне,1990.-184 с.

4. Экономическая безопасность: Производство - Финансы - Банки / Под ред. В. К. Сенчагова.- М.: ЗАО «Финстатинформ”.

 5.Пономаренко В. С, Клебанова Т. С., Чернова Н. А. Экономическая безопасность региона: анализ, оценка, прогнозирование: Монография.- Х.:ИД «ИНЖЭК», 2004.- 144 с.