Економічні науки/15 Регіональна економіка

Рябошапка Б.В., Головченко Т.М.

Студентка Херсонського національного університету

Старший викладач кафедри «Фінанси та кредит» Херсонського національного технічного університету

Фінансова криза в Україні: загальна характеристика та способи подолання

Фінансова криза в Україні – найактуальніше питання, яке наразі розглядається у кожному економічному виданні. До його загальних рис, тенденцій та навіть підрахунку можливих наслідків підходять з різних сторін: найоптимістичніше – фінансова криза в Україні не призведе до такої руйнації фінансового сектору, який пройде в Європі внаслідок нерозвиненості або слабкої розвиненості фінансових ринків (в тому числі фондового) України; найпесимістичніший: прогноз повного дефолту. Звісно, перша, як і друга думки мають своє підґрунтя і обидві заслуговують на життя. Однак, в даній роботі ми спробуємо проаналізувати тенденції розвитку та можливість виходу із кризового становища України, обравши інший напрямок дослідження.

Теоретичну базу економічного поняття „криза” формували такі економісти, як Вітлінський В.В., Верчено П.І., Ілляшенко С.М., Лігоненко Л.О., Чернявський А.Д. та ряд інших. На основі теоретичного підґрунтя, яке створили вищенаведені економісти ми трансформуємо загальні теоретичні постулати кризи згідно до сучасного становища економіки України та адаптуємо їх до умов наявної у країні фінансової кризи з метою надання конкретних рекомендацій її подолання.

Історично склалося так, що розвиток людства був пов'язаний із постійною боротьбою з негодами - епідеміями, війнами, втратами. У людини на генетичному рівні закладене прагнення уникати неприємностей, які так чи інакше асоціюються з кризою. Так, стабільний стан і криза виступають постійними антагонізмами в розвитку будь-якої системи. Термін «криза» походить від грецького слова «krisis» і означає поворотний пункт, результат. Якщо ж адаптувати це поняття до умов сьогодення, то можна навести власне визначення терміну криза: економічний процес (у силу довго терміновості дії), який має об’єктивне економічне підґрунтя, коли протиріччя і розбалансованість окремих елементів призводить до руйнування економічної системи в цілому. При цьому спостерігається руйнування зв’язків між економічними об’єктами (підприємства, домогосподарства, суб’єкти фінансового ринку тощо), зменшення їх платоспроможності, що звичайно має соціальні і політичні наслідки. Слід наголосити, що даний процес має дуже корисну функцію – моніторинг ефективності національної економіки, наявність її „вузьких місць”.

Якщо сполучити обидва визначення маємо наступні результати: криза не тільки поворотний момент в економіці держави, а й найоб’єктивніший результат фінансового моніторингу. На користь даної тези можна привести приклад Іспанії, адже криза іпотечного кредитування розпочалася саме в цій країні і на даний момент саме Іспанія знаходиться в найгіршому економічному положенні серед усіх країн Європейського Співтовариства. Неважко було прорахувати згубність іпотеки в цій країні, а її перші прояви з’явилися задовго до подій, які сталися в Сполучених Штатах Америки.

Важке світове економічне становище в сполученні із антидержавною політикою Національного банку України призвели до важкого економічного положення нашої країни, вийти з якого наразі дуже важко. На фоні об’єктивних причин зародження і стрімкого розвитку кризових явищ існують багато інших, а саме:

- нелогічні дії Національного банку України, який розвернув відкриту спекуляцію на курсі, навмисно не виходив в найбільш відповідальні моменти на міжбанківський валютний ринок таким чином розкрутивши курс валюти майже до 14 гривень за долар. При цьому окремі банки, скупивши долар США за 5,5 грн. змогли легко заробити величезні статки. Отже, у виграші залишилися окремі особи, а постраждала економіка усіє країни.

- постійне обговорення теми кризи і необґрунтоване завищення її обсягів на початковому періоді розвитку призвело до паніки. Найбільше від неї постраждали комерційні банки, адже за перший місяць прояву кризи депозитний портфель банків зменшився майже на 30%, що значно вплинуло на ліквідність банківських установ, погіршення їх фінансового положення, результатом чого стало припинення кредитування (в даному разі на увазі мається кредитування юридичних осіб, адже кредитування фізичних осіб припинилося задовго до цієї події).

Можна назвати ряд інших чинників таких як політичні, економічні (найбільшу згубну роль тут відіграє соціальна спрямованість видатків бюджету України), соціально-психологічні тощо. Але, на думку актора, вищезазначені зіграли найбільшу роль..

Криза розставила свої акценти: першою постраждала металургія і хімічна промисловість, що складає велику долю експорту України. До того ж, внаслідок зупинки підприємств металургії значно збільшився рівень безробіття, що, звісно, призведе до підвищення рівня злочинності. Металургійна промисловість при цьому показова – перший технологічний уклад, відсутність високих технологій і внаслідок цього відсутність гнучкості за наявності різних економічних ситуацій. Звісно, висока залежність економіки країни від такої цієї галузі зменшує її здатність до маневрів і поглиблює кризові явища.

Що стосується безпосередньо Херсонської області, можна наголосити на наявності тієї ж проблеми, яка зустрічається і в економіці в масштабі всієї країни. У книзі „Конкуренція” Майкл Портер зазначав: „Конкурентноздатність конкретної нації залежить від здатності її промисловості запроваджувати новації та модернізуватися”. У главі „Відновлення старого міста” Майкл Портер писав про необхідність створення (або розвитку вже існуючого) підприємства, що має не тільки економічні, а й географічні, історичні та інші передумови до його існування саме в цій місцевості.

Херсонська область втрачає ряд можливостей, пов’язаних з її історичними та економіко-географічними передумовами, а саме:

родючі ґрунти, сприятливі кліматичні умови. На півночі Херсонщини переважають південні чорноземи з лесовим підґрунтям. На південь вони переходять у темно-каштанові й каштанові ґрунти, які залягають іноді з солонцями.

має сприятливе географічне положення. Розташована на півдні України в Причорноморській низовині, в степовій зоні, по обох берегах течії Дніпра. Вона омивається Чорним і Азовським морями, а також Сивашем (Гнилим морем). Вздовж морського морського узбережжя є піщані острови, півострови й коси, найбільшими з яких є Джарилгацький острів, півострів Єгорлицький Кут, Тендрівська коса.

має багату карту археологічних пам’яток (починаючи з доби палеоліту і продовжуючи добою козаччини).

на території області приблизно в 15 кілометрах від Залізного порту знаходиться гейзер. Наразі на джерелі є три купальні – дві з гарячою водою і одна – з лікувальною гряззю. Температура гейзеру біля 65 градусів, в басейні – 45-50 градусів. Глибина гейзеру 1527 м. Купання в джерелі дає позитивний лікувальний ефект при: захворюваннях щитовидної залози, дихальних шляхів, захворюваннях центральної та периферичної нервової системи. Основні складові водоносного пласту (в мг / куб. дм): йод – 19,7-20,3; бром – 14,4-15,0; бор – 14,3-14,7. Мінералізація та щільність води джерела в 6 раз перевищують показники морської води. За хімічним складом їй немає аналогів в Європі. Однак наразі цей гейзер має антисанітарні умови функціонування. Нерідким є неправильне застосування процедур, що не тільки не дає позитивних результатів, а й навпаки погіршує стан здоров’я. Це свідчить про необхідність організації лікувальних процедур на цьому об’єкті.

Згідно з вищезазначеним можна зробити висновок, що Херсонська область здатна розвивати свою діяльністю принаймні в трьох напрямах:

а) валеологічні інноваційні центри, зосереджені в курортних регіонах області та навколо гейзерів і грязьових джерел;

б) кліматичні і географічні умови дозволяють широко розвивати фермерські господарства;

в) зважаючи на значний історичний внесок Херсонської області можливо створити потужний туристичний комплекс, складовою частиною якого може стати „зелений туризм”, що все більше набуває популярності в Україні. Мальовничі заводі, ліси, степові зони та заповідники будуть потужною базою для цього.

Всі вищезазначені напрямки розвитку області мають ряд переваг, серед них: інноваційність; високо технологічність; органічний економічний розвиток на основі економічних, історичних і географічних передумов; гнучкість функціонування, здатність до швидкого пристосування до нових умов та ряд інших.

Реалізація плану розвитку області згідно вищенаведених пріоритетів зробить її лідером серед областей України, при цьому вона буде органічно розвиватися а не намагатися встигти наздогнати економічний розвиток країн Європи, сліпо кермуючи їх шляхом. Пропонується створити власний високотехнологічний комплекс орієнтований на вищенаведені умови, при цьому не слід копіювати ні шляхи досягнення ні технології зарубіжних країн. Необхідним є вивчення їх досвіду, особливу увагу необхідно звернути на недоліки і слабкі місця, зробити висновки і на основі цього продовжувати будувати власний автентичний економічний план розвитку економіки країни.

Підсумуємо вищенаведене зазначимо:

1. криза – не тільки негативний наслідок розбалансованості економічної системи, а й найліпший моніторинг слабких сторін економіки країни, поворотний момент задля якісної зміни філософії господарювання.

2. в Україні поряд із об’єктивними чинниками кризи існує ряд суб’єктивних, які значно погіршили становище вітчизняної економіки і призвели до глибокої економічної депресії суб’єктів фінансового ринку.

3. причини і риси кризи в Херсонській області мають спільне із загальноукраїнськими. В світлі цього авторами було запропоновано власну модель розвитку області як провідний чинник раціоналізації економічної діяльності і переорієнтуванню пріоритетів на більш високотехнологічні та гнучкі.

Література:

1. Лігоненко Л.О.Антикризове управління підприємством: теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій. – К.: Каїв.нац.торг. – екон. ун-т, 2001. – 580 с.

2. Портер, Майкл,Э. Конкуренция.: Пер. с англ. М.: Издательский дом «Вильямс», 2003. – 496с.: ил. – Парал.тит.англ.;

3. http://www.newday.kherson.ua/2007/02/22/tsljuschij-gejzer-u-stepu/